Рішення № 2898328, 04.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.09 р. Справа № 15/198

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом „Марінель” м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 13437282)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Интерпак” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31330879)

про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 61058,41 грн., збитків від інфляції в сумі 609,91 грн., 3% річних в сумі 291,07 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Скряга Є.А. за довіреністю № 16-ТД від 26.11.2008 р.,

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом „Марінель” м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю „Интерпак” м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 61058,41 грн., збитків від інфляції в сумі 609,91 грн., 3% річних в сумі 291,07 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/198, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою голови господарського суду Донецької області від 12.01.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 12.02.2009 р.

У порушення вимог ухвал суду від 14.11.2008 р., 27.11.2008 р., 16.12.2008 р., 12.01.2009 р. відповідач в судові засідання 27.11.2008 р., 16.12.2008 р., 12.01.2009 р., 04.02.2009 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з ухвалою господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у липні 2008 р. на підставі усної домовленості про купівлю-продаж товару здійснив на адресу відповідача поставку паперової продукції на загальну суму 74211,84 грн., що підтверджується видатковими накладними № Д345 від 18.07.2008 р. на суму 14797,35 грн., № Д348 від 21.07.2008 р. на суму 59414,49 грн., довіреністю серії ЯОШ № 097762/8 від 18.07.2008 р. на отримання матеріальних цінностей на ім’я довіреної особи відповідача, рахунками № СД-5027 від 18.07.2008 р. на суму 14797,35 грн., № СД-5083 від 21.07.2008 р. на суму 59414,49 грн., податковими накладними № 4490 від 18.07.2008 р. на суму 14797,35 грн., № 4513 від 21.07.2008 р. на суму 56335,96 грн. (завірені копії яких додані до позову). Найменування товару, кількість, ціна та сума містяться в вищезазначених документах.

Позивач направив відповідачу лист № 58-ТД від 06.10.2008 р. з вимогою сплатити заборгованість на суму 60133,32 грн.

Позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 02-41/46098 від 27.11.2008 р., в якому просить суд стягнути з відповідача: заборгованість за поставку продукції в сумі 60133,32 грн. (сума зменшилася), інфляційні нарахування в розмірі 609,91 грн. (сума не змінилася), 3% річних в розмірі 291,07 грн. (сума не змінилася), а разом стягнути 61034,30 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Відповідач здійснив часткову оплату за товар в розмірі 14078,52 грн. (3078,52 грн. + 11000,00 грн. = 14078,52 грн.), яка підтверджується банківськими виписками від 03.04.2008 р. на суму 23277,61 грн. та від 08.08.2008 р. на суму 11000,00 грн., завірені копії яких додані до справи.

З пояснень позивача вбачається, що відповідачем була здійснена попередня оплата в сумі 23277,61 грн., яку позивач в бухгалтерському обліку відобразив як погашення виставлених рахунків № СД-1722 від 12.03.2008 р. на суму 1945,21 грн., № СД-2194 від 02.04.2008 р. на суму 20583,24 грн. На суму передоплати була виписана податкова накладна № 2128 від 03.04.2008 р. на суму 23277,61 грн. В квітні 2008 р. позивачем було здійснено відвантаження товару на суму 20199,09 грн. (за видатковими накладними № Д167 від 04.04.2008 р. на суму 17504,72 грн., № Д170 від 09.04.2008 р. на суму 2694,37 грн.). Залишок передоплати після відвантаження продукції складає 3078,53 грн. Тому податкова накладна № 4513 від 21.07.2008 р. до видаткової накладної № Д348 від 21.07.2008 р. виписана з урахуванням залишку передоплати.

Залишилася неоплаченою частина поставленого товару згідно спірних видаткових накладних № Д345 від 18.07.2008 р. та № Д348 від 21.07.2008 р. на суму 60133,32 грн. (74211,84 грн. – 14078,52 грн. = 60133,32 грн.).

Ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пропозиції позивача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі рахунку, адресованого відповідачу, в якому містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна товару, кількість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: видача довіреності на отримання запропонованого товару відповідальній особі, отримання товару згідно видаткової накладної, в якій зазначено підставою відповідний рахунок, здійснення попередньої оплати.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Вказана норма закону є спеціальною нормою для правовідносин купівлі-продажу товару, тому її застосування є пріоритетним перед іншими загальними нормами закону.

Виходячи з того, що позивач передав відповідачу першу партію товару 18.07.2008 р. та другу партію товару 21.07.2008 р., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями, рахунками, податковими накладними, строк оплати для відповідача наступив 19.07.2008 р. – по першій партії товару та 22.07.2008 р. – по другій партії товару, а з наступного дня по кожній партії неоплаченого товару вже почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 60133,32 грн. у встановлений строк, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 02-41/47967 від 10.12.2008 р., в якому просить суд стягнути з відповідача: заборгованість за поставку продукції в сумі 60133,32 грн. (сума не змінилася), інфляційні нарахування в розмірі 1022,26 грн. (сума збільшилася), 3% річних в розмірі 202,64 грн. (сума зменшилася), а разом стягнути 61358,22 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за жовтень 2008 р. в розмірі 1022,26 грн. та 3% річних за період з 21.10.2008 р. по 02.12.2008 р. в сумі 202,64 грн. (розрахунок доданий до позову). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині зменшення розміру позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Интерпак” (юридична адреса: 83060, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 246-А/58; фактична адреса: 83060, м. Донецьк, вул.. Шахтарів Донбасу, 1; код ЄДРПОУ 31330879; розрахунковий рахунок 26000001000066 в ТОВ КБ „Український фінансовий світ”, МФО 377777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом „Марінель” (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 6; поштова адреса: 49034, м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська, 2; код ЄДРПОУ 13437282; розрахунковий рахунок 26009001194001 в ДФ АТ „Індекс Банк”, МФО 307015) суму 61358,22 грн. (а саме: основний борг у сумі 60133,32 грн., 3% річних у сумі 202,64 грн., інфляційні нарахування у сумі 1022,26 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 613,58 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,86 грн.

В судовому засіданні 04.02.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Богатир К.В.