Рішення № 28990636, 21.01.2013, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 0312/2864/2012

Провадження № 2/165/23/13

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого судді Василюка А.В.,

при секретарі Навроцькій М.Р.,

за участю позивачаОСОБА_1,

представника позивачаОСОБА_2,

позивачаОСОБА_3,

представників відповідачівОСОБА_4, ОСОБА_5,

спеціалістівОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_8 цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_8 міської ради, ОСОБА_9 про скасування рішень ОСОБА_8 міської ради та державного акту на право власності на землю,

встановив:

29 жовтня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8 міської ради, ОСОБА_9 про скасування рішень ОСОБА_8 міської ради та державного акту на право власності на землю.

На обгрунтування своїх позовних вимог позивачі покликаються на те, що рішення м. Нововолинської міської ради №6/6 від 22 серпня 2006 року відповідачу ОСОБА_9 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,0897 га, що за адресою: вул. Мічуріна, буд. 3-а у м. Нововолинську Волинської області. Рішенням ОСОБА_8 міської ради №28/11 від 25 березня 2009 року затверджено зазначений проект землеустрою та безоплатно передано в приватну власність ОСОБА_9 вищевказану земельну ділянку. На підставі цього рішення відповідач отримав державний акт серії ЯД №347086 від 20 серпня 2009 року. Позивачі вважають рішення ОСОБА_8 міської ради та державний акт незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони винесені всупереч чинному законодавству, генеральному плану міста та державним будівельним нормам. Вказують, що ОСОБА_9 на підставі рішення Грядівської сільської ради Іваничівського району №8/3 від 12 лютого 1998 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,28 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, однак скориставшись один раз своїм правом відповідач повторно безоплатно отримав в приватну власність земельну ділянку що за адресою: вул. Мічуріна, буд.3-а у м. Нововолинську Волинської області для того ж цільового використання. Вказує, що крім того в проектній документації забудовника ОСОБА_9, що затверджена ОСОБА_8 міською радою? не зазначена приватизована суміжна земельна ділянка за адресою: вул. Мічуріна, буд.1 в м. Нововолинську Волинської області, належна позивачу ОСОБА_1 А «вулиця шириною 8 м»в проектній документація яка значиться як проїзд, пролягає через частину прибудинкової території, якою понад 50 років користується сімя ОСОБА_3. Крім того, з листа в.о. начальника управління держкомзему у Волинській області позивачам стало відомо, що рішенням ОСОБА_8 міської ради № 4/15 від 23 грудня 2010 року рішення сесії від 25 березня 2009 року №28/11 відмінено та зобовязано міську раду звернутися до суду з позовом про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданного ОСОБА_9, однак отримавши пізніше копію витягу з рішення №4/15 від 23 грудня 2010 року зрозуміли, що вищевказане рішення не скасоване, а залишено без змін. У звязку з вищевикладеним просять суд: визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_8 міської ради №6/6 від 22 серпня 2006 року про надання відповідачу ОСОБА_9 дозволу на розробку проекту землоустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку та господарських споруд площею 0,0897 га, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську; визнати незаконним і скасувати рішення ОСОБА_8 міської ради №28/11 від 25 березня 2009 року про затвердження проекту землеустрою та про передачу в приватну власність відповідачу ОСОБА_9 земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку та господарських споруд площею 0,0897 га, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську; визнати незаконним та скасувати рішення Нововолиської міської ради № 4/15 від 23 грудня 2010 року «Про розгляд заяв громадян на приватизацію та оренду земельних ділянок в частині п.9 про залишення в силі рішення міської ради №28/11 від 25 березня 2009 року; визнати незаконним і скасувати державний акт серії ЯД №347086 від 20 серпня 2009 року про право власності на земельну ділянку площею 0,0897, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську, виданий ОСОБА_9; відділ містобудування і архітектури і міську раду зобовязати внести в генеральний план міста незаконно вилучені проїзди, які пролягають віл асфальтованої вул. Мічуріна до буд.1,3,5,7.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1С позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що ОСОБА_9 незаконно, за рішеннями ОСОБА_8 міської ради отримав державний акт про право власності на земельну ділянку, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську, приховавши той факт, що він вже безоплатно отримував у власність земельну ділянку для того ж цільового використання. Пояснив, що звернувся до суду з метою повернення в суспільне використання трьох проїздів, які всупереч ст.83 ЗК України предані під приватні забудови. Іншого доїзду до будинків 1,3,5,7, що по вул. Мічуріна у м. Нововолинську не існує, а тому вищевказаними проїздами мешканці вулиці користувалися на протязі 50-ти років. Вказав, що являється власником земельної ділянки, що межує з земельною ділянкою відповідача ОСОБА_9, однак останній межі суміжних земельних ділянок з ним не погоджував. В проектній документації забудовника ОСОБА_9 належна йому земля значиться як «землі ОСОБА_8 міської ради, не надані у власність чи користування», що являється підробкою документів. Вказав також на те, що вулиця шириною 8м., яка зазначена в проекті під назвою «проїзд»ніколи не використовувалась в цих цілях, оскільки по її центру розміщені опори лінії електропередач. Крім того, зазначає, що йому не було відомо про розгляд адміністративної справи за позовом відповідача ОСОБА_9, не брав у ній участі та про результати розгляду дізнався нещодавно. Враховуючи вищевикладене, просив задоволити позов повністю.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 позов підтримав. вказав, що на підставі оспорюваних рішень ОСОБА_8 міської ради земельна ділянка по вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську перейшла у приватну власність ОСОБА_9 Однак, при виділі вищевказаної земельної ділянки було порушено норми ДБН, крім того, громадські слухання з приводу даного питання не проводились як і не погоджувались між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_9 межі суміжних земельних ділянок. Вказав на наявність у позивача ОСОБА_1 гаража, який знаходиться в межах належної йому земельної ділянки. Вважає що доїзд до даного підсобного приміщення на землях ОСОБА_8 міської ради не знаходиться, є загальна територія між землями належними позивачу та відповідачу ОСОБА_9

