Ухвала суду № 28990307, 29.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.01.13р. Справа № 24/5005/225/2012

За скаргою: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

у справі:

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг

про стягнення 66 801 050,85грн.

Суддя Калиниченко Л.М.

Представники:

від позивача: Подшебякіна О.М., дов. № 271/10 від 14.12.12р.

від відповідача: Вербицький О.В., дов. № 5313/01 від 15.10.12р.

в засіданні приймали участь: Кравченко О.І., дов. № 27-4.4/4.4/1851 від 19.12.12р., ДВС

СУТЬ СПОРУ:

01.03.12р. господарським судом було прийнято рішення у справі № 24/5005/225/2012 про стягнення з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЕДРПОУ 00130850) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЕДРПОУ 31301827 ):- основний борг у розмірі - 57 577 346, 78 грн.; - пеню у розмірі 4 467 541, 49 грн. (нарахованої за період з 29.06.11р. по 29.12.11р.);- 3 % річних у розмірі - 1 699 813, 30 грн. (за період з 21.11.10р. по 31.01.11р.);

- інфляційні збитки у розмірі - 2 404 614,58грн. (за період з грудня 2010р. по грудень 2011р.); - судовий збір у розмірі 56 460,00грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

Вищеозначене рішення було оскаржено у всіх інстанціях, але залишено без змін, що підтверджується постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду увід 04.04.12р. та Вищого господарського суду України, м.Київ від 19.06.12р.

23.04.12р. господарський суд Дніпропетровської області видав наказ на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.12р., строк якого дійсний для пред'явлення до 24.04.13р.

30.10.12р. державний виконавець Бєлозьоров О.О. виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), посилаючись на п.1 ч.2 ст.22, п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

З таким рішенням скаржник не погодився і звернувся до господарського суду зі скаргою (а/с 133-137, том 1).

Як пояснив представник державної виконавчої служби, примусове виконання рішень, відповідно до ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" здійснюють державні виконавці, визначені вказаним Законом. Державний виконавець, ознайомившись з наказом суду, виявив обставини, які дали підстави про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки вважає, що є помилки в наказі, не заперечує щодо скасування спірної постанови від 30.10.12р. та винесення нової постанови про відкриття виконавчого провадження, вжиті всі заходи для повного виконання рішення суду, вважає, що державний виконавець Бєлозьоров О.О. діяв в межах Закону України "Про виконавче провадження".

Представник Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг пояснив, що до теперішнього часу не вирішено питання з яких джерел буде погашена заборгованість перед скаржником, але керівні органи ведуть з цього питання переговори. На теперішній час поточна заборгованість відсутня.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

П.8 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено звертання до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, тощо. З таким зверненням до господарського суду державний виконавець не звернувся, у зв'язку з чим, прийняв помилкове рішення щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, про що зазначено в постанові від 30.10.12р (а/с 140-141, том 1).

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Скаржник просить суд визнати незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 30.10.12р. по даній справі, та визнати неправомірним дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд або визнає доводи скаржника правомірними та визнає постанову держвиконавця недійсною або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган ДВС здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, чи визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Господарський суд не може визнати постанову державного виконавця незаконною про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки це суперечить ст.121-1 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може визнати постанову держвиконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження тільки недійсною.

Скаржник не просить суд скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 30.10.12р. за № ВП № 35175327, але в судовому засіданні представник ДВС висловив свою думку щодо можливості скасування вищеозначеної постанови.

Відповідно до ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Згідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, господарський суд вважає, що скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України підлягає частковому задоволенню:

- скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ у визнанні незаконною постанову державного виконавця Бєлозьорова О.О. від 30.10.12р. за № ВП № 35175327 - відхилити, оскільки суперечить вимогам передбаченою ст.121-1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.4-1, 33, 43, 86, 121-1, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бєлозьорова О.О. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 30.10.12р. за № ВП № 35175327 про примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 24/5005/225/2012 від 23.04.12р.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному чи касаційному порядку за правилами розділів ХІІ та ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.М. Калиниченко