Рішення № 28986717, 21.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2013 р. Справа № 4/149-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Родина»

про стягнення 15017,17 грн.

за участю представників:

від позивача -Грищенко О.М. -предст., дов. від 16.07.2012р.

від відповідача-1 -не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Родина» (відповідач-2) про стягнення 15 017,14 грн. заборгованості, з яких 5 726,27 грн. пеня, 714,12 грн. 3% річних, 8 576,75 грн. інфляційних збитків, а також понесені судові витрати: судовий збір в сумі 1 609, 50 грн. та послуги адвоката в сумі 1 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за угодою №37/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Родина» щодо сплати заборгованості у сумі 15 017,14 грн., що виникла в результаті неналежного виконання останнім умов договору №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11 лютого 2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» та ТОВ «СК Родина».

При цьому, позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою №37/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки №21-08-2012-17 від 21 серпня 2012 року, відповідно до умов якого відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2 в розмірі 714,12 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2012 р. було прийнято до свого провадження справу №4/149-12 та призначено до розгляду на 21.01.2013р.

21.01.2013р. в судове засідання представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Від відповідача-1 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому останній зазначає, що позовні вимоги визнає та просить розглядати справу без участі представника відповідача-1.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач-2 про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 21.01.2013р. у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

11 лютого 2008 року між ТОВ „Тридента Агро" та ТОВ «СК Родина» був укладений Договір №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

Згідно п. 2.1 договору купівлі-продажу, асортимент товару, його кількість, ціна визначається у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 5.1. -5.2. договору визначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Відповідно до п. 5.3. договору, оплата товару проводиться наступним чином: Пунктом 5.3.Договору встановлено, що оплата Товару проводиться наступним чином:30% від вартості Товару покупець попередньо оплачує в строк до 07 березня 2008 року; 70% від вартості Товару оплачується покупцем в строк до 15 жовтня 2008 року без виставлення рахунку-фактури.

Згідно п. 6.1. договору, покупець зобов'язаний, зокрема, провести оплату товару в строк і на умовах, вказаних в ст. 5 цього договору.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору (п. 11.1. договору).

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ «СК Родина» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11 лютого 2008 року, 15 грудня 2008 року ТОВ „Тридента Агро" звернулося до господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою про стягнення із ТОВ «СК Родина» суми заборгованості та штрафних санкцій за період із 16.10.2008 року по 15.12.2008 року згідно договору №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11 лютого 2008 року.

Факт належного отримання товару та наявності заборгованості в розмірі 131 950,06 грн. (на день винесення рішення) підтверджується рішенням Господарського суду Кіровоградської області по справі №16/1 від 04 лютого 2009 року,.

Відповідно до платіжного доручення №6 від 20.02.2009 року, ТОВ «СК Родина» свою заборгованість перед ТОВ „Тридента Агро" було погашено повністю.

Таким чином, зобов'язання у повному обсязі належним чином та у повному обсязі ТОВ «СК Родина» перед ТОВ „ Тридента Агро" згідно договору №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11 лютого 2008 року було виконано лише 20 лютого 2009 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п. 5.3. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу Товару за кожен день прострочення.

Пункт 8.3. Договору передбачає, що сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Продавець, враховуючи порушення покупцем взятих зобов'язань, здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат за період із 16 грудня 2008 року (наступного дня після звернення до суду та нарахування щодо подальших прострочених днів не були враховані судом при винесені рішення) по 19 лютого 2009 року (дата повного та фактичного погашення заборгованості згідно договору купівлі-продажу).

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (стаття 516 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 12 січня 2011 року між ТОВ „Тридента Агро" та ФОП Грищенко О.М. було укладено Угоду №17-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України). Пунктом 1.1. даної Угоди, встановлено, що первісний кредитор (ТОВ „Тридента Агро") відступає новому кредитору (ФОП Грищенко О.М.) право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Родина " (код ЄДРПОУ 35424022), зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3%річних, інфляційних витрат, набутого первісним кредитором на підставі Договору №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11 лютого 2008 року у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ "СК Родина " грошового зобов'язання згідно договору №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11 лютого 2008 року.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ „Тридента Агро" було передано ФОП Грищенко О.М. перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ „Тридента Агро" повідомленням від про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ТОВ "СК РОДИНА" про зазначені вище обставини.