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримала повністю, вказала, що рішення ОСОБА_8 міськради №6/6 від 22 серпня 2006 року є незаконним, так як ОСОБА_9, звертаючись із заявою про виділення йому безоплатно у власність земельної ділянки для житлового будівництва уже був власником наданої йому безоплатно у власність земельної ділянки за адресою: вул. Першотравнева, 38-а, с. Низкиничі Іваничівського району для того ж використання. Крім того, відповідач ОСОБА_8 міська рада, передаючи земельну ділянку за адресою: вул. Мічуріна, буд.3-а в м. Нововолинську у приватну власність ОСОБА_9 не взяла до уваги громадські та приватні інтереси і ту обставину, що учасник бойових дій, інвалід війни ОСОБА_10 протягом 50-ти років користувався спірною земельною ділянкою і з приводу її приватизації неодноразово звертався в ОСОБА_8 міську раду. Також було порушено права мешканців вул. Мічуріна, оскільки у приватну власність відповідача ОСОБА_9 перейшов проїзд, що забезпечував доступ до буд.1,3. Вказала, що місцеві посадовці, прикриваючись рішенням Нововолинського міського суду, що набрало законної сили, не виконало рекомендацій Головного управління Держкомзему і на засіданні міської ради від 23 грудня 2010 року рішенням №4/15 залишили в силі рішення №28/11 від 25 березня 2009 року. Вважає, що такі дії місцевих чиновників є незаконними, а тому просить задоволити позов повністю.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав, пояснив, що вимоги позивачів є необгрунтовними з тих підстав, що рішенням Нововолинського міського суду, яке оскаржувалось до ВАС України і набуло законної сили, зобовязано ОСОБА_8 міську раду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_9 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: м. Нововолинськ вул. Мічуріна, 3-а, площею 0,0897 га. Крім того, вказує, що позивачі самовільно зайняли землю комунальної власності, загородивши при цьому самовільно створені наділи. А посилання на сфальсифіковану проектну документацію щодо відведення земельної ділянки відповідачу не відповідає дійсності, оскільки проект землеустрою виготовлений та погоджений з ОСОБА_8 міською радою, міським відділом земельних ресурсів, з міською санепідемстанцією, відділом містобудування та архітектури, тощо. Крім того проект забудови із позитивним висновком пройшов державну експертизу. Вказав, що рішення ОСОБА_8 міської ради №4/5 від 25 грудня 2010 року та державний акт на землю приймались на підставі чинного рішення Нововолинського міського суду, а тому не можуть бути предметом спору. Вважає, що зобовязання внести відділом містобудування і архітектури та міською радою в генеральний план міста проїздів незаконною вимогою, оскільки відділ містобудування і архітектури не є стороною у даній справі.

