Рішення № 28985437, 28.01.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р. Справа № 5027/933/2012.

За позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці про стягнення заборгованості у сумі 42228,66 грн. Суддя Дутка В.В. Представники від позивача - Бабічук А.С., довіреність від 19.09.2012р. від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 42228,66 грн.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського рахунку №CV24CU від 07.11.2006р., у зв'язку з чим борг складає 42228,66 грн.

Ухвалою від 14.12.2012р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.12.2012р., відповідача зобов'язано подати додаткові докази.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє ухвалою від 17.01.2013р. у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання розгляд справи відкладено на 28.01.2013р.

25.01.2013р. представник позивача подав клопотання в порядку ст.38 ГПК України про витребування судом довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру від Відділу державної реєстрації м.Чернівці у зв'язку з складністю її отримання.

У судовому засіданні 28.01.2013р. представник позивача просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Поштові конверти, які направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 повернулися з відміткою "за зазначеною адресою не проживає". Тому слід вважати, що відповідач належним чином повідомлений про дату та місце слухання справи.

Клопотання позивача про витребування довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру, суд відхиляє враховуючи, що згідно витягу з веб-сайту Єдиного державного реєстру станом на 28.01.2013р. після державної реєстрації фізичної-особи підприємця 31.07.2007р. реєстраційних дій не проводилось, відповідно реєстраційних дій по зміні місцезнаходження відповідача не проведено.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

07.11.2006р. між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку №CV24CU (далі Договір).

Згідно пункту 1.1. статуту позивача публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до пункту 1.1. договору банк відкриває клієнту (відповідачу) поточний рахунок у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 2.1.25. договору передбачено, що у разі потреби, за вимогою клієнта банк зобов'язаний здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта. Порядок та умови надання клієнту овердрафту обумовлюються у Додатковій угоді до договору банківського обслуговування або окремому договорі про надання овердтрафтового кредиту.

Додатком № 7 до договору є Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

11.04.2007р. сторонами було підписано регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок, який як зазначалось вище є додатком до основного договору і по своїй природі є кредитним договором, та який на день розгляд справи є правомірним.

Пунктом 1.1 регламенту передбачено, що банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта на підставі Анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок.

Кредит, згідно пункту 1.2. регламенту надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків і т.д. Ліміт згідно із цим договором склав 10000,00 грн.

Згідно із пунктом 1.5. регламенту клієнт сплачує відсотки за весь час користування кредитом. Для розрахунку відсотків за користування кредитом установлюється диференційована процента ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом, що передбачено п.4.1 регламенту.

У відповідності до пункту 4.2.1. регламенту у випадку непогашення кредиту після закінчення 30 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31 дня встановлюється подвоєна процентна ставка.

Згідно пункту 5.1. регламенту у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, останній сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем за договором.

Відповідач в порушення своїх зобов'язань не сплачував кредит та нараховані відсотки. На день звернення з позовом за відповідачем рахується заборгованість за кредитом в сумі 9997,05 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 16464,78 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 15766,83 грн.

13.10.2012р. позивачем було направлено відповідачу претензію за № 70411CVНМO376 від 08.10.2012 р. про погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться,

Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 9997,05 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 16464,78 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 10.12.2007р. по 16.10.2012р. в сумі 15766,83 грн. позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Статтею 611 ЦК України та статтею 230 ГК України встановлено такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Відповідно до пункту 5.3. регламенту нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом трьох років із дня коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Згідно уточнюючої довідки позивача сума пені по договору за період з 10.12.2007р. по 10.12.2010р. становить 9858,44 грн.

Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (част.3. ст.267 ЦК України).

Проте, сторони не зверталися до господарського суду з заявами про застосування позовної давності, а відтак не застосовує до спірних відносин позовну давність.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 цього ж Кодексу, унормовано, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач належними доказами обґрунтував позовні вимоги, натомість відповідач доводів позивача не спростував.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 9997,05 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 16464,78 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 9858,44 грн. В частині стягненні пені в сумі 5908,39 грн. позов необґрунтований та не підлягає задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код 14360570) заборгованість у сумі 36320,27 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 9997,05 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 16464,78 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 9858,44 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1384,31 грн.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 5908,39 грн.

Повне рішення складено 28.01.2013р.

Суддя В.В.Дутка