Рішення № 28982359, 28.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/16189-2012 28.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж"

до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3"

про стягнення 44 349,99 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Затуранова Т.О. за довіреністю № 1 від 04.01.2013 р.

від відповідача: Валентинов А.В. за довіреністю № 24-ю від 23.10.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київспецмонтаж" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" (відповідач) про стягнення 44 349,99 грн. на підставі Договору субпідряду № 3Д-9 на виконання робіт по монтажу, пуску та налагодженню систем протидимного захисту та вентиляції на об'єкті: "Будівництво житлових будинків з об'єктами обслуговування населення та паркінгом по вул. Трутенка, 3 в Голосіївському районі м. Києва. Житловий будинок № 4" від 28.12.2011 р., з яких: 40214,57 грн. основного боргу, 690,81 грн. 3% річних за період з 18.04.2011 р. по 12.11.2012 р. та 3444,61 грн. пені за період з 18.04.2011 р. по 12.11.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору субпідряду № 3Д-9 від 28.12.2011 р. позивач виконав та передав відповідачу роботи, передбачені вищенаведеним договором, втім відповідач виконані позивачем роботи оплатив не повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 р. було порушено провадження у справі № 5011-39/16189-2012 та призначено до розгляду на 10.12.2012 р. на 10:40 год.

07.12.2012 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду, а саме: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПрАТ "Київспецмонтаж", довідки № 741 від 06.12.2012 р. про відсутність аналогічного спору, копії довіреності № 311 від 14.05.2012 р.

В судове засідання, призначене на 10.12.2012 р. представник позивача з'явився, подав клопотання про долучення документі до матеріалів справи, зокрема, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 458 від 29.02.2012 р. на суму 696,91 грн. Судом клопотання задоволене. Клопотання було передано до відділу діловодства суду для подальшої реєстрації, відповідно до п.п.2.4. п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

В судове засідання, призначене на 10.12.2012 р., представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 16.11.2012 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.12.2012 р., подав клопотання про продовження строку вирішення справи. Клопотання судом задоволено і було передано до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації, відповідно до п.п.2.4. п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 14.01.2013 р. о 10:40 год.

25.12.2012 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із знаходженням представника відповідача у відпустці за власний рахунок, що підтверджується наказом від 11.12.2012 р.

В судове засідання, призначене на 14.01.2013 р. представник позивача з'явився та надав усні пояснення по суті позовних вимог. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 14.01.2013 р., представник відповідача не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 14.01.2013 р. судом розглянуто клопотання відповідача, подане ним 25.12.2012 р. через відділ діловодства суду, про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. було відкладено розгляд справи на 28.01.2013 о 10:30 год.

28.01.2013 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання, відповідно до якого просив надати час для подання відзиву і доказів по справі та відкласти розгляд справи, призначений на 28.01.2013 р. о 10:30 год., у зв'язку із зупиненням діяльності відповідача до 01.02.2012 р. та знаходженням його відповідальних працівників у відпустках за власний рахунок. У наведеному клопотанні також зазначено, що позивач звернувся з позовом до суду на підставі Договору субпідряду № 3Д-9 від 28.12.2011 р., у зв'язку з чим відповідач звернув увагу суду на умови п. 9.3 та п. 10.1 вказаного договору.

Представник позивача в судовому засіданні подав письмові пояснення щодо пунктів 9.3 та 10.1 Договору субпідряду № 3Д-9 від 28.12.2011 р., у зв'язку з чим повідомив, що Замовником будівництва на об'єкті "Будівництво житлових будинків за об'єктами обслуговування населення та паркінгами на вул. Онуфрія Трутенка, 3 в Голосіївському районі м. Києва. Житловий будинок № 4" виступає Департамент господарського забезпечення Служби безпеки України (ЄДРПОУ 20001303), проте оскільки спірний договір не є трьохстороннім, у позивача відсутня можливість отримання інформації від Замовника.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 28.01.2013 р., підтримав подане ним клопотання через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд прийшов до висновку про незадоволення останнього, оскільки:

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 ГПК України, відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Отже, подання відзиву є правом, а не обов'язоком відповідача та суд вправі розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвалу Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 16.11.2012 р. відповідач отримав ще 23.11.2012 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Наведене свідчить, що відповідач мав достатньо часу (з 23.11.2012 р. по 28.01.2013 р.) та всі можливості для складання та подання (надіслання) господарському суду та позивачу відзиву на позовну заяву з документами, що підтверджують заперечення проти позову.