У судовому засіданні представник ОСОБА_8 міської ради ОСОБА_4 позов не визнала, вказала, що ОСОБА_8 міська рада захищає інтереси всієї громади. Відповідач ОСОБА_9 подав проект, який відповідав всім встановленим нормам, а тому на виконання чинного рішення Нововолинського міського суду від 18 грудня 2006 року відповідачу рішенням ОСОБА_8 міської ради №28/11 від 25 березня 2009 року затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_9 земельну ділянку, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську. Про обставини, за яких ОСОБА_9 повторно безоплатно отримав у приватну власність земельну ділянку під забудову їй невідомо.

Заслухавши пояснення позивачів, представника позивача, представників відповідачів, розяснення спеціалістів, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням ОСОБА_8 міської ради №6/6 від 22 серпня 2006 року відповідачу ОСОБА_9 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку та господарських споруд площею 0,0897 га, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську за рахунок земель резервного фонду населеного пункту, не наданих у власність чи користування (а.с.48).

За рішенням ОСОБА_8 міської ради від 12 вересня 2006 року №6/30 ОСОБА_9 було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки та передачу її безоплатно у приватну власність останнього (а.с.44 справа №2-а-50/06 ).

Вважаючи, що цим рішенням було порушено його права, відповідач ОСОБА_9 звернувся в Нововолинський міський суд в порядку адміністративного судочинства.

Оцінку щодо правомірності винесеного рішення за №6/30 від 12 вересня 2006 року було дано Нововолинським міським судом в постанові від 18 грудня 2006 року (справа №2-а-50-06) (а.с.46-47). Встановлено, що поданий ОСОБА_9 проект землеустрою відповідає вимогам ст.116, ст.118 ЗК України та не взято до уваги заперечення позову те, що спірна земельна ділянка вже використовується мешканцями вулиці, визначивши, що це суперечить ст.36, ст.210-212 ЗК України, оскільки зайнята вище вказаними особами самовільно. У звязку з вищевикладеним, суд першої інстанції визнав п.3 рішення ОСОБА_8 міської ради від 12 вересня 2006 року №6/30 нечинним та зобовязав ОСОБА_8 міську раду прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_9 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: м. Нововолинськ вул. Мічуріна, 3-а площею 0,0897 га. (а.с. 46-47).

З оглянутої в судовому засіданні адімістративної справи №2-а-50/06 вбачається, що вищевказана постанова була оскаржена до апеляційного суду Волинської області відповідачем ОСОБА_8 міською радою (а.с.89-90), крім того були подані апеляції і жителями вул. Мічуріна у м. Нововолинську ОСОБА_11 (а.с.94-95), ОСОБА_10 (а.с.100-101) та ОСОБА_1 (а.с.107-108)., крім того останнім до апеляційної скарги було долучено звернення мешканців вул. Мічуріна до Нововолинського міського голови та депутатів міської ради (а.с.113-114), яке зокрема підписали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Постанова суду першої інстанції була скасована та апеляційним судом Волинської області ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні позову ОСОБА_9 (а.с.181-182 ).

ОСОБА_9 не погодившись з таким рішенням суду подав касаційну скаргу (а.с.201-203).

Подали заперечення на касаційну скаргу і жителі вул. Мічуріна у м. Нововолинську, серед яких був і ОСОБА_1

Вищий адміністративний суд своєю ухвалою від 25 листопада 2008 року залишив в силі постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 18 грудня 2006 року, оскільки на думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України суд першої інстанції дав належну оцінку доводам представника відповідача, що спірну земельну ділянку мешканці самовільно використовують для зайняття огородництвом та прийнято до у ваги ту обставину, що проект землеустрою пройшов державну експертизу Державного комітету України по земельних ресурсах Волинського обласного управління земельних ресурсів, який погодив землевпорядну документацію та дав їй позитивну оцінку (а.с.228-230 справа №2-а-50/06 ).

Зважаючи на вище викладене, суд критично відноситься до тверджень позивачів про те, що вони не знали про рішення Нововолинського суду та про рішення прийняті судами апеляційної та касаційної інстанцій.Крім того, з оглянутої адміністративної справи №2-а-50/06 встановлено що даний спір в судах різних інстанцій вирішувався з врахуванням долучених до матеріалів справи колективних звернень жителів вул. Мічуріна м. Нововолинська, звернень спілки ветеранів війни.

