Ухвала суду № 28985444, 29.01.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"29" січня 2013 р. Справа № 5017/3390/2012

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В.

Суддів: Єрмілова Г.А.,

Воронюк О.Л.

При секретарі: Бендерук Є.О.

(Склад судової колегії змінено розпорядженням голови суду №50 від 25.01.2013р.)

за участю представників сторін:

Від Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси - Барва І.А.; довіреність №0078/08 від 04.01.2013р.

Від Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси - Гусарова А.В.; довіреність №23767/9/10-010 від 12.09.2012р.

Представник Приватного підприємства "Лимекс-Транс" в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

на постанову Господарського суду Одеської області від 11.12.2012р.

у справі № 5017/3390/2012

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

до боржника: Приватного підприємства "Лимекс-Транс"

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26 листопада 2012 року за заявою Управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеса (в подальшому за текстом -УПФУ в Малиновському районі м. Одеса) було порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства „Лимекс-Транс" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(надалі -Закон про банкрутство), оскільки останнє не спроможне сплатити заборгованість перед бюджетов в сумі 626,73 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 11 грудня 2012р. Приватне підприємство „Лимекс-Транс" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ініціюючого кредитора у справі - Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси., зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання приватного підприємства „Лимекс-Транс" банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, здійснити інші заходи, передбачені ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та надати суду звіт

Не погоджуючись з цією постановою, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права .

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.01.2013 р. апеляційна скарга ДПІ у Малиновському районі м.Одеси прийнята до провадження.

Однак судова колегія вважає, що апеляційне провадження по цій справі було порушено помилково з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).

Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку -постанову місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Одночасно з цим, у відповідності до п. 1, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 р., провадження у справах про банкрутство регулюється Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4- 1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах І, V, VI, VІІ, ХІІ, ХІІІ), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна

(орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Цією статтею також унормовано, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби (а в даному випадку - ДПІ у м. у Малиновському районі м.Одеси) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство. Інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що викладена в його постановах від 15.05.2012 р. у справі № 7/17-4145-2011, від 16.05.2012 р. по справі № 5010/2174/2011-Б-23/78, від 29.05.2012 р. у справі № 5009/35/12, від 20.06.2012 р. у справі № 26/5005/17539/2011.

Необхідно зазначити, що особа, яка має і заявила грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Згідно зі ст. 52 Закону про банкрутство кредитори боржника в місячний строк з дня одержання письмового повідомлення ліквідатора про визнання боржника банкрутом можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою про порушення провадження у цій справі від 26.11.2012р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було зобов'язано провести позапланову перевірку приватного підприємства „Лимекс-Транс", згідно ст.78.1.7 Податкового кодексу України та надати до суду відповідний акт.

ДПІ у Малиновському районі м.Одеса, незважаючи на усвідомленість про порушення справи про банкрутство з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку не зверталась.

До того ж, статтею 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України, проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

За таких обставин, судова колегія вважає, що помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80,86, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Одеської області від 11.12.2012 р. по справі № 5017/3390/2012 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси припинити.

Справу повернути господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк