Рішення № 28982352, 28.01.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 р. Справа № 5024/1836/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

м. Херсон

до: Приватного акціонерного товариства "Український силікат" м. Херсон

про стягнення 43122 грн. 20 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Кривцун В.А., юрисконсульт за довіреністю № 01-4/03 від 08.01.2013 р.;

від відповідача - Лящук Н.Г., юрисконсульт за довіреністю № 19 від 15.11.2012 р.

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Український силікат" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 330 від 15.10.2010 р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 42 269 грн. 49 коп. основного боргу, 142 грн. 44 коп. 3% річних та 710 грн. 27 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на умови договору № 330 від 15.10.2010 р., положеннями статей 15, 16, 526, 527, 530, 549, 610-611, 625, 629 ЦК України, ст. 193, 216, 217, 230 ГК України, ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 1, 2, 12, 22,55, 56, 57 ГПК України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач не надав відповідачу рахунки на спожиту теплову енергію та не надав жодного акту виконаних робіт, а також те, що приватне акціонерне товариство "Український силікат" не є споживачем наданих послу (а.с.62-63).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

ПАТ "Херсонська ТЕЦ" створене Міністерством палива та енергетики України відповідно до Указу Президента від 15 червня 1993 року № 210 "Про корпоратизацію підприємств".

Метою діяльності Товариства є виробництво та постачання електричної та теплової енергії. Предметом діяльності Товариства є виробництво, передача та постачання електричної та теплової енергії. Відповідно до статуту позивача, останній надає фізичним та юридичним особам м. Херсона наступні послуги: постачання теплової енергії; підігрів води.

У відповідності до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пп. 2 п. "а" ст. 28, пп. 1 п. "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Як свідчать матеріали справи, 15.10.2010 року між публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (постачальником) та приватним акціонерним товариством "Український силікат" (споживачем) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 330 (далі - Договір).

За пунктом 1 Договору позивач приймає на себе зобов'язання надати відповідачу з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно п. 3 Договору визначено об'єкт надання послуг, а п.2 - місцезнаходження приміщення відповідача.

Згідно з п. 8 Договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 15 Договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги в строки встановлені договором.

Позивач свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення виконав належним чином, що підтверджується наступними документами: інформація-звіт про витрату теплової енергії та параметри теплоносія за показниками тепло лічильника з 02.12.2011 року по 03.04.2012 року, актом перевірки технічного стану приборів обліку та звірки показників теплолічільника після закінчення опалювального періоду 2011-2012 року (а.с.23-28), рахунками на оплату спожитої теплової енергії, які вручались відповідачу