Рішення № 2898505, 04.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2009 р. Справа № 38/281-08

вх. № 8387/5-38

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Стеценко О.Л. - за довір. № 1 від 0.11.2008 р., Хоменко О.О. - за довір. № 3 від 01.01.2008 р., відповідача - Земськова І.В. - за довір. б/н від 15.12.2008 р., Евланов Є.В. - керівник,

розглянувши справу за позовом Науково-фиробничої фірми "Сінтал’Д" - товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Братеницьке", с. Братениця, Богодухівського р-ну, Харківської області,

про стягнення 40067,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 12:40 04.02.2009 р.

Науково-виробнича фірма “СІНТАЛ’Д” – товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків в позовній заяві просить суд стягнути на її користь з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Братеницьке", с. Братениця, штраф за порушення зобов’язання в розмірі 40067,06 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у відзиві та через представника в судовому проти позову заперечує. Зазначає, що позивач порушив умови договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 30/2007-КСЗ від 03.10.2007 р. щодо оплати вартості товару, що є підставою для відмови в позові. 04.02.2009 р. відповідач надав через канцелярію суду додаткові заперечення на позовну заяву. Обґрунтовуючи свої доповнення СТОВ "Братеницьке" посилається на те, що підпис керівника (виконавчого органу) НВФ “СІНТАЛ’Д”ТОВ відтворений за допомогою факсиміле, отже договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №30/2007-КСЗ від 03.10.2007 р. не може вважатися укладеним сторонами спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Як свідчать матеріали справи 03 жовтня 2007 року між НВФ “СІНТАЛ’Д”-ТОВ (покупець за договором) та СТОВ “Братеницьке” (продавець за договором) був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №30/2007-КСЗ (далі за текстом - договір), в статті 1 якого сторони визначили, що продавець зобов'язується передати товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього покупцеві встановлену цим договором грошову суму.

Згідно статті 2 договору, під товаром в цьому договорі розуміється цукровий буряк врожаю 2007 року, який зобов'язаний відповідати вимогам ДСТУ 4327:2004.

Статтею 3 договору його сторони визначили, що загальна кількість товару у заліковій вазі, який продавець зобов'язаний передати покупцеві у власність за цим договором складає 2000,0 (дві тисячі) тонн. Згідно статті 4 вказаного договору вартість однієї тонни товару у заліковій вазі складає 220,0 грн.

Продавець зобов'язаний у заліковій вазі передати загальну кількість товару покупцеві у строк до 20.11.2007 року (стаття 7 договору).

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено статтею 3 цього договору, продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф, розмір якого складає 100% від суми невиконаного зобов'язання, що визначено сторонами в статті 23 договору.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 Цивільного кодексу України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Презумпція правомірності правочину встановлена ст. 204 Цивільного кодексу України, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Як свідчить накладна № 106 від 31.10.2007 року, СТОВ “Братеницьке” передало НВФ “СІНТАЛ’Д”-ТОВ 1658,8 тонн товару на суму 364 936,00 грн. Відповідно до накладної №10 від 10.11.2007року СТОВ “Братеницьке” передало НВФ “СІНТАЛ’Д”-ТОВ 159,077 тонн товару на суму 34 996,94грн. Таким чином, СТОВ “Братеницьке” передало НВФ “СІНТАЛ’Д”-ТОВ 1817,877 тонн товару, замість 2000,0 тонн товару, як передбачено статтею 3 договору.

Таким чином, НВФ “СІНТАЛ’Д”-ТОВ недоотримав у власність від СТОВ “Братеницьке” товар (цукровий буряк врожаю 2007 року) загальною вагою 182,123 тонн.

Отримавши за вищевказаними накладними товар, НВФ “СІНТАЛ’Д”-ТОВ , в свою чергу, здійснило його оплату в сумі 200 000,00 грн., що свідчить про чинення сторонами дій (які, як свідчать обставини справи у їх сукупності, були спрямовані на досягнення певного юридичного результату), що свідчать про прийняття схвалення правочину та підтверджують виконання зобов’язань за ним, що спростовує заперечення відповідача щодо неналежного підпису на договорі з боку позивача.

Відповідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Доказів добровільної сплати сум, стягнення яких стосується предмет спору, відповідачем суду не надано, а тому позовна вимога НВФ “СІНТАЛ’Д”ТОВ про стягнення з СТОВ “Братеницьке” штрафу, передбаченого статтею 23 договору №30/2007-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 03.10.2007 р. в розмірі 40067,06 грн., - підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у справі підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Братеницьке”( 62121, Харківська область, Богодухівський район, с. Братениця, код 30193541) на користь Науково-фиробничої фірми "Сінтал’Д" - товариства з обмеженою відповідальністю (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 7, п/р № 26000961052947 в ХФ ЗАТ ПУМБ міста Харкова, МФО 350385; код 14073681)- 40067 грн. 06 коп. штрафу, 400 грн. 67 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повний текст рішення підписано судом 09.02.2009 р.

Суддя