Постанова № 28999943, 21.01.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4356/2012

21 січня 2013 року 13год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув;

відповідача: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби доФізична особа -підприємець ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) податковий борг з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 003 452,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не сплачено у встановлені законом строки узгоджених податкових зобов'язань.

На адресу суду 27.11.2012 року надійшла заява податкового органу про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 004 640, 03 грн. та податку на додану вартість в сумі 3 790 756,51 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув. 21.01.2013 року через канцелярію суду подав клопотання, в якому просить провести розгляд справи без участі представника Державної податкової інспекції у м.Рівному.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Податковий орган звертаючись до суду з вимогою про погашення податкового боргу повинен чітко сформулювати свою вимогу, зазначивши чи це погашення відбуватиметься шляхом стягнення грошових коштів платника податків, які перебувають на його рахунках в установах банків, чи таке погашення податкового боргу здійснюватиметься через отримання у суду дозволу на реалізацію майна боржника. Вважає, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає процедурі стягнення суми податкового боргу, передбаченого Податковим Кодексом України.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду. В долучених до матеріалів справи запереченнях на адміністративний позов просить розгляд справи провести без його участі.

За таких обставин суд на підставі ст.ст. 71, 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підп. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Щодо тверджень відповідача, викладених у запереченнях на адміністративний позов, суд зазначає наступне.

Пунктом 87.11 ст.87 Податкового кодексу України встановлено особливий порядок стягнення податкового боргу платників податків-фізичних осіб у порівнянні з порядком погашення податкового боргу юридичних осіб. У порядку позовного провадження розглядаються вимоги про стягнення податкового боргу в цілому. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються. Крім того, виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи-платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження .

З урахуванням викладеного норми статей 95-99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Рівненської міської ради 09.10.1995 року, що підтверджено копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Відповідача взято на облік в органах ДПС 03.02.1999 року за № 988 відповідно до довідки № 29-17/13931 від 04.10.2012 року. Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100083236 від 14.12.2007 року ФОП ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість.

Податковий борг ФОП ОСОБА_1 з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3004640,03 грн. виник на підставі:

- уточнюючої декларації про доходи, одержані за 2007 рік, надісланої супровідним листом №284 від 24.09.2010 року на суму податку з доходів фізичних осіб 2 353 105,36 грн.;

- уточнюючої декларації про доходи, одержані за 2008 рік, надісланої супровідним листом №284 від 24.09.2010 року на суму податку з доходів фізичних осіб 653 860,69 грн.

- нарахованої пені в розмірі 1 386,13 грн.

Нарахування податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб здійснювалося податковим органом у зв'язку з набранням законної сили постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року в адміністративній справі №2а/1770/4270/2011.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії постанови Рівненського окружного адміністративного суду №2а/1770/4270/2011 від 17.11.2011 року дії ДПІ у м.Рівне щодо невизнання деклараціями про доходи уточнюючих декларацій про доходи, одержані за 2007 та 2008 року, надісланих ФОП ОСОБА_1 супровідним листом №284 від 24.09.2010 року протиправними та зобов'язано ДПІ у м.Рівне визнати подані ОСОБА_1 уточнюючі декларації про доходи, одержані за 2007 та 2008 року, надісланих супровідним листом №284 від 24.09.2010 року, податковою звітністю. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012 року апеляційну скаргу ДПІ у м.Рівне залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року - без змін.

Податковий борг ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість в сумі 3 790 756,51 грн. виник на підставі:

- уточнюючої декларації №9004003393 від 22.09.2010 року на суму основного платежу 836 936,00 грн., суму зменшення від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового з ПДВ у розмірі 9 586,00 грн. та на суму штрафних санкцій 2 613,00 грн.;

- уточнюючої декларації №9004003593 від 22.09.2010 року на суму основного платежу 265 026,00 грн. та на суму штрафних санкцій 13 251,00 грн.;

- уточнюючої декларації №9004003673 від 22.09.2010 року на суму основного платежу 464 642,00 грн. та суму штрафних санкцій 23 232,00 грн.;

- уточнюючої декларації №9004003757 від 22.09.2010 року на суму основного платежу 557 713,00 та суму штрафних санкцій 27 886,00 грн.;

- уточнюючої декларації №9004003747 від 22.09.2010 року на суму основного платежу 371 524,00 грн. та суму штрафних санкцій 18 576,00 грн.;

- уточнюючої декларації №9004003764 від 22.09.2010 року на суму основного платежу 310 005,00 грн. та суму штрафних санкцій 15 550,00 грн.;

- уточнюючої декларації №9004003771 від 22.09.2010 року на суму основного платежу 390 057,00 грн. та суму штрафних санкцій 19 503,00 грн.;

- уточнюючої декларації №9004003774 від 22.09.2010 року на суму основного платежу 105 937,00 грн. та суму штрафних санкцій 5 297,00 грн.;

- уточнюючої декларації №9004003778 від 22. 09.2010 року на суму основного платежу 315 781,00 грн. та суму штрафних санкцій 15 789,00 грн.

Нарахування податкового боргу з податку на додану вартість здійснювалося податковим органом у зв'язку з набранням законної сили постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року в адміністративній справі №2а-4957/10/1770.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року №2а-4957/10/1770 визнано протиправними дії ДПІ у м.Рівне щодо невизнання податковою звітністю поданих СПД-ФО ОСОБА_1 уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень-грудень 2007 року, січень-лютий, жовтень-грудень 2008 року та січень 2009 року та зобов'язано ДПІ у м.Рівне прийняти подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень-грудень 2007 року, січень-лютий, жовтень-грудень 2008 року та січень 2009 року та визнати їх податковою звітністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року апеляційну скаргу ДПІ у м.Рівне залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року у справі №2а-4957/10/1770 - без змін.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом було прийнято податкову вимогу №1425 від 26.07.2012 року, згідно з якою сума податкового боргу платника податків становить 3 000 878,04 грн., яка була вручена відповідачу 02.08.2012 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Податковий борг відповідача станом на 19.11.2012 року становить 6 795 396,54 грн., зокрема з податку на додану вартість у розмірі 3 790 756,51 грн. та з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3 004 640,03 грн., згідно облікової картки платника податків (зворотній бік), розрахунку суми податкового боргу від 21.11.2012 року №25979/19-07 та довідки податкового органу про стан розрахунків відповідача з бюджетом від 21.11.2012 року №25978/19-07.

Станом на дату судового розгляду ФОП ОСОБА_1 не надано доказів сплати податкового боргу в розмірі 6 795 396,54 грн.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи, а тому позов слід задовольнити.

Судові витрати зі сторін стягувати не слід.

Керуючись статтями 17-19, 35, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 6 795 396 (шість мільйонів сімсот дев'яносто п'ять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 54 коп., який перерахувати в управління Державної казначейської служби в м.Рівному Рівненської області МФО 833017, ЄДРПОУ 38012714: податок з доходів фізичних осіб в сумі 3 004 640,03 грн. на рахунок №33212801700002, на ім'я місцевого бюджету м.Рівне, податок на додану вартість в сумі 3 790 756,51 грн. на рахунок №31115029700002 на ім'я Державного бюджету м.Рівне.

Судові витрати зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Клименко О.М.