Рішення № 2898522, 03.02.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.09 Справа№ 32/250

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Спека», м.Луцьк Волинська область.

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс Галичина», м.Дрогобич Львівська область.

про: стягнення 4 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Матляк С.В. –представник (довіреність №109 від 08.12.2008р.).

від відповідача: не з»явився

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством «Спека», м.Луцьк Волинська область подано позов до Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс Галичина», м.Дрогобич Львівська область про стягнення 4 000,00 грн.

Ухвалою суду від 21.11.2008р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 09.12.2008р. Ухвалою суду від 09.12.2008р. розгляд справи відкладено на 13.01.2009р. з підстав вказаних в даній ухвалі. В судовому засіданні 13.01.2009р. розгляд справи відкладено на 03.02.2009р.

Справу розглянуто поза межами строку встановленого ст.69 ГПК України згідно клопотання сторін поданого в судовому засіданні 13.01.2009р. Рішення прийнято 03.02.2009р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду телеграму № 711 від 03.02.2009р. про відкладення розгляд справи у зв»язку із неможливістю забезпечити явку представника.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд прийшов до висновку відмовити в його задоволенні, при цьому суд виходить з наступного.

Суд ухвалою від 13.01.2009р. зобов»язував відповідача з»явитись до позивача для проведення звірки взаєморозрахунків, а при наявності неузгоджень у платежах представити документальне обгрунтування в якій сумі та на підставі яких документів є розходження.

Відповідач вимог ухвали суду від 13.01.2009р. не виконав, документів витребуваних ухвалою не представив, звірку взаєморозрахунків не провів.

Представник позивача надав суду докази надсилання відповідачу акту звірки взаєморозрахунків (фіскальний чек № 4487 від 21.01.2009р.), який останній не підписав, будь-яких дій щодо узгодження суми боргу не вчинив.

Відтак, з дій відповідача вбачається, що вони спрямовані на затягування розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

ПП «Спека»виготовило та поставило ВАТ «НПК Галичина»поліграфічну продукцію: брошури в кількості 200 000 штук та календарі з годинником в кількості 500 000 штук відповідно до накладної № 000010 від 12.01.2006р. на загальну суму 15 000,00 грн., яку відповідач отримав на підставі довіреності ЯЛП № 334915 від 13.01.2006р.

Відповідач здійснив попередню оплату частково в сумі 11 000,00 грн., що підтверджується випискою банку № 401 від 22.12.2005р. наданою позивачем та платіжним дорученням № 6959 від 20.12.2005р. на суму 11 000,00 грн. наданим відповідачем.

Відтак борг становить 4000,00 грн.

З метою врегулювання спору відповідачу було надіслано вимогу № 70 від 06.10.2008р., яка залишена без відповіді та задоволення.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки позивачем поліграфічної продукції підтверджується накладною на відвантаження № 000010 від 12.01.2006р. на суму 15 000,000 грн., яку відповідач отримав згідно довіреності ЯЛП № 334915 від 13.01.2006р.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.01.2009р. стверджував, що борг сплачено повністю, долучивши до матеріалів справи платіжні доручення № 6141 від 15.11.2005р. на суму 4 000,00 грн., № 6051 від 09.11.2005р. на суму 10 300,00 грн., та № 6959 від 20.12.2005р. на суму 11 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виставив відповідачу рахунок № 448 від 16.12.2005р. в сумі 15 000,00 грн. на оплату брошур та календарів з годинником.

В платіжному дорученні № 6959 від 20.12.2005р. на суму 11 000,0 грн. вказано призначення платежу: за буклети та календарі згідно рахунку № 448 від 16.12.2005р., а підставою платежу в платіжних дорученнях № 6141 від 15.11.2005р. на суму 4 000,00 грн. та № 6051 від 09.11.2005р. на суму 10 300,00 грн. вказано - за буклет згідно рахунку № 367 від 18.10.2005р.та за щотижневики згідно рахунку № 365 від 17.10.2005р.

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2009р. представив накладну на відвантаження № 000641 від 02.12.2005р. щоденників та календарів-щоденників для запису на суму 10 300,00 грн. та рахунок № 365 від 17.10.2005р. на суму 10 300,0 грн., який був попередньо виставлений на оплату накладної. Рахунок № 367 від 18.10.2005р. на суму 4000,0 грн. був попередньо виставлений на оплату дизайнерських послуг (розробка календарів та буклетів) згідно акту надання послуг (виконаних робіт) від 07.12.2005р. на суму 4000,00 грн. підписаного сторонами.

Проаналізувавши представлені позивачем докази суд прийшов до висновку, що платіжні доручення № 6141 від 15.11.2005р. на суму 4000,00 грн. та № 6051 від 09.11.2005р. на суму 10 3000,00 грн. надані представником відповідача не є підтвердження сплати боргу по даній справі, а є доказом оплати наданих дизайнерських послуг та поставки поліграфічної продукції, що не відноситься до поставки по накладній № 000010 від 12.01.2006р. на суму 15 000,00 грн.

Доказом часткової сплати боргу згідно накладної № 000010 від 12.01.2006р. на суму 15 000,00 грн. є надане відповідачем платіжне доручення № 6959 від 20.12.2005р на суму 11 000,00 грн.

Суд, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 4 000,00 грн.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 2180 від 06.11.2008р. –102,00 грн. держмита і № 2181 від 06.11.2008р. - 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України, ст.ст.193, 202 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84,115,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс Галичина», вул.Бориславська, 82 м.Дрогобич Львівська область (р/р 2600804606 у ВАТ Держ екс-імп. Банк України м.Львів, МФО 325718, код ЄДРПОУ 00152388) на користь Приватного підприємства «Спека», вул.Стрілецька, 12 м.Луцьк Волинська область (р/р 26006070074171 у ВОФ «Укрсоцбанк»м.Луцька, МФО 303019, ЄДРПОУ 20134464) 4 000,00 грн. заборгованості, 102 грн. держмита, 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.