Постанова № 28999836, 23.01.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

23 січня 2013 р. №2а-14457/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю: представника позивача - Малюка В.А.,

представника відповідача - Данканич М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Кредитної спілки "САМОПОМІЧ" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Кредитна спілка "САМОПОМІЧ" звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0000302200 від 26.10.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з винесеним податковим повідомленням - рішенням не погоджується, оскільки протягом своєї діяльності ніяких доходів з інших джерел, ніж передбачені п.п.7.11.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 157.4 Податкового кодексу України, не отримував.

Позивач вважає безпідставними посилання податкового органу на положення законодавства України, що регулюють відносини у сфері діяльності з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, оскільки позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності, не здійснює торгівельної діяльності з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, не здійснює ломбардної діяльності, єдиним видом діяльності кредитної спілки є надання фінансових кредитів своїм членам на умовах платності, строковості та забезпеченості. При цьому, позивач зазначив, що згідно законодавства від оподаткування звільняються доходи кредитних спілок від усіх операцій з активами. Позивач вважає, що грошові кошти кредитної спілки - це її активи, надання кредитною спілкою фінансових кредитів - це операції з активами, а проценти, що отримує кредитна спілка від надання фінансових кредитів, є доходами від здійснення операцій з активами, а тому визначення податковим органом суми заниження податку на прибуток підприємства та штрафних санкцій з доходів від здійснення операцій з активами кредитної спілки є необґрунтованим. У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві просив суд їх задовольнити.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС - на адресу суду надав письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Представник відповідача у судовому засідання в обґрунтування поданих заперечень зазначив, що перевіркою було встановлено здійснення Кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" операцій з надання позик під заставу ювелірних виробів, однак, відсотки за кредитами в загальній сумі 287137,00 грн. до складу доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню, як це передбачено абз.2 п.п.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та абз.2 п.157.11 ст.157 Податкового кодексу України, не відносились, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 70072,00 грн. При цьому, відповідач вважає, що позивач не має права здійснювати операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, оскільки не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2012 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Державної податкової служби задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі № 2а-3857/12/2070 скасовано, справу №2а-3857/12/2070 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не перевірено та не надано належну оцінку доводам відповідача стосовно того, що кредитна спілка надавала кредити під забезпечення заставою виробів з дорогоцінних металів та коштовного каміння. Також не перевірено кому саме були надані кредити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Кредитна спілка "САМОПОМІЧ" (далі за текстом - КС "САМОПОМІЧ") пройшла державну реєстрацію в установленому законом порядку (код 22684157) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (а.с.16, 18). Кредитна спілка "САМОПОМІЧ" внесена до Державного реєстру фінансових установ 15.04.2004 року за №320, що свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 14.06.2006 року (а.с.17).

Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Московському районі м.Харкова була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №2870/22-014/22684157 від 10.10.2011 року (а.с. 19-35).

Перевіркою позивача встановлено порушення абз.2 п.п.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", абз.2 п.157.11 ст.157 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 70072,00 грн., у тому числі за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року у сумі 49866,00 грн., за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року у сумі 521,00 грн. та за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року у сумі 19685,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки №2870/22-014/22684157 від 10.10.2011 року ДПІ у Московському районі м.Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000302200 від 26.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ у загальному розмірі 82539,50 грн., у тому числі за основним платежем - 70072,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12467,50 грн. (а.с.36 - 37).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному до органів державної податкової служби України, однак прийнятими рішеннями за результатами розгляду скарг податкове повідомлення - рішення №0000302200 від 26.10.2011 року - залишено без змін (а.с.38 - 46).

Вирішуючи спірні правовідносини по суті суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Приписами ч.1 ст.21 Закону України "Про кредитні спілки" визначено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту, зокрема, надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Відповідно до ст.6 Статуту КС "САМОПОМІЧ" одним із видів діяльності КС "САМОПОМІЧ" є надання кредитів своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі (а.с. 8 - 15).

Згідно вимоги абз.2 ч.2 статті 23 Закону України "Про кредитні спілки", кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Як вбачається із довідки №10 від 22.01.2013р., за період з 1 липня 2008 р. по 30 червня 2011р. Кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" обслуговувалися кредити лише надані членам кредитної спілки. Згідно протоколу №038-13 від 22.01.2013р., який було складено ревізійною комісією кредитної спілки, з станом на 1 липня 2008р. обслуговувалось 244 кредити. Протягом часу з 1 липня 2008р. по 30 червня 2011р. (включно) Кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" було надано 599 кредитів. Усі кредити були надані особам, які є членами кредитної спілки, що відповідає вимогам ч.1 ст.1 та ч.1 ст.21 Закону України "Про кредитні спілки". Фактів надання кредитів особам, що не були членами кредитної спілки, не виявлено.

Таким чином, на виконання вимог ч.5 статті 227 КАС України, якою передбачено обов'язковість врахування при новому розгляді справи висновків і мотивів скасування судом касаційної інстанції прийнятих рішень, судом встановлено та не спростовано відповідачем по справі, що за перевіряємий період (з 1 липня 2008р. по 30 червня 2011р.) кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" обслуговувались кредити лише надані членам кредитної спілки. Фактів надання кредитів особам, що не були членами кредитної спілки, під час розгляду справи не встановлено.

З акту перевірки №2870/22-014/22684157 від 10.10.2011 року вбачається, що встановлюючи в діяльності позивача порушення вимог абз.2 п.п.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", абз.2 п.157.11 ст.157 Податкового кодексу України, відповідач виходив з того, що відсотки отримані за кредитами наданих позивачем під заставу ювелірних виробів, як таких, що отримані від діяльності іншої ніж зазначено в п.п.7.11.4 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.157.4 ст.157 Податкового кодексу України, оскільки отримані доходи не підпадають під дію цих норм.

При вирішенні спору суд враховує, що особливості оподаткування неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ до набрання чинності з 01.04.2011 року розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України були передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", положення якого збережено в Податковому кодексі України.

З аналізу норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України вбачається, що кредитні спілки відносяться до неприбуткових установ і організацій та з точки зору оподаткування мають особливий статус.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.121 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, неприбутковими установами та організаціями є установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством.

На підставі п.п.133.1.4 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України неприбуткові організації є платниками податку на прибуток у разі отримання прибутку від неосновної діяльності.

Виходячи з положень п.157.4 ст. 157 Податкового кодексу України та п.п.7.11.4 п.7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, зокрема, кредитних спілок, отримані у вигляді доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) кредитних спілок.

Відповідно до п.1.3 "Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України", затвердженому розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003р. №177 (далі - Порядок №177) продуктивні активи - активи кредитної спілки, використання яких дає кредитній спілці економічні вигоди у вигляді доходу; непродуктивні активи - активи, які забезпечують діяльність кредитної спілки, але не дають доходу. Отже, активи кредитної спілки складаються з двох частин: продуктивні та непродуктивні активи.

Приписами п.п.3.2.1 Порядку №177 встановлено, що продуктивні активи, це кредити, надані членам кредитної спілки. У п.п.3.3.1 Порядку №177 вказано види доходів кредитної спілки, тобто доходи від продуктивних активів, а саме: отримані проценти за кредитами, що надані членам кредитної спілки.

Відповідно до п.п.14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та п.п.7.11.13 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пасивні доходи - доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

Згідно з п.п.14.1.206 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та п.1.10 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Виходячи з положень п.157.15 ст.157 Податкового кодексу України та п.п.7.11.13 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основна діяльність" розуміється діяльність неприбуткових організацій, яка визначена для них як основна законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, у тому числі зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди та інші подібні організації). До основної діяльності не включаються операції з надання товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковими організаціями, зокрема кредитними спілками, особам, іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій. Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.