Крім цього, після порушення провадження у справі представник відповідача Висотюк Є.П. вже звертався до суду 25.12.2012 р. з клопотанням про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи таку необхідність знаходженням уповноваженого представника відповідача у відпустці за власний рахунок.

Представник відповідача Валентинов А.В., за підписом якого 28.01.2013 р. подане клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовує подане ним клопотання зупиненням діяльності відповідача до 01.02.2012 р. та знаходженням його відповідальних працівників у відпустках за власний рахунок, проте жодних доказів на підтвердження зазначеного до клопотання не додає.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, подане представником відповідача 28.01.2013 р. клопотання про відкладення розгляду справи, розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для штучного затягування судового процесу, а тому справа підлягає розгляду по суті.

В судовому засіданні, призначеному на 28.01.2012 р., судом було встановлено, що позов подано до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" (ідентифікаційний код 04012773), тоді як станом на час звернення з позовом до суду тип вказаного акціонерного товариства був приведений в відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства". Отже, станом на час розгляду справи по суті вірним найменуванням відповідача є Публічне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат №3" (ідентифікаційний код 04012773).

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 28.01.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 28.01.2013 р., усно заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні повністю.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не були подані.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.01.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.12.2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Домобудівний комбінат №3" (відповідачем), визначеним як Генпідрядник, та Приватним акціонерним товариством "Київспецмонтаж" (позивачем), визначеним як Субпідрядник, укладено Договір субпідряду № 3Д-9 на виконання робіт по монтажу, пуску та налагодженню систем протидимного захисту та вентиляції на об'єкті: "Будівництво житлових будинків з об'єктами обслуговування населення та паркінгом по вул. Трутенка, 3 в Голосіївському районі м. Києва. Житловий будинок № 4" (далі - Договір або Договір субпідряду № 3Д-9 від 28.12.2011 р.).

Відповідно до п. 1.1 Договору Генпідрядник (відповідач) доручає, Субпідрядник (позивач) забезпечує відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов Договору виконання робіт по монтажу, пуску та налагодженню систем протидимного захисту та вентиляції, що передбачено проектом № 287-ОВ.С.3 (надалі - Роботи) при будівництві: "Будівництво житлових будинків з об'єктами обслуговування населення та паркінгами на вул. Онуфрія Трутенка, 3 в Голосіївському районі м. Києва. Житловий будинок №4" (надалі - Об'єкт), передачу змонтованих систем експлуатуючій організації, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити якісно виконані роботи.

Пунктом 2.1 Договору встановлені строки виконання Робіт: початок - січень 2012 року; закінчення - березень 2012 року.

Згідно п. 3.1 Договору узгоджено, що договірна ціна Робіт визначається на основі кошторису та є невід'ємною частиною Договору і складає 86 590,80 грн. (в тому числі ПДВ).

Пунктами 5.6, 5.7 Договору визначені зміст, умови та розмір надання послуг генпідряду, а саме: Генпідрядник надає Субпідряднику послуги генпідряду - адміністративно - господарські витрати, пов'язані з забезпеченням Субпідрядника технічною документацією і фронтом робіт, координацією виконання Робіт, здійсненням технічного нагляду, вирішенням питань матеріально - технічного постачання, прийманням і здачею виконаних Субпідрядником Робіт замовнику будівництва; пожежно - сторожовою охороною виконаних Робіт в межах будівельного майданчика; здійснення заходів з техніки безпеки і охорони праці загального характеру; благоустроєм і утриманням будівельного майданчика, вивезенням сміття; оплатою роботи частково використовуваних протягом зміни підйомних механізмів. Субпідрядник (позивач) сплачує щомісячно Генпідряднику (відповідачу) послуги генпідряду у розмірі 2,1 % від договірної ціни виконаних Робіт.

Відповідно до п. 9.2 Договору сторони узгодили проведення оплати Генпідрядником поетапно в міру виконання Робіт Субпідрядником, а відповідно до п. 9.3 Договору Генпідрядник здійснює фінансування Робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Субпідрядника при умові надходження коштів від замовника будівництва.

