Рішення № 28998812, 28.01.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/132/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.13 Справа № 5009/4906/12

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Моліс", м. Запоріжжя

до відповідача: Якимівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, смт. Якимівка Запорізька область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Відділ земельних ресурсів у Якимівському районі Запорізької області, смт. Якимівка Запорізька область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: ОСОБА_1, с. Новоданилівка Запорізька область

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Коваль М. О., на підставі довіреності б/н від 02.01.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

від третіх осіб - не з'явилися .

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Моліс", м. Запоріжжя до Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Якимівка Запорізька область про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.04.2005 р.

Ухвалою суду від 27.12.2012 року позовну заяву судом прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справі присвоєно номер провадження 10/132/12. Слухання справи призначено на 28.01.2013 р. о 09-40 год.

28.01.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги викладені в позові.

28.01.2013 р. представник відповідача до суду не з'явився на адресу суду направив заперечення, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову та розглядати справу без їхньої участі. В своєму запереченні відповідач зазначає, що на підставі діючого законодавства, ТОВ «ВО»Моліс» є власником вказаного нерухомого майна і Якимівська селищна рада Якимівського райогу Запорізької області має всі законні підстави не розривати догововір оренди земельної ділянки від 20.04.2005 р.

28.01.2012 р. треті особи до суду не з'явилися, ніяких заяв та клопотань на адресу суду не направили. Про час і місце судового засідання були попереджений належним чином. Ухвали про порушення провадження у справі, направлена третім особам на адресу, зазначену в позові, до суду не повернулися.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 28.01.2013 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» та Якимівською селищною радою Якимівського району Запорізької області був укладений договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований у Якимівському районному відділі Державного підприємства «Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України» про що у Державному реєстрі земель вчинено напис від 13.06.2005 року за № 040526400024. Додатковими угодами від 25.09.2008 року та від 20.08.2010 року до Договору були внесені зміни щодо збільшення розміру орендної плати та продовження строку дії Договору, зазначені угоди, були зареєстровані в порядку передбаченому діючим законодавством.

Відповідно до положень договору позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, для розміщення виробничої бази, яка знаходиться в межах смт. Якимівка, Якимівського району, Запорізької області, вулиця Пушкіна № 13. На зазначеній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно комплекс Якимівський сир завод, право власності на який на час укладення договору належало позивачу.

19 квітня 2012 року між позивачем та ОСОБА_1 (далі - третя особа - 2) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна який був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 (зареєстровано у реєстрі за № 1403). Відповідно до умов зазначеного договору, позивачем було продано третій особі - 2 та передано за актом приймання - передачі від 19.04.2012 року нерухоме майно комплекс Якимівський сир завод.

У зв'язку з переходом права власності на нерухоме майна, позивачем 23 квітня 2012 року на адресу відповідача був направлений лист Вих. № 312 з пропозицією припинити дію укладеного договору у зв'язку зі зміною власника об'єкта нерухомості що розміщений на орендованій земельній ділянці, разом з листом, відповідачу була направлена копія договору купівлі-продажу нерухомого майна та копія заяви про вилучення земельної ділянки. Однак, відповідачем листом вих. № 733 від 26.06.2012 року була відхилена зазначена пропозиція.

У жовтні 2012 року позивач, листом вих. № 892, повторно звернувся до відповідача з пропозицією припинити дію укладеного договору, зазначений лист був отриманий відповідачем 16. 10.2012 року. Разом з листом відповідачу були направлені підписані з боку позивача про три примірника «Угоди про розірвання договору оренди землі», та «Акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди», для того, щоб після їх підписання відповідачем провести державну реєстрацію припинення договору. Однак, на момент подання позовної заяви до суду відповідь на вказаний лист відповідачем не надана.

Таким чином, відповідач необгрунтовано ухиляється від підписання документів необхідних для державної реєстрації припинення договору, чим порушує законні права та інтереси позивача.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 39 Договору передбачена можливість розірвання Договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема на підставах, визначених законодавством України.

Пунктом «є» частини 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, між іншим, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі, у тому числі, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Разом із тим, статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, згідно частини другої статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першої статті 377 ЦК України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу права власності або права користування.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та нерухомим майном здійснює її новий власник ОСОБА_1, а відповідач необґрунтовано ухиляється від підписання документів необхідних для державної реєстрації припинення Договору, та діючим законодавством і умовами Договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, договір укладений між позивачем та відповідачем має бути розірваним у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та відповідно до ч. 1 статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2. статтею 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Моліс", м. Запоріжжя про Розірвання договіру оренди земельної ділянки, укладений 20.04.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» та Якимівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (зареєстрований у Якимівському районному відділі Державного підприємства «Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України» про що у Державному реєстрі земель вчинено напис від 13.06.2005 року за № 040526400024);

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає як необгрунтоваі та такі які спростовуються наданими позивачем до суду письмовими доказами та поясненнями.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладаєтся на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Моліс", м. Запоріжжя до Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Якимівка Запорізька область задовольнити

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 20.04.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» (69001, м. Запоріжжя, Бульвар Шевченка, 31, код ЄДРПОУ: 32835306) та Якимівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (72500, Запорізька обл., Якимівський район, селище міського типу Якимівка, вул. Молодих Патріотів, будинок 10А, код ЄДРПОУ: 20508999) зареєстрований у Якимівському районному відділі Державного підприємства «Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України» про що у Державному реєстрі земель вчинено напис від 13.06.2005 року за № 040526400024.

Стягнути з Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (72500, Запорізька обл., Якимівський район, селище міського типу Якимівка, вул. Молодих Патріотів, будинок 10А, код ЄДРПОУ: 20508999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «МОЛІС» (69001, м. Запоріжжя, Бульвар Шевченка, 31, код ЄДРПОУ: 32835306) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.

.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 30.01.2013