А тому, на виконання рішення Нововолинського міського суду від 18 грудня 2006 року, що набрало законної сили, рішенням ОСОБА_8 міської ради №28/11 від 25 березня 2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську, площею 0,0897 га. та передачу її у приватну власність ОСОБА_9 На підставі даного рішення відповідачу видано державний акт від 20 серпня 2009 року серія ЯД № 347086 (а.с.54).

Згідно ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Оспорювані рішення ОСОБА_8 міської ради, що видані стосовно спірної земельної ділянки площею 0,0897 га, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську були прийняті на виконання постанови Нововолинського міського суду від 18 грудня 2006 року, що оскаржувалася і набрала законної сили. Тобто правомірність виділення та передачу у приватну власність відповідачу ОСОБА_9 спірної землі вже являлось предметом судового розгляду і питання стосовно даного спору вже було вирішено. Крім того в процесі розгляду справи судами були встановлені факти і правовідносини, що виникали з даного спору, тобто фактично була врахована думка жителів вул. Мічуріна у м. Нововолинську стосовно вилучених проїздів, які пролягають від асфальтованої вул. Мічуріна до буд.1,3,5,7.

Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_8 міської ради №6/6 від 22 серпня 2006 року про надання відповідачу ОСОБА_9 дозволу на розробку проекту землоустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку та господарських споруд площею 0,0897 га, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську; визнання незаконним і скасування рішення ОСОБА_8 міської ради №28/11 від 25 березня 2009 року про затвердження проекту землеустрою та про передачу в приватну власність відповідачу ОСОБА_9 земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку та господарських споруд площею 0,0897 га, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську; визнання незаконним та скасування рішення Нововолиської міської ради № 4/15 від 23 грудня 2010 року Про розгляд заяв громадян на приватизацію та оренду земельних ділянок в частині п.9 про залишення в силі рішення міської ради №28/11 від 25 березня 2009 року;зобовязання відділу містобудування і архітектури та міську раду внести в генеральний план міста незаконно вилучені проїзди, які пролягають від асфальтованої вул. Мічуріна до буд.1,3,5,7, слід відмовити.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, що визначає право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста, а також вирішення земельних спорів, тобто в даному випадку процесуальну правоздатність має ОСОБА_8 міська рада, як орган місцевого самоврядування.

Суд, аналізуючи вище викладені норми законів, приходить до висновку, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до суду з захистом прав які їм не належать. Юридична заінтересованість у вирішенні даного питання може були лише в громади міста, а не в окремих його мешканців, представником якої є відповідна рада.

У звязку з вищевикладеним, суд приходить до висновку що у задоволенні вимоги позивачів про визнанння незаконним та скасування державного акта серії ЯД №347086 від 20 серпня 2009 року про право власності на земельну ділянку площею 0,0897, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську, виданого ОСОБА_9, слід відмовити. Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати у справі слід залишити за позивачами.

Керуючись ст.3, ст.14, ст.10, ст.11, ст.60, ст.88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215, ст.218 ЦПК України, на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_8 міської ради, ОСОБА_9 про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_8 міської ради №6/6 від 22 серпня 2006 року про надання відповідачу ОСОБА_9 дозволу на розробку проекту землоустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку та господарських споруд площею 0,0897 га, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську; визнання незаконним і скасування рішення ОСОБА_8 міської ради №28/11 від 25 березня 2009 року про затвердження проекту землеустрою та про передачу в приватну власність відповідачу ОСОБА_9 земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку та господарських споруд площею 0,0897 га, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську; визнання незаконним та скасування рішення Нововолиської міської ради № 4/15 від 23 грудня 2010 року Про розгляд заяв громадян на приватизацію та оренду земельних ділянок в частині п.9 про залишення в силі рішення міської ради №28/11 від 25 березня 2009 року; визнанння незаконним та скасування державного акта серії ЯД №347086 від 20 серпня 2009 року про право власності на земельну ділянку площею 0,0897, що за адресою: вул. Мічуріна, 3-а в м. Нововолинську, виданого ОСОБА_9; зобовязання відділу містобудування і архітектури та міську раду внести в генеральний план міста незаконно вилучені проїзди, які пролягають від асфальтованої вул. Мічуріна до буд.1,3,5,7, відмовити.

Судові витрати залишити за позивачами.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи

Головуючийпідпис

Згідно з оригіналом

СуддяА.В. Василюк