Рішення № 2899454, 02.02.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" лютого 2009 р.

справа № 5020-2/604

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго”

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до відповідача: Військової частини А-4591

(99001, м. Севастополь, вул. Лазаревська, 1)

про стягнення 1753,30 грн.,

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача - Гладченко О.І., довіреність № 19058/0/2-08 від 25.12.2008;

відповідача - Шишкіна Ю.В., довіреність № б\н від 01.11.08,

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до військової частини А-4591 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1753,30 грн., з яких заборгованість за перевищення договірної величини споживання –219,17 грн., пеня –1516,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладеного між сторонами договору № 3467а від 02 січня 2003 року, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов’язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.

Відповідач в судовому засіданні 02.02.2008 проти задоволенні позовних вимог не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику” та Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441, у відповідній редакції.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

02.01.2003 між відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія “Севастопольенерго" (Постачальник) та військовою частиною А-4591 (Абонент) був укладений договір № 3467а на постачання електричної енергії (далі - Договір), який відповідно до умов пункту 6.1 Договору був продовжений на наступні періоди.

Згідно пункту 1.1.1 Договору Постачальник зобов’язувався постачати Споживачу електричну енергію, як різновід товару, в обсягах, визначених додатком 1 до Договору („Обсяги постачання електричної енергії”) з урахуванням умов, передбачених розділами 2 та 3 Договору.

Відповідно пункту 1.2.1 Договору Абонент, зокрема, зобов’язався сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії у відповідності з умовами Додатку №5 до Договору.

Відповідно до пункту 1.2.2 Договору за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначених зазначеним Договором, Абонент сплачує Постачальнику електричної енергії чотирьохкратну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.

Згідно пунктів 8.1, 8.4 Договору розрахунковим вважається період з 26 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів у касу Постачальника. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні оплачуватися Споживачем протягом 5 банківських днів з дня виписки рахунку.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до умов Договору відповідач зобов’язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії, встановленого зазначеним Договором.

Додатком № 1 до Договору відповідачем узгоджений обсяг відпуску електричної енергії у 2008 році .

Але, відповідно до звітів відповідача про витрати електроенергії обсяг використаної відповідачем електроенергії перевищив обсяги договірної величини: у грудні 2007 року на 564 кВт/г.

Частина п’ята статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

На підставі викладеного позивачем виставлений рахунок за перевищення ліміту активного споживання на суму 218,17 грн.

Відповідачем вказаний рахунок на день прийняття рішення не оплачений, заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення ліміту споживання електричної енергії складає 218,17 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 7 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Відповідачем належним чином не виконані зобов’язання за договором № 3467а від 02.01.2003, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, у зв’язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 218,17 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1516,13 грн. за несвоєчасну оплату рахунків за період з 13.11.2007 по 12.11.2008 (а.с. 20).

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно статей 546, 549, пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України, пункту 4.2.1 Договору у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 1.2.16 Договору за недотримання строків платежів, передбачених пунктом 1.2.1 цього Договору, Абонент оплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення. Пеня нараховується з третього дня після дати остаточного розрахунку, вказаного у додатку №5 до Договору.

У зв’язку з викладеним, нарахована позивачем сума пені у розмірі 1516,13 грн. обґрунтована та визнана судом такою, що також підлягає стягненню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Військової частини А-4591 (99001, м. Севастополь, вул. Лазаревська, 1, код у ЄДРПОУ 24292958, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість за перевищення договірних величин активного споживання у сумі 218,17 грн. (двісті вісімнадцять грн. 17 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути із Військової частини А-4591 (99001, м. Севастополь, вул. Лазаревська, 1, код у ЄДРПОУ 24292958, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ „Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) пеню у розмірі 1516,13 грн. (одна тисяча п’ятсот шістнадцять грн. 13 коп.), витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 03.02.2009.