Ухвала суду № 28997765, 28.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"28" січня 2013 р. Справа № 5013/2314/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіХрипуна О.О.,суддівБарицької Т.Л., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2012у справі№ 5013/2314/11 господарського суду Кіровоградсьої областіза заявоюДержавної іпотечної установидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс"провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Відповідно до положень частини другої статті 1115 та частин першої та другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

При цьому, не допускається посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Як вбачається з касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, остання фактично зводиться до переоцінки встановлених господарськими судами обставин та доказів у справі. Чіткого формулювання порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення немає.

При цьому судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню також на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини третьої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 у справі № 5013/2314/11 та додані до неї документи без розгляду.

Головуючий суддя О.О. Хрипун судді Т.Л. Барицька О.А. Кролевець