Згідно п. 10.1 Договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником виконаних Робіт на підставі документів по обліку в капітальному будівництві (форма КБ-2В, КБ-3) з обов'язковим погодженням їх замовником будівництва. Вартість виконаних Робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості Робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням фактично виконаних обсягів Робіт, зазначених в Актах ф. № Кб-2в та Довідці про вартість виконаних робіт ф. № Кб-3 та з урахуванням пункту 9.2., 9.3 Договору до 18 числа наступного за звітним місяця. Акти виконаних робіт ф. № КБ-2в та Довідки ф. № КБ-3 Субпідрядник зобов'язаний надавати Генпідряднику на розгляд не пізніше 22 числа звітного місяця. Генпідрядник перевіряє надані Субпідрядником Акти виконаних робіт ф. № КБ-2в та підписує (або повертає з письмовими зауваженнями).

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що приймання - передача закінчених Робіт проводиться у порядку встановленому Договором та іншими нормативними актами в будівництві.

Позивач зазначив, що згідно з підписаними сторонами Актом приймання виконаних будівельних робіт № 503/432 (ф. № Кб-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ № 503/432 (ф. № Кб-3) за лютий 2012 р. на суму 33186,00 грн., а також Актом приймання виконаних будівельних робіт № 508/432 (ф. № Кб-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ № 508/432 (ф. № Кб-3) за березень 2012 р. на суму 41077,20 грн., ним були виконані передбачені Договором роботи на загальну суму 74263,20 грн. При цьому послуги генпідряду відповідно до умов Договору склали 1559,54 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 458 від 30.03.2012 р. на суму 696,91 грн. та Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 945 від 29.02.2012 р. на суму 862,63 грн.

Внаслідок здійснення відповідачем часткової оплати за виконані позивачем роботи на підставі Договору, зокрема, в сумі 32489,09 грн., що підтверджується банківською випискою за 05.04.2012 р., заборгованість відповідача склала 40214,57 грн.(основний борг), що додатково підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом за період: 01.01.2012 - 14.09.2012 між Публічним акціонерним товариством "Домобудівний комбінат №3" і Приватним акціонерним товариством "Київспецмонтаж" за Договором № 3Д-9 від 28.12.2011 р.

Враховуючи наведене, позивач направив відповідачу лист № 554 від 19.09.2012 р. з вимогою сплатити спірну наведену заборгованість, однак відповідач відповіді позивачу не надав, заборгованість в сумі 40214,57 грн. станом на час звернення позивача з позовом до суду не погасив.

За наведених обставин, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 40214,57 грн. основного боргу, 690,81 грн. 3% річних за період та 3444,61 грн. пені на підставі Договору субпідряду № 3Д-9 від 28.12.2011 р.

Відповідач заперечив проти позову з тих підстав, що оскільки відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а звернення позивача з позовом до суду обґрунтовується порушенням відповідачем обов'язків щодо сплати за Договором № 3Д-9 від 28.12.2011 р., то слід враховувати умови пунктів 9.3 та 10.1, які містить зазначений Договір. Зокрема, згідно п. 9.3 Договору Генпідрядник здійснює фінансування Робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Субпідрядника при умові надходження коштів від замовника будівництва, а згідно п. 10.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником виконаних Робіт на підставі документів по обліку в капітальному будівництві (форма КБ-2В, КБ-3) з обов'язковим погодженням їх замовником будівництва.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов»язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 04.12.2009, № 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" такими типовими формами первинних облікових документів у будівництві є форма № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.

Умовами спірного Договору сторони встановили, що підставою для розрахунків є документи по обліку в капітальному будівництві (форма КБ-2В, КБ-3) з обов'язковим погодженням їх замовником будівництва. Там же встановлено, що вартість виконаних Робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості Робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням фактично виконаних обсягів Робіт, зазначених в Актах ф. № Кб-2в та Довідці про вартість виконаних робіт ф. № Кб-3 та з урахуванням пункту 9.2., 9.3 Договору до 18 числа наступного за звітним місяця. Акти виконаних робіт ф. № КБ-2в та Довідки ф. № КБ-3 Субпідрядник зобов'язаний надавати Генпідряднику на розгляд не пізніше 22 числа звітного місяця. Генпідрядник перевіряє надані Субпідрядником Акти виконаних робіт ф. № КБ-2в та підписує (або повертає з письмовими зауваженнями).

