Рішення № 2899175, 22.01.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.09 Справа № 13/216(14/5)

За позовом прокурора міста Кіровськ в інтересах держави в особі Кіровської міської ради м. Кіровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»м. Луганськ

про стягнення 164479 грн. 27 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Чорна І.М.

Прокурор Ногіна О.М. посвідчення № 306 від 04.07.07 р.

Від позивача

Михайлов В.В. дов. № 67 від 13.01.2009 р.

Від відповідача

Віткалов Д.М. дов. № 8 від 01.01.2009 р.

15.01.2009 р. оголошено перерву до 22.01.2009 р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Рішенням господарського суду Луганської області від 03.04.2008 року по справі № 14/5 позов прокурора міста Кіровська в інтересах держави в особі Кіровської міської ради до ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”, про стягнення 164479 грн. 27 коп. провадження у справі в частині стягнення 144 208 грн. 78 коп. припинено, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.05.2008 року по справі № 14/5 рішення господарського суду Луганської області від 03.04.2008 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2008 року по справі № 14/5 рішення господарського суду Луганської області від 03.04.2008 року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 22.05.2008 року скасовано в частині відмови стягнення пені, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Таким чином предметом розгляду по справі № 13/216(14/5) є позовна вимога прокурора про стягнення з відповідача пені в сумі 20270 грн. 49 коп.

Прокурор та позивач позовні вимоги по справі підтримали.

Відповідач позов визнає частково в сумі 2478 грн. 48 коп.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що Кіровською міською радою з товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" укладено договір оренди земельних ділянок від 25.01.2005 № 301. Відповідно до п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Згідно п. 11 договору орендна плата сплачується щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним.

При попередньому розгляді справи судом було встановлено, що за період з 25.01.2005 по грудень 2007 сума нарахованої орендної плати склала 180260 грн. 97 коп., відповідачем за цей період сплачено 36052 грн. 19 коп. і залишок боргу складає на день звернення прокурора з даним позовом 144208 грн. 78 коп.

Після порушення провадження в справі відповідач платіжним дорученням від 14.03.2008 № 1516 сплатив суму боргу з орендної плати.

Відповідно до п. 13 договору оренди у випадку невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня на суму податкового боргу з розрахунку 120 % річних облікової ставки Нацбанку України, яка діє на день виникнення боргу або на день його погашення, в залежності від того, яка з величин таких ставок більше, за кожний календарний день прострочення його уплати.

Прокурор звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 20270 грн. 49 коп. нарахованої за період з лютого 2005 року по 19 грудня 2007 року.

Позивач вимоги прокурора підтримав.

Відповідач позов визнає частково в сумі 2478 грн. 48 коп. посилаючись на сплив строку позовної давності, та на неправомірність нарахування пені за період, що перевищує 6 місяців в супереч вимогам ст. 232 Господарського кодексу України.

Позивач проти доводів відповідача заперечує, посилаючись на те, що право на стягнення пені у нього виникло лише після набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Луганської області від 10.10.2007 по справі №10/3пд(18/188пд), яке залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 03.12.2007. яким спірний договір був визнаний укладеним в редакції позивача і відповідно строк позовної давності на момент звернення до суду не сплив. Стосовно доводів відповідача про застосування 6 місячного строку нарахування пені передбаченого ст. 232 Господарського кодексу України позивач заперечує посилаючись на те, що на його думку умови п. 13 договору передбачають нарахування пені за весь строк прострочення.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання за спірним договором оренди в сумі 144208 грн. 78 коп. встановлений судом при попередньому розгляді справи. Відповідно до умов договору прострочення виконання грошового зобов’язання щодо сплати орендної плати виникало у відповідача щомісячно починаючи з плати за лютий 2005 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за зобов’язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання.

Таким чином вимоги щодо стягнення пені заявлені за період що передують року до подання позову заявлені з пропуском строку позовної давності.

Доводи позивача стосовно того, що право на вимогу пені у нього виникло лише після набрання законної сили рішенням суду по справі №10/3пд(18/188пд) судом не приймаються до уваги з огляду на положення ст. 261 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

З врахуванням наявності заяви відповідача суд застосовує до вимог щодо стягнення пені строк позовної давності.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В п. 13 договору не встановлений інший строк нарахування неустойку. Посилання про нарахування пені на кожен календарний день прострочення встановлює алгоритм нарахування, а не період.

За таких обставин з врахуванням застосування наслідків пропуску строку позовної давності, та застосовуючи умови п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, в сумі 2478 грн. 48 коп., в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме державне мито у сумі –24 грн. 78 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 1 грн. 78 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кварт. Гайового, 35 “А”, ідентифікаційний код 31443937 на користь Кіровської міської ради місто Кіровськ, вул.. 23 партз’їзду 7 ідентифікаційний код 24046946 пеню в сумі 2478 грн. 48 коп., наказ видати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кварт. Гайового, 35 “А”, ідентифікаційний код 31443937 на користь державного бюджету України державне мито у сумі –24 грн. 78 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 1 грн. 78 коп., наказ видати.

4. В решті вимог відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

27 січня 2009 року