Ухвала суду № 28992878, 23.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2013 р. м. Київ К/9991/57292/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Борисенко І.В., Лосєва А.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача -Гурової А.А.,

представника відповідача - Швеця А.А.,

представника Генеральної прокуратури України -Зарудяної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року

у справі № 2а-2230/12/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби

за участю Миколаївського транспортного прокурора

про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі -відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 листопада 2011 року № 0000142200 та №0000152200.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 0000142200 від 22 листопада 2011 року про нарахування ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»грошового зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунків за експортними операціями в сумі 5219515,83 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 0000152200 від 22 листопада 2011 року про нарахування суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями за неподання декларації в сумі 170,00 грн. Судові витрати 2199,00 грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

В касаційній скарзі ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, посилаючись на те, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва провела документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої був складений акт від 04 листопада 2011 року № 4296/23-200/32655926.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги: статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині недотримання 180-денного терміну розрахунків за експортним контрактом № 2/НН від 04 травня 2009 року, укладеним з нерезидентом -«Euro Steel Holding AGo»(Ліхтенштейн); пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», статті 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних коштів, що незаконно знаходяться за її межами»в частині ненадання до податкової інспекції за місцем реєстрації декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що при виконанні експортної операції за контрактом № 2/НН від 04 травня 2009 року, укладеним з фірмою-нерезидентом -«Euro Steel Holding AGo»(Ліхтенштейн), мало місце погашення заборгованості із залученням третього контрагента-резидента -ПАТ «Вторинні ресурси»(м. Кіровоград) із укладенням договору про переведення боргу шляхом зарахування вимог, які не були зустрічними, та контрагента-резидента ВАТ «Запорізький Втормет»(м. Запоріжжя) із укладенням договору про переведення боргу шляхом зарахування вимог, які не були зустрічними. Податковий орган виходив з того, що у разі укладення договору про переведення боргу між двома резидентами України право кредитора переходить до іншого резидента, а в послідуючому валютна виручка надійде не власнику експортованої продукції -ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв», а іншій особі. Таким чином, здійснення уступки вимоги між резидентами при здійсненні експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності суперечить вимогам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

22 листопада 2011 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000142200, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»нарахувала ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків за експортними операціями в сумі 0,3% за кожен день прострочення у розмірі 5219515,83 грн.

22 листопада 2011 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000152200, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», підпунктом 2.3 пункту 2 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04 жовтня 1999 року, пунктом 2.7 Порядку про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08 лютого 2000 року нарахувала ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні санкції за неподання декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами у розмірі 170,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо можливості проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, з урахуванням того, що спір про правомірність дій ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»під час укладання договорів про зарахування зустрічних однорідних вимог вже вирішено згідно судових рішень по адміністративних справах № 2а-2941/11/1470 та № 2а-8944/10/1470, які набрали законної сили, та у яких встановлено, що у позивача відсутня прострочена заборгованість контрагента-нерезидента «Euro Steel Holding AGo»на суму 1845328,95 доларів США по зовнішньоекономічному контракту № 2/НН від 04 травня 2009 року, оскільки між позивачем та «Euro Steel Holding AGo»укладено договори про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач оплатив іноземному інвестору борги за ПАТ «Вторинні ресурси»та ВАТ «Запорізький Втормет», а за свої експортні операції не отримав жодної компенсації, з урахуванням того, що позивачем не надано доказів наявності відповідних боргів у його вітчизняних контрагентів, які могли бути підставою для погашення обов'язку компанії «Euro Steel Holding AGo»розрахуватися за отримані експортовані товари у строки, встановлені законодавством, перед позивачем.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 травня 2009 року між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»(продавець) та компанією «Euro Steel Holding AGo»(Ліхтенштейн) (покупець) був укладений контракт №2/НН, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав товар (металобрухт).

Станом на 30 вересня 2010 року заборгованість компанії «Euro Steel Holding AGo»перед позивачем за вказаним вище контрактом складала 1845328,95 доларів США, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (т.1 арк.справи 42).

В свою чергу, 18 лютого 2008 року між ВАТ «Запорізький Втормет» (правонаступником якого є ПАТ «Запорізький Втормет») (продавець) та компанією «Euro Steel Holding AGo»(Ліхтенштейн) (покупець) був укладений контракт № ЗР/9 (т. 1 арк. справи 22-33), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав товар (металобрухт). ВАТ «Запорізький Втормет»отримало від компанії Steel Holding AG»по контракту №ЗР/9 від 18 лютого 2008 року попередню оплату (валютну виручку) на свій валютний рахунок, що підтверджується листом ПАТ «Запорізький Втормет»(т. арк. справи 38) та листом ПАТ «Банк Форум»(обслуговуючий банк). У зв'язку із ринковою ситуацією, товариство здійснило поставку товару за ціною, нижчою від запланованої, і повинно було повернути валютні кошти (різницю) на адресу компанії-нерезидента. Станом на 30 вересня 2010 року заборгованість ВАТ «Запорізький Втормет»перед компанією «Euro Steel Holding AGo»за цим контрактом склала 1643570,40 доларів США, що підтверджується актом звірки №1 від 01 жовтня 2010 року, підписаним сторонами контракту та скріпленим печатками підприємств (т. 1 арк. справи 41).

Відповідно до статей 520-523 Цивільного кодексу України, ВАТ «Запорізький Втормет»(первісний боржник), ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»(новий боржник) та компанія «Euro Steel Holding AGo»(кредитор) уклали договір про переведення боргу № 011010 від 01 жовтня 2010 року (т.1 арк. справи 34). Зазначеним договором передбачено, що ВАТ «Запорізький Втормет»переводить свій борг (обов'язки) по контракту № ЗР/9 від 18 лютого 2008 року у сумі 1643570,40 доларів США, а позивач приймає зазначений борг та стає новим боржником по контракту № ЗР/9 від 18 лютого 2008 року. Також, в матеріалах справи наявне повідомлення компанії «Euro Steel Holding AGo»про згоду на переведення боргу (т. 1 арк. справи 35).

Після прийняття зазначеного боргу у позивача на підставі статей 510, 520 Цивільного кодексу України виникло зобов'язання сплатити компанії «Euro Steel Holding AGo»1643570,40 доларів США.

Враховуючи факт існування заборгованості компанії «Euro Steel Holding AGo»перед позивачем у сумі 1845328,95 доларів США по контракту №2/НН від 04 травня 2009 року позивачем було прийнято рішення про припинення зобов'язань шляхом проведення взаємозаліку однорідних вимог.

01 жовтня 2010 року між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»та компанією Steel Holding AG»у відповідності до положень статті 601 Цивільного кодексу України, статей 202, 203, 377 Господарського кодексу України, була укладено угода про зарахування зустрічних однорідних вимог (т.1 арк. справи 36), відповідно до умов якої зобов'язання за контрактом №2/НН від 04 травня 2009 року, за яким позивач є кредитором компанії Steel Holding AG»на суму 1845328,95 доларів США, та зобов'язання за контрактом № ЗР/9 від 18 лютого 2008 року, за яким позивач є боржником компанії Steel Holding AG»на суму 1643570,40 доларів США, припиняються на суму 1643570,40 доларів США.

Після підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог непогашена заборгованість компанії ro Steel Holding AG»по контракту №2/НН від 04 травня 2009 року перед позивачем склала 201758,55 доларів США, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків № 2 від 01 жовтня 2010 року (т.1 арк. справи 42) та № 3 від 02 грудня 2010 року (т.1 арк. справи 62).

У зв'язку з викладеним, листом №200/бек від 19 жовтня 2010 року ПАТ «Банк Форум»(банк, який здійснював валютний контроль за контрактом № 2/НН від 04 травня 2009 року) (т.1 арк. справи 37), у відповідності до пункту 5.8 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ № 136 від 24 березня 1999 року, повідомив ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами.

18 лютого 2008 року між ЗАТ «Вторинні ресурси»(продавець) та «Euro Steel Holding AGo»(Ліхтенштейн) (покупець) був укладений контракт № 1-8/В (т.1 арк. справи 44-53), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав товар (металобрухт). ЗАТ «Вторинні ресурси»отримадо від компанії «Euro Steel Holding AG»по контракту №1-8/В від 18 лютого 2008 року попередню оплату (валютну виручку) на свій валютний рахунок, що підтверджується листом ПАТ «Вторинні ресурси»та листом ПАТ «Банк Форум»(обслуговуючий банк). У зв'язку із ринковою ситуацією, підприємство здійснило поставку товару за ціною, нижчою від запланованої, і повинно було повернути валютні кошти (різницю) на адресу компанії-нерезидента. Станом на 03 грудня 2010 року заборгованість ЗАТ «Вторинні ресурси»перед компанією «Euro Steel Holding AG»за вищезазначеним контрактом склала 249245,87 доларів США, що підтверджується актом звірки № 11 від 03 грудня 2010 року (т.1 арк. справи 61).

Відповідно до статей 520-523 Цивільного кодексу України, ЗАТ «Вторинні ресурси», (первісний боржник), ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»(новий боржник) та компанія «Euro Steel Holding AGo»(кредитор) уклали договір про переведення боргу № 031210 від 03 грудня 2010 року (т.1 арк. справи 54), відповідно до умов якого ЗАТ «Вторинні ресурси»переводить свій борг (обов'язки) по контракту №1-8/В від 18 лютого 2008 року у сумі 201758,55 доларів США, а позивач приймає зазначений борг, та стає новим боржником по контракту №1-8/В від 18 лютого 2008 року. Також, в матеріалах справи наявне повідомлення компанії «Euro Steel Holding AGo»про згоду на переведення боргу (т.1 арк. справи 55).

Після прийняття зазначеного боргу у позивача на підставі статей 510, 520 Цивільного кодексу України виникло зобов'язання сплатити компанії «Euro Steel Holding AG»201758,55 доларів США.

Враховуючи факт існування заборгованості компанії «Euro Steel Holding AG»перед позивачем у сумі 201758,55 доларів США по контракту №2/НН від 04 травня 2009 року, позивачем було прийнято рішення про припинення зобов'язань шляхом проведення взаємозаліку однорідних вимог.

03 грудня 2010 року між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»та компанією Steel Holding AG»у відповідності до положень статті 601 Цивільного кодексу України, статей 202, 203, 377 Господарського кодексу України, була укладено угода про зарахування зустрічних однорідних вимог (т.1 арк. справи 56), відповідно до умов якої зобов'язання за контрактом №2/НН від 04 травня 2009 року, за яким позивач є кредитором компанії Steel Holding AG»на суму 201758,55 доларів США, та зобов'язання за контрактом №1-8/В від 18.02.2008, за яким позивач є боржником компанії Steel Holding AG»на суму 201758,55 доларів США, припиняються на суму 201758,55 доларів США.

У зв'язку з викладеним, листом №25/бек від 17 січня 2011 року (т.1 арк. справи 57) ПАТ «Банк Форум», у відповідності до пункту 5.8 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ №136 від 24 березня 1999 року, повідомив ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться в частині 3 статті 203 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Пунктом 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Листом від 23 червня 1999 року № 18-211/1872-5495 «Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог»у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів Національний банк України роз'яснив, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням. Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. У разі наявності належним чином оформлених документів, припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів, який здійснюється банками відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136.

ДПА України листом від 11 травня 2007 року № 9433/7/22-6017 «Щодо проведення перевірок експортно-імпортних операцій»роз'яснила, що за умов дотримання вимог пункту 1.9 (на даний час пункту 1.10 у зв'язку із змінами та доповненнями, внаслідок чого змінилася нумерація) Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, є підставою для прийняття податковими органами, здійсненого суб'єктами господарювання припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

З огляду на те, що судом першої інстанції було встановлено правомірність застосування позивачем під час провадження зовнішньоекономічної діяльності у розрахунках з контрагентом - нерезидентом такої форми припинення зобов'язань як зарахування зустрічних однорідних вимог, а також відсутність порушення термінів зарахування валютної виручки, суд касаційної інстанції також погоджуються з висновками суду першої інстанції про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Крім іншого, обставини щодо відсутності у позивача простроченої кредиторської заборгованості контрагента-нерезидента «Euro Steel Holding AGo»на суму 1845328,95 доларів США по зовнішньоекономічному контракту № 2/НН від 04 травня 2009 року, з огляду на укладення між позивачем та компанією «Euro Steel Holding AGo»договорів про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01 жовтня 2010 року та від 03 грудня 2010 року, були встановлені у судових рішеннях адміністративних справах № 2а-2941/11/1470 та № 2а-8944/10/1470, які набрали законної сили (т.1 арк. справи 138-145).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв»задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року скасувати, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ І.В. Борисенко

______ А.М. Лосєв