Рішення № 2898484, 28.01.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2009 р. Справа № 15/137

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Костопільське АТП-15638"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод"

про стягнення заборгованості в сумі 103927 грн. 95 коп.

Суддя

Секретар судового засідання Михалевська Л.В.

Представники:

Від позивача : Недашківська К.М. дов. в справі, Кручок А.І. - голова правління

Від відповідача : Конончук І.М. дов. № 1178 від 24.12.08 р.

Стаття 22 ГПК України роз`яснена.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - ВАТ "Костопільське АТП-15638" м.Костопіль звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким, з врахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с.104) просить стягнути з ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" с.Нова Любомирка, Рівненського району, Рівненської області 103927,95 грн. в т.ч. 100613,26 грн. основного боргу, 615,64 грн. інфляційних нарахувань, 341,53 грн. відсотків річних та 2357,52 грн. пені.

Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за договором про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 14/770 від 03.01.08 р. та за договором про надання послуг по навантаженню різних вантажів навантажувачем № 16/782 від 28.02.08 р. зобов`язань в частині проведення розрахунків за надані послуги.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в розмірі 88532,96 грн. Щодо збільшених позовних вимог на суму 12080,30 грн., то як зазначив відповідач позивачем не подано належних доказів в підтвердження надання послуг на дану суму.

У відзиві на позов відповідач посилається і на неправильне нарахування позивачем додаткових витрат, а саме відсотків річних, інфляційних втрат та пені та не визнає вимоги позивача на відшкодування витрат, понесених на оплату послуг адвоката.

З огляду на це, суд запропонував відповідачу надати свій контррозрахунок.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача зазначила, що в результаті детального аналізу та перевірки поданого позивачем розрахунку додаткових нарахувань, сумнівів у правильності здійснених нарахувань не має.

Крім того, представник відповідача заявила про обгрунтованість заявлених вимог на відшкодування витрат, понесених на оплату послуг адвоката, які в свою чергу, у відповідності до ст.49 ГПК України підлягатимуть до стягнення пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об`єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встанови та врахував таке.

03 січня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом за № 14/770 (далі договір 1, а.с.19-20) відповідно з яким позивач, як перевізник зобов`язувався надавати відповідачу, як замовнику послуги автомобільного транспорту з перевезення вантажів, а останній в свою чергу зобов`язувався приймати та своєчасно оплачувати на умовах договору надані послуги (п.1.1 Договору 1).

Відповідно до п.3.2 Договору 1, розрахунки між перевізником та замовником здійснюються в українських гривнях у безготівковому порядку протягом 10-х банківських днів на підставі оформлених документів і виставленого перевізником рахунку.

Крім цього, 28 лютого 2008 року між сторонами у справі був укладений договір за № 16/782 (далі договір 2, а.с.18), відповідно з яким позивач, як виконавець по дорученню відповідача, як замовника зобов`язувався своїм навантажувачем марки "Сталева воля" виконувати роботи по навантаженню різних вантажів замовника, а також виконувати інші роботи (підгортання, планування тощо) за визначену п.3.1 договору плату (п.п.1.1 Договору 2).

Відповідно до п.3.2 Договору 2 розрахунки між виконавцем та замовником здійснюються в українських гривнях у безготівковому порядку протягом 3-х банківських днів на підставі оформлених документів та виставленого виконавцем рахунку.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов вищезазначених договорів протягом січня-липня 2008 року було надано відповідачу послуг на загальну суму 395657,75 грн.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалами справи Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень-липень 2008 року (а.с.46-88) та не оспорюється відповідачем.

Натомість відповідач, в порушення умов договорів та взятих на себе за ними зобов`язань, розрахунки здійснив несвоєчасно і неналежним чином, частково сплативши позивачу 288000,00 грн.

Таким чином, залишок боргу склав 88532,96 грн.

Дана заборгованість визнається відповідачем в повному обсязі.

Окрім цього, відповідачем не підписані акти виконаних робіт № 04-000405 та № 04-000406 від 31.07.08 р. на загальну суму 12080,30 грн.

В той же час, у суду відсутні підстави для визнання вищезазначених Актів, які в свою чергу підписані тільки однією стороною, недійсними, оскільки мотиви другої сторони від їх підписання, на думку суду, є необгрунтованими.

Факт надання позивачем у липні 2008 року послуг на загальну суму 12080,30 грн. підтверджується долученими останнім товарно-транспортними накладними (а.с.108-115), з відповідними відмітками відповідача про надання таких послуг.

Враховуючи викладене, та зважаючи, що доказів плати 100613,26 грн. основного боргу відповідач суду не подав, позовні вимоги про його примусове стягнення обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і на підставі ст.ст. 173, 193, 225 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 п.1, 901, 903 ЦК України підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того п.п. 4.1, 4.2 Договорів, ст.ст. 549, 551, 611 п.3 ЦК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачена майнова відповідальність.

Оскільки прострочення виконання з боку відповідача має місце, позовні вимоги про стягнення з останнього, 615,64 грн. інфляційних нарахувань, 341,53 грн. відсотків річних та 2357,52 грн. пені , згідно поданого позивачем розрахунку обгрунтовані, підставні, визнаються відповідачем; відтак на підставі ст.78 ГПК України підлягають до задоволення.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод"(35321, Рівненська область, Рівненській район, с.Нова Любомирка, вул.Промислова,1, ідентифікаційний код 05467240, р/р 26004301585100 в філії РЦВ Промінвестбанку м.Рівне, МФО 333335) на користь позивача Відкритого товариства "Костопільське АТП- 15638" (35000, Рівненська область, м.Костопіль, вул.Рівненська, 107, ідентифікаційний код 03118446, р/р 26007301590015 в Промінвестбанку м.Костопіль, МФО 333153) - 100613 (сто тисяч шістсот тринадцять) грн. 26 коп. основного боргу, 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 64 коп. інфляційних нарахувань, 341 (триста сорок одна) грн. 53 коп. відсотків річних та 2537 (дві тисячі п'ятсот триста сім) грн. 52 коп. пені, а всього 103927 (сто три тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 95 коп., 10157 (десять тисяч сто п'ятдесят сім) грн.28 коп. понесених судових витрат.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписане "03" лютого 2009 року