Відповідно до наявних в матеріалах справи Акту приймання виконаних будівельних робіт № 503/432 (ф. № Кб-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ № 503/432 (ф. № Кб-3) за лютий 2012 р. на суму 33186,00 грн., а також Акту приймання виконаних будівельних робіт № 508/432 (ф. № Кб-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ № 508/432 (ф. № Кб-3) за березень 2012 р. на суму 41077,20 грн. підтверджується, що позивач згідно умов Договору виконав в межах вартості Робіт, передбачених договірною ціною, роботи на загальну суму 74263,20 грн.

При цьому вищенаведені акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних підрядних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Аналіз умов Договору свідчить, що відповідач здійснює фінансування Робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача при умові надходження коштів від замовника будівництва (п. 9.3 Договору); розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем виконаних Робіт на підставі документів по обліку в капітальному будівництві (форма КБ-2В, КБ-3) з обов'язковим погодженням їх замовником будівництва.

Отже, обов'язок відповідача стосовно здійснення ним фінансування Робіт поставлений в залежність від надходження коштів від замовника, а обов'язок проведення відповідачем розрахунків шляхом оплати виконаних Робіт - в залежність від погодження документів по обліку в капітальному будівництві (форма КБ-2В, КБ-3) замовником будівництва.

При цьому заперечення відповідача стосовно позовних вимог пов'язані саме з умовами Договору, визначеними пунктами 9.3, 10.1 Договору. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не подав суду ані докази того, хто саме є "замовником будівництва" стосовно Робіт, передбачених умовами спірного договору, ані докази того, що "замовник будівництва" не розрахувався з відповідачем та/або не погодив документи по обліку в капітальному будівництві.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно п. 9.3 Договору Генпідрядник здійснює фінансування Робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Субпідрядника при умові надходження коштів від замовника будівництва.

Згідно п. 10.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником виконаних Робіт на підставі документів по обліку в капітальному будівництві (форма КБ-2В, КБ-3) з обов'язковим погодженням їх замовником будівництва.

Разом з тим, дана умова договору суперечить імперативному правилу ч. 1 ст. 854 ЦК України, згідно якого у випадку відсутності домовленості сторін щодо попередньої оплати виконаної роботи, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи. Будь-яких положень, які б надавали замовнику (у спірному випадку замовником за Договором субпідряду № 3Д-9 від 28.12.2011 р. є Генпідрядник (відповідач)) можливість здійснювати розрахунок з підрядником (у спірному випадку підрядником за Договором субпідряду № 3Д-9 від 28.12.2011 р. є Субпідрядник (позивач)) в залежності від надходження коштів від третіх осіб та/ або погодження третіми особами документів обліку, дана норма ЦК України не містить.

До того ж, як свідчить зміст Договору субпідряду № 3Д-9 від 28.12.2011 р., він укладений виключно між позивачем та відповідачем, тоді як "замовника будівництва" не тільки не є стороною даного договору, а навіть не конкретизований - стосовно останнього відсутні дані про його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код, тощо.

Згідно ч. 1. ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки п. 9.3 (повністю) та п. 10.1 (в частині першого речення) Договору субпідряду № 3Д-9 від 28.12.2011 р. прямо суперечить імперативній нормі ст. 854 ЦК України щодо порядку розрахунку між контрагентами, договір в цій частині підлягає визнанню недійсним.

Зі змісту п. 10.1 Договору (друге речення) вбачається обов'язок відповідача здійснити оплату вартості виконаних Робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням фактично виконаних обсягів Робіт, зазначених в Актах ф. № Кб-2в та Довідці про вартість виконаних робіт ф. № Кб-3 до 18 числа наступного за звітним місяця.

Отже, за виконані позивачем Роботи згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт № 503/432 (ф. № Кб-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ № 503/432 (ф. № Кб-3) за лютий 2012 р. відповідач мав здійснити до 18.03.2012 р., а за виконані позивачем Роботи згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт № 508/432 (ф. № Кб-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ № 508/432 (ф. № Кб-3) за березень 2012 р. відповідач мав здійснити до 18.04.2012 р.

Зібрані у справі докази, а саме: банківська виписка за 05.04.2012 р. свідчить про здійснення відповідачем часткових розрахунків за виконані позивачем Роботи в сумі 32489,09 грн., а Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 458 від 30.03.2012 р. на суму 696,91 грн. та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 945 від 29.02.2012 р. на суму 862,63 грн. підтверджують надання послуг генпідряду на 1559,54 грн. відповідно до п.п. 5.6, 5.7 Договору.

