Рішення № 28984344, 30.01.2013, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/4903/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" січня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

З секретарем: Є.Ф. Кузьменко

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання у розмірі 800грн. щомісячно.

Позов мотивований тим, що вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі 28.11.03р., який було розірвано з її вини.

В період шлюбу він отримав травму, через що став інвалідом 1 групи, лікування якої потребує постійних витрат. Але його доходів не вистачає на лікування. Його повнолітній син ОСОБА_3 проходить строкову військову службу, а його батьки є непрацездатними особами, через що не мають можливості надавати йому цю допомогу. У зв'язку з цим він потребує допомоги від колишньої дружини, яка має для цього матеріальну можливість.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, які просив задовольнити.

Відповідачка проти позову заперечувала з тих підстав, що в період шлюбу позивач не працював і тому знаходився на її утриманні і тому не заслуговує отримувати від неї допомогу на лікування, яку повинні надавати позивачу його повнолітній син і батьки.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задовольнити позов лише частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1-5 ст.75 СК України -дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.

Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.

Згідно частин 1,2 ст.76 цього Кодексу -розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.11.03р., а.с.38, який було розірвано 11.05.12р. через Відділ державної РАЦС Сакського МРУЮ АРК., а.с.5,38.

В період шлюбу позивач отримав травму, через що став інвалідом 1 групи, у зв'язку з чим, потребує постійного лікування і стороннього догляду, а.с.4,6-9,12,13,14.

Позивач отримує пенсію у розмірі 1.472грн.49коп., а.с.11, яка є єдиним джерелом його доходу тому, що він є непрацездатною особою, а.с.12, проживає один через відсутність іншої сім'ї, а.с.15, його батьки є непрацездатними особами, а.с.126, а повнолітній син ОСОБА_3 проходить строкову військову службу в ЗС України, а.с.125.

Але цих доходів позивачу не вистачає на лікування і належне проживання.

Зазначені обставини підтвердила і свідок ОСОБА_4

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що позивач, на теперішній час, потребує матеріальної допомоги.

*

Судом встановлено, що відповідачка має 3 групу інвалідності, а.с.20, у зв'язку з чим, отримує пенсію у розмірі 1.032грн.40коп., а.с.30.

Але відповідачка є працездатною особою і тому має постійне місце роботи та заробіток, середній розмір якого складає 3.367грн.85коп., а.с.27.

Відповідачка проживає разом зі своїм повнолітнім сином, а.с.19, який має постійне місце роботи і заробіток, та має у власності інше житло, а.с.1,19.

Відповідно до вимог ст.7 Закону України від 06.12.12р. «Про Державний бюджет України на 2013 рік»- установлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня -1.147 гривні.

З зазначеного виходить, що на теперішній час відповідачка має можливість надавати позивачу матеріальну допомогу, якої той потребує.

Відповідачка не надала суду жодних доказів у спростування зазначених обставин, чим не виконала вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Судом зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що відповідачка зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання позивача.

*

Згідно ч.2 ст.77 цього Кодексу -за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило у грошовій формі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.80 СК України -аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст.184 цього Кодексу - якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ст.182 СК України -при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивач має повнолітнього сина ОСОБА_3, який проходить строкову військову службу в ЗС України, а.с.125, у зв'язку з чим, на думку суд, не має можливості надавати позивачу матеріальну допомогу.

Зазначені обставини підтвердила і свідок ОСОБА_4

Також судом встановлено, що відповідачка має постійне місце роботи і заробіток.

Відповідачка не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків.

Але позивач не довів належними і допустимими доказами той факт, що відповідачка має інший або мінливий дохід, а також обставини, передбачені ч.1 ст.184 СК України, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.

2

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про відсутність у даній справі правових підстав для стягнення з відповідачки аліментів на утримання позивача у твердій грошовій сумі, як то зазначено в позові.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на утримання позивача аліментів в частині від її доходу, а не в твердій грошовій сумі.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає за необхідне визначити суму аліментів, яка підлягає стягненню з відповідачки на утримання позивача, у розмірі 1/4 частини зі всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше розміру, який визначено ч.2 ст.182 СК України, який, на думку суду, відповідає матеріальним можливостям відповідачки і матеріальним потребам позивача на теперішній час.

*

Згідно ч.1 ст.79 СК України -аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду з дня подання позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.82 цього Кодексу -право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.

Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин.

На підставі зазначеного суд вважає за необхідне визначити час, з якого присуджуються аліменти, а саме від дня пред'явлення позивачем позову до суду, тобто з 25.07.12р., а.с.1, на період до виникнення обставин, передбачених ст.82 СК України.

*

Враховуючи вищезазначене, наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору через наявність у нього інвалідності 1 групи, а.с.4, та вимоги до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки в дохід держави судовий збір по справі у розмірі, що передбачений ст.80 ЦПК України і ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.11р. «Про судовий збір».

*

На підставі ст.ст. 75,76,77,79,80,82,182,184 СК України і керуючись ст.ст.10,11,60,80,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Харцизька Донецької області, на утримання ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 липня 2012 року і до виникнення обставин, передбачених статтею 82 СК України.

Позов в іншій його частини -залишити без задоволення.

*

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір по справі у розмірі 229гр.40коп. в дохід держави на р/р 31219206700021, одержувач: місцевий бюджет м. Саки АР Крим, ЄДРПОУ: 34740887, МФО: 824026, банк одержувач: ГУДК України в АРК. м. Сімферополь, призначення платежу: «Судовий збір», код 22030001.

*

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Копичинський О. В.