За цією Угодою №17-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 12 січня 2011 року, ФОП Грищенко О.М. одержує право замість ТОВ „Тридента Агро" вимагати від ТОВ "СК Родина" сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї Угоди.

Пунктом 2.1. вказаної Угоди, сторонами конкретизовано, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно Договору №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11 лютого 2008 року, є загальною сумою (розміром) пені, 3% річних, інфляційних витрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

02 липня 2012 року між ФОП Грищенко О.М. та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» було укладено Угоду №37/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України). Розділом 1 даної Угоди, встановлено, що Первісний кредитор (ФОП Грищенко О.М.) відступає Новому кредитору (ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Родина", зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат, набутого первісним кредитором на підставі Договору №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11 лютого 2008 року та згідно Угоди №17-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 12 січня 2011 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11 лютого 2008 року.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ФОП Грищенко О.М. було передано позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем-2 обумовленого зобов'язання. У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ФОП Грищенко О.М. повідомленням від про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ТОВ "СК Родина" про зазначені вище обставини.

За Угодою №37/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, позивач одержує право замість ФОП Грищенко О.М. вимагати від Відповідача-2 сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї Угоди.

Сума, зазначена Сторонами у пункті 2.1. Угоди №37/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, є заборгованістю яка складається з пені, 3% річних, інфляційних витрат, штрафу, нарахування яких здійснені за період із 16 грудня 2008 року (наступного дня після звернення до суду) по 19 лютого 2009 року (дата повного та фактичного погашення заборгованості згідно договору купівлі-продажу).

Таким чином, позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України.

Позивачем заявлені до стягнення розміри 5 726,27 грн. пені, 714,12 грн. 3%річних, 8 576,75 грн. інфляційних збитків.

Так, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних витрат, 3% річних та пені, штрафу, господарський суд встановив, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірними та відповідають матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою №37/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, 21 серпня 2012 року між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (Кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) було укладено Договір поруки №21-08-2012-16, за умовами якого поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Родина" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру 3% річних у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та Угоди, передбаченою ст. 2 цього Договору (надалі іменується «основний договір»).

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, під основним договором в цьому Договорі розуміють Угоду №37/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, укладену згідно договору №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11 лютого 2008 року.

У розділах 3 та 4 Договору поруки поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності Поручителя та розмір поруки:

Пунктом 3.1. договору поруки, відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру 3% річних у сумі 714 (сімсот чотирнадцять) гривень 12 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач додатково звернувся до відповідача-1 із вимогою вих. №17-17/09 від 17 вересня 2012 року, котра була одержана відповідачем-1 21 вересня 2012 року, виконати взяті на себе договором поруки №21-08-2012-17 від 21.11.2012р.

У відповідь на вказану вимогу, відповідач-1 повідомив, що виконати зобов'язання за договором поруки н має можливості, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи те, що ні відповідач-2 в повному обсязі, ні відповідач-1 в сумі 714,12 грн., не сплатили заборгованість, що виникла за Угодою №37/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, укладену згідно договору №194-02-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11 лютого 2008 року, позивач за захистом свого права звернувся до господарського суду з даним позовом.

Крім того, позивач просить покласти солідарно на відповідачів витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 1 500грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір №05-07/11-1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05 липня 2012 року, додаткову угоду №1 від 01 жовтня 2012 року, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009р., платіжне доручення № 70 від 06.07.2012р. на суму 1500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

Пунктом 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-5/78 від 04.03.1998р. передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-8/973 від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи вищенаведене, а також предмет даного спору, суд вважає, що вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів 1 500 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідачів.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Родина" (28524, Кіровоградська область, Долинський район,село Березівка; код ЄДРПОУ 35424022) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська область, Васильківський район, село Мархалівка, вулиця Комсомольська, 22; код ЄДРПОУ 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРПОУ 38039872) 714 (сімсот чотирнадцять) гривень 12 копійок 3%річних, 1 500 (одну тисячу п'ятсот) гривень 00 копійок витрат на послуги адвоката та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) гривень 50 копійок судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Родина (28524, Кіровоградська область, Долинський район,село Березівка; код ЄДРПОУ 35424022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРПОУ 38039872) 5 726 (п'ять тисяч сімсот двадцять шість) гривень 27 копійок пені, 8 576 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 75 копійок інфляційних втрат.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання та складання повного тексту рішення: 29.01.2013р.

Суддя О.В. Щоткін