Враховуючи наведене, доходи, отримані кредитними спілками від операцій з активами, які пов'язані з фінансово-кредитною діяльністю кредитної спілки, що передбачені Законом України "Про кредитні спілки", як основною її діяльністю (у тому числі пасивні доходи), звільняються від оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до п. 157.11 ст. 157 Податкового кодексу України та 7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел, інших, ніж визначені пунктами 157.4 та 7.11.4 цих статей, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Згідно положень Статуту КС "САМОПОМІЧ", одним із видів діяльності кредитної спілки є надання кредитів своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Таким чином, надання позивачем кредитів своїм членам є основною його діяльністю, а дохід (проценти), отриманий ним від надання таких кредитів, є платою за використання залучених на визначений строк коштів, а отже є пасивним доходом позивача.

Суд враховує, що згідно приписів ч.2 статті 21 Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка має право самостійно встановлювати, зокрема: способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ч.1 статті 572 Цивільного кодексу України).

Таким чином, положеннями Цивільного кодексу України та ч.2 статті 21 Закону України "Про кредитні спілки" прямо передбачено можливість встановлення кредитною спілкою способів забезпечення кредитних зобов'язань за отриманими кредитами членами цих спілок.

При обґрунтуванні висновків акту перевірки №2870/22-014/22684157 від 10.10.2011 року відповідач послався на той факт, що у перевіряємому періоді позивачем здійснювались операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, які останній не мав права здійснювати, оскільки не є суб'єктом підприємницької діяльності. При цьому, відповідач посилається на положення Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №84 від 06.04.1998 року, Постанови Кабінету Міністрів України "Про Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності" №802 від 04.06.1998 року.

Разом з цим, акт перевірки не містить посилань на господарські операції на підставі яких відповідач дійшов до зазначених висновків, не зазначено які первинні та бухгалтерські документи, що свідчать про здійснення позивачем операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, досліджувались під час проведення перевірки.

Як вбачається із текстів договорів застави (а.с. 77 - 80, 86, 89, 92, 94, 96), які укладались Кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" з членами спілки (позичальниками за кредитними договорами), у заставу передавались вироби з жовтого металу. Посилань на передання у заставу виробів з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням вказані договори застави не містять.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем до суду не надано доказів здійснення Кредитною спілкою "САМОПОМІЧ" господарських операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням.

Також податковим органом не було доведено належними та допустимими доказами здійснення позивачем у перевіряємий період діяльності іншої ніж зазначено в п.п.7.11.4 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.157.4 ст.157 Податкового кодексу України.

Суд також зазначає, що діяльність кредитних спілок врегульована Законом України "Про кредитні спілки", а тому посилання відповідача на Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06.04.1998 року №84, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 року №802 "Про Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності" є необґрунтованим.

Таким чином, суд не погоджується з висновками відповідача про здійснення позивачем у перевіряємий період діяльності іншої ніж зазначено в п.п.7.11.4 п.7.11 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.157.4 ст.157 Податкового кодексу України.

Суд також не погоджується з посиланням відповідача на здійснення позивачем ломбардної діяльності, оскільки відповідно до п.1.14 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.14.1.100 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ломбардною операцією визнається операція фізичних чи юридичних осіб з заставою товарів або валютних цінностей. Між тім, кредитна спілка надає кредити виключно своїм членам та приймає у заставу лише майно цих фізичних осіб. Доказів здійснення позивачем ломбардної діяльності суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що донарахування відповідачем КС "САМОПОМІЧ" грошових зобов'язань з податку на прибуток фінансових установ є необґрунтованим та не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення №0000302200 від 26.10.2011р. ДПІ у Московському районі м.Харкова є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кредитної спілки "САМОПОМІЧ" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова №0000302200 від 26.10.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Кредитної спілки "САМОПОМІЧ" (код 22684157, юридична адреса: м.Харків, вул. Академіка Павлова, 148-А, кв.4) витрати зі сплати судового збору у розмірі 825,40 грн. (вісімсот двадцять п'ять гривень сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30.01.2013 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.