Рішення № 2899412, 02.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2009 р. Справа № 55/278-08

вх. № 8906/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Заворіна І.Є.

відповідача- Мокриєва В.М.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство "Картамиш" с. Картамиш

про стягнення 47917,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м.Запоріжжя, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство "Картамиш" с. Картамиш, 45622,80 грн. основного боргу, 652,46 грн. 3% річних, 1642,41 грн. інфляційних витрат та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № КП 12/05/08-Х від 15.05.08 р. не виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 грудня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 січня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 січня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 02 лютого 2008 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача у судовому засіданні суму основного боргу за договором поставки № КП 12/05/08-Х від 15.05.08 р. визнавав.

Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

15 травня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство "Картамиш" с. Картамиш (далі відповідач) було укладено договір № КП 12/05/08-Х, у відповідності до умов якого позивач передає у власність товар, відомості про якій вказані в п. 1.2 договору, а відповідач, в свою чергу, приймає та оплачує його на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 1.2 договору передбачені відомості про товар, а саме його найменування, одиниця, кількість, ціна та загальна сума, яка складає 45622,80 грн. Пунктом 3.2.1 договору сторонами узгоджений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку в наступні строки- до 30 травня 2008 р. Платіж- 100% вартості договору. Пунктом 6.4 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за договором.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 45622,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № А-00000128/х від 15.05.08 р. та № А-00000137/Х від 19.05.08 р., які підписані обома сторонами.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей ЯОМ № 070506 від 15.05.08 р. та ЯОМ № 070508 від 19.05.08 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ"Корпорація "Агросинтез" за договором № КП 12/05/08-Х від 15.05.08 р.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте грошові кошти за нього не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 45622,80 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач товар отримав, однак документи, що підтверджують здійснення розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі – 45622,80 грн. правомірна та обгрунтована, така , що визнана відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних допустив помилки в розрахунках.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 650,68 грн. , в решті заявленої вимоги у сумі 1,78 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1642,41 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124,129 Конституції України,ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство "Картамиш" с. Картамиш(64144, Харківська обл., первомайський район, с. Картамиш, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 31731120, п/р 26003301813337 в ХЦВ "Промінвестбанку", МФО 351458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 30345439, , п/р 26008976712744 в Запорізькій філії "Перший український міжнародний банк", МФО 313623) 45622,80 грн. основного боргу, 650,68 грн. 3% річних, 1642,41 грн. інфляційних витрат, 479,15 грн. державного мита та 117,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявленої вимоги про стягненні 3% річних у сумі 1,78 грн. відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 03 лютого 2008 року.

Суддя