За таких обставин, судом встановлено, що заборгованість відповідача (з урахуванням часткових розрахунків відповідача та послуг генпідряду) станом на час розгляду спору в суді становить 40214,57 грн.: 74263,20 грн., загальна сума виконаних позивачем Робіт - 1559,54 грн., послуги генпідряду - 32489,09 грн., часткові розрахунки відповідача = 32489,09 грн., основний борг. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду не подані та до матеріалів справи не залучені.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині основного боргу в сумі 40214,57 грн. повністю.

Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 690,81 грн. 3% річних за період з 18.04.2011 р. по 12.11.2012 р. та 3444,61 грн. пені за період з 18.04.2011 р. по 12.11.2012 р.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних у розмірі 690,81 грн. 3 за період з 18.04.2011 р. по 12.11.2012 р., прийшов до висновку, що наведена сума 3 % річних розрахована у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Згідно пункту 13.3 Генпідрядник (відповідач) несе відповідальність за порушення зі своєї вини строків оплати виконаних Робіт у розмірі 0,1 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем фактично нараховано відповідачу 3444,61 грн. пені за період з 18.04.2011 р. по 12.11.2012 р. (209 днів - понад шість місяців), що є порушенням вимог ч. 6 ст.232 ГК України, а отже стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 3032,57 грн. за період з 18.04.2012 р. по 18.10.2012 р. за розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення40214.5718.04.2012 - 18.10.20121847.5000 %0.041 %*3032.57

В іншій частині вимоги стосовно стягнення пені, зокрема, 412,04 грн. (3444,61 грн. - 3032,57 грн. = 412,04 грн.) позивачу належить відмовити.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 40214,57 грн. основного боргу, 690,81 грн. 3% річних та 3032,57 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В той же час, частиною 2 наведеної статті передбачено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судовий збір в розмірі 1609,50 грн. повністю покладається на відповідача.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в т.ч. визначено підстави такого повернення. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (пункт 1 частини 1 цієї статті).

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється а порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою № 672 від 12.11.2012 р. сплатив судовий збір в розмірі 1667,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1501 від 12.11.2012 р., оригінал якого наявний в матеріалах справи, а в подальшому здійснив доплату судового збору в розмірі 10,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1661 від 03.12.2012 р., оригінал якого також наявний в матеріалах справи, всього позивачем сплачено 1677,00 грн. судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 року № 2857-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1609,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (64380,00 грн.).

Таким чином, при зверненні з позовом до суду (ціна позову 44349,99 грн.) позивач мав сплатити 1609,50 грн. судового збору, отже переплата становить 67,50 грн.

З огляду на наведене, до повернення позивачу з Державного бюджету України підлягає переплачена сума судового збору в розмірі 67,50 грн. відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 11, 14, 203, 215, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 837, 838, 854, 875, 879 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Визнати недійсним п. 9.3 (повністю) та п. 10.1 (в частині першого речення) Договору субпідряду № 3Д-9 на виконання робіт по монтажу, пуску та налагодженню систем протидимного захисту та вентиляції на об'єкті: "Будівництво житлових будинків з об'єктами обслуговування населення та паркінгом по вул. Трутенка, 3 в Голосіївському районі м. Києва. Житловий будинок № 4" від 28.12.2011 р.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" (03061, м. Київ, проспект Відрадний, 103; ідентифікаційний код 04012773), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" (01010, м. Київ, вул. Аніщенка, буд. 3Б; ідентифікаційний код 04012615) 40214,57 грн. (сорок тисяч двісті чотирнадцять гривень 57 коп.) основного боргу, 690,81 грн. (шістсот дев'яносто гривень 81 коп.) 3% річних та 3032,57 грн. (три тисячі тридцять дві гривні 57 коп.) пені, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

4. Повернути Приватному акціонерному товариству "Київспецмонтаж" (01010, м. Київ, вул. Аніщенка, буд. 3Б; ідентифікаційний код 04012615) з Державного бюджету України 67,50 грн. (шістдесят сім гривень 50 коп.) судового збору, перерахованого платіжними дорученнями № 1501 від 12.11.2012 р., № 1661 від 03.12.2012 р., оригінали яких залишити в матеріалах справи.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.01.2013 р.

Суддя Гумега О.В.