Постанова № 28982524, 29.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2013 рокуСправа №827/2/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 509 633,45 грн.,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 509 633,45 грн. Вказує, що на час подання даного позову ФОП ОСОБА_1 має податковий борг з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, що сплачені за результатами річного декларування та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами у загальному розмірі 509 633,45 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 509 633,45 грн.

Ухвалою від 09 січня 2013 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 09 січня 2013 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.

29 січня 2013 року, до початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю (а.с.61).

Відповідач також до початку судового засідання, 29 січня 2013 року надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с.63).

В порядку статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступне: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у Нахімовській районній державній адміністрації в м. Севастополі та перебуває на обліку як платник податків і зборів в Державній податковій інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя.

В період з 07.02.2012 року по 13.02.2012 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 08.02.2012 року.

Перевіркою були встановлені наступні порушення з боку відповідача: п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188 , п.п. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, що виразилось у заниженні податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у 2011 року, який складає всього в сумі 150 069,00 грн., з яких: занижено податку всього в сумі 153 402,00 грн. у тому числі: за січень у сумі 46 900,00 грн., за лютий у сумі 100 536,00 грн., за березень у сумі 2 730,00 грн., за травень в сумі 1,00 грн., за серпень в сумі 3 235,00 грн.; завищення податку на додану вартість всього в сумі 3 333,00 грн. у тому числі: у квітні в сумі 3 333,00 грн.; п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 Податкового Кодексу України, що виразилось у не веденні обліку результатів підприємницької діяльності в Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці; п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, п.167.1 ст. 167, п. 176.2, п.п. «а» п. 171.2 ст.171, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів громадянам, що підлягає сплаті до бюджету у 2011 році, що складає всього у сумі 4 073,49 грн., у тому числі : за квітень - 1 511,80 грн., за серпень - 2 561,69 грн.; п. 177.1, п. 177.2 ст.177, п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України, що виразилось у заниженні податку з доходів фізичних осіб від провадження господарської діяльності, що підлягає сплаті до бюджету за 2011 рік, який складає всього у сумі 252 747,42 грн.; ст. 51, п.п. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, а саме: не надання розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ за II, ПІ квартали 2011 року по строкам 10.05.2011 року та 09.11.2011 року; п. 44.1, п.44.3 ст. 44 Податкового Кодексу України, встановлено незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій.

За результатами перевірки було складено акт № 185/10/17-01/2604101579 від 14.02.2012 року (а.с.12-25).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу № 2755 база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Кодексу № 2755 право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.п. 198.2, 198.3 ст. 198 Кодексу № 2755 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 Кодексу № 2755).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Кодексу № 2755 у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі акту перевірки № 185/10/17-01/2604101579 від 14.02.2012 року керівництвом ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012 року № 0000171710/0 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 187 586,25 грн., з яких основний платіж складає 150 069,00 грн., штрафні санкції у розмірі 37 517,25 грн. (а.с.28). Яке було отримано відповідачем 23.02.2012 року.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу № 2755 податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 167.1 п. 167 Кодексу № 2755 ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків. Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені у абзацах першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті.

Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Кодексу № 2755 особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 Кодексу № 2755 ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Пунктом 119.2 статті 199 Кодексу № 2755 передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

На підставі акту перевірки № 185/10/17-01/2604101579 від 14.02.2012 року керівництвом ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012 року № 0000201710/0 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів громадян у загальному розмірі 5 601,86 грн., з яких основний платіж складає - 4 073,49 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1 528,37 грн. (а.с.28). Яке було отримано відповідачем 23.02.2012 року.

Відповідно до п.п. 177.1, 177.2 ст. 177 Кодексу № 2755 доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно зі ст. 167.1 п. 167 Кодексу № 2755 ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків. Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені у абзацах першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті.

Судом встановлено, що загальна сума податків з доходів ФОП ОСОБА_1 отримана протягом календарного 2011 року від провадження господарської діяльності становить 252 747,42 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Кодексу № 2755 у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі акту перевірки № 185/10/17-01/2604101579 від 14.02.2012 року керівництвом ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012 року № 0000211710/0 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 315 933,97 грн., з яких основний платіж складає 252 747,42 грн., штрафні санкції у розмірі 63 186,55 грн. (а.с.29). Яке було отримано відповідачем 23.02.2012 року.

Відповідно до п.п. 44.1, 44.3 ст. 44 Кодексу № 2755 для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 Кодексу № 2755 незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

На підставі акту перевірки № 185/10/17-01/2604101579 від 14.02.2012 року керівництвом ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012 року № 0000181710/0 про застосування адміністративного штрафу в розмір 510,00 грн. (а.с.29). Яке було отримано відповідачем 23.02.2012 року.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Кодексу № 2755 у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Зі змісту облікової картки платника податків ФОП ОСОБА_1 вбачається, що останнім не було сплачено своєчасно грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 187 586,25 грн., з податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів громадян у загальному розмірі 5 601,86 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 315 933,97 грн., штрафу в розмірі 510,00 грн., що призвело до утворення податкового боргу на обліковій картці платника податків (а.с.39-42).

В період з 01.10.2012 року по 02.10.2012 року ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя була проведена невиїзна перевірка своєчасності оплати самостійно визначеної суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб відповідно до декларації про доходи за 1 квартал 2009 року ФОП ОСОБА_1

В ході перевірки були встановлені наступні порушення з боку відповідача: п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, що виразилось у несвоєчасній сплаті авансових платежів по податку на доходи фізичних осіб.

За результатами перевірки було складено акт № 2095/10/1720/2604101579/941 від 01.10.2012 року (а.с.30).

Відповідно до п.п. 177.5.1 ст. 177.5 ст. 177 Кодексу № 2755 авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Судом встановлено, що сума авансового платежу з податку на доходи фізичних осіб склала 6,85 грн. по терміну сплати 14.05.2009 року, однак оплата грошового зобов'язання з авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб по вказаному терміну проведена платником лише 03.11.2011 року, тобто затримка платежу склала 903 дні.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу № 2755 у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту перевірки № 2095/10/1720/2604101579/941 від 01.10.2012 року керівництвом ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017770172 від 02.10.2012 року (а.с.31).

З урахуванням вищевикладеного судом робиться висновок, що податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 509 633,45 грн. відповідачем сплачено не було, що підтверджується карткою облікового рахунку (а.с.39-42).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед бюджетом з орендної плати за землю в розмірі 509 633,45 грн. підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку, позовні вимоги - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99041, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, р/р № НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в Севастопольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 324935) в дохід місцевого бюджету Нахімовського району на заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 187 586,25 грн. (сто вісімдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень 25 копійок) перерахувати на р/р 31111029700008, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38027260, код платежу 14010100, банк одержувача УДК у м. Севастополі; заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 5 601,86 грн. (п'ять тисяч шістсот одна гривня 86 копійок) перерахувати на р/р 33219800700008, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38027260, код платежу 11010101, банк одержувача УДК у м. Севастополі; заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 315 935,34 грн. (триста п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень 34 копійки) перерахувати на р/р 33218801700008, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38027260, код платежу 11010500, банк одержувача УДК у м. Севастополі; штрафні санкції в розмір 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 копійок) перерахувати на р/р 31119106700008, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38027260, код платежу 21081111, банк одержувача УДК у м. Севастополі; стягувач - Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак