Рішення № 2899170, 28.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.09 р. Справа № 43/151

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Синтез”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 31734,89грн., річних у розмірі 1251,83грн., інфляційних збитків у розмірі 4930,19грн.

За участю представників:

від позивача: Мелешко О.О. за дов.№5 від 08.01.09р.

від відповідача: Радомська О.В. за дов. б/н від 25.05.08р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Будмеханізація”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Синтез”, м. Донецьк, про стягнення суми заборгованості за виконані роботи у розмірі 64963грн., річних у розмірі 1251,83грн., інфляційних збитків у розмірі 4930,19грн. за будівельним контрактом №56 від 08.10.07р.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 28.01.09р. позивач просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 31734,89грн., річні у розмірі 1251,83грн., інфляційні збитки у розмірі 4930,19грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заява приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно змінених позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на будівельний контракт №56 від 08.10.07р., додаткову угоду №1 від 31.12.07р., акти приймання виконаних підрядних робіт №УМ1-10 за 28.03.08р. на суму 64000грн., №УМ1-10 за 28.03.08р. на суму 963грн., правоустановчі документи. Як на правові підстави позову – посилається на ст.ст.174, 175, 193 ГК України, ст.ст.509, 510, 526, 530, 610-612, 625 ЦК України.

Відповідач у судовому визнав суму основного боргу, проти стягнення річних у розмірі 1251,83грн., інфляційних збитків у розмірі 4930,19грн. заперечив.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4І ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4і ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

8 жовтня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Синтез” (Генпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством „Будмеханізація” (Субпідрядник) було укладено будівельний контракт (далі - Контракт).

У відповідності з п.1 Контракту „Генпідрядник” доручив, а „Субпідрядник” зобов’язався виконати Розробку котловану на об’єкті Адмінбудівлі по пр. Мира, 15.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 2.1 Контракту).

Згідно з п. п. 2.2, 2.3 Контракту встановлено початок робіт – 8 жовтня 2007 року та закінчення робіт – 8 листопада 2007 року.

Вартість робіт по розробці котловану визначається у розмірі 40 грн. за м3 розробленого котловану, в тому числі ПДВ - 6,67 грн. (п. 3.1 Контракту).

Оплату за виконані роботи Генпідрядник повинен був здійснювати протягом 3-х днів з моменту підписання Генпідрядником та Субпідрядником акту прийомки виконаних робіт за фактично виконанні об’єми робіт та довідки форми КБ-3в.

Як встановлено судом, згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт №УМ1-10 за 28.03.08р. на суму 64000грн. (Форма КБ-2В), №УМ1-10 за 28.03.08р. на суму 963грн. (Форма КБ-2В), позивачем було виконано для відповідача роботи на загальну суму 64963грн.

Вказані акт підписані сторонами без зауважень та засвідчені фірмовими печатками підприємств.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, згідно будівельного контракту №56 від 08.10.07р. відповідач мав сплатити вартість виконаних робіт у сумі 64963грн. протягом 3-х днів з моменту підписання ним вищевказаних актів приймання виконаних підрядних робіт, тобто з 29.03.08р. до 31.03.08р. включно.

Однак, всупереч ст.509, ч.1 ст.530 ЦК України та ст.193 ГК України, умовам будівельного контракту №56 від 08.10.07р. відповідач здійснив сплату вартості виконаних робіт 26.12.08р., тобто з порушенням 3-х денного терміну, та лише частково у сумі 33228,11грн. Внаслідок чого за відповідачем на користь позивача нараховується заборгованість у сумі 31734,89грн.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належно. Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить ст.599 ЦК України. Під виконанням зобов’язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов’язків, що витікають із зобов’язання. При цьому, закон встановлює, що припиняє зобов’язання не будь-яке, а саме належне його виконання. Зобов’язання виникають між їх учасниками з метою задоволення конкретних потреб. Саме тому для учасників зобов’язальних правовідносин завжди важливим залишається те, чи реалізована основна мета зобов’язання.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст.611 ЦК України).

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України за період з 01.04.08р. по 11.11.08р. нараховано та пред’явлено до стягнення інфляційні збитки в сумі 4930,19грн. та 3% річних у сумі 1251,83грн.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач у судовому визнав суму основного боргу, проти стягнення річних у розмірі 1251,83грн., інфляційних збитків у розмірі 4930,19грн. заперечив.

Поряд з цим, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 16.01.09р. відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем у сумі 31734,89грн.

Означений акт звірки підписаний уповноваженими представниками сторін з прикладанням фірмових печаток підприємств.

Разом з тим, відповідно до п.п.1, 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а позивач має право вимагати від відповідача сплати 3% річних, індексу інфляції та неустойки.

Як встановлено судом, позивачем наданий невірний розрахунок суми 3% річних. Перевіривши розрахунок суд вважає, що розмір 3% річних, який є арифметично вірним складає 1192,76грн.

Розрахунок інфляційних збитків є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 31734,89грн., факт наявності прострочення відповідачем обумовленого будівельним контрактом строку оплати вартості виконаних робіт (внаслідок чого нараховано 3% річних та інфляційні збитки).

Отже, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Синтез”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 31734,89грн., річних у розмірі 1251,83грн., інфляційних збитків у розмірі 4930,19грн., підлягають задоволенню частково у сумі 37857,84грн.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Синтез”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 31734,89грн., річних у розмірі 1251,83грн., інфляційних збитків у розмірі 4930,19грн., задовольнити частково.

В іншій частині позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Синтез” (83056, м. Донецьк, вул. Молодих шахтарів, 8а; код ЄДРПОУ 13526258, МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація” (83056, м. Донецьк, вул. Молодих шахтарів, 8а; код ЄДРПОУ 01237738, МФО 335816) заборгованість за виконані роботи у сумі 31734,89грн., річні у розмірі 1192,76грн., інфляційні збитки у розмірі 4930,19грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 331,76грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,82грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 02.02.09р.

Суддя

Вик. ПС Максимова В.В.

Надруковано 3 примірники:

1 – позивачу;

1 –відповідачу;

1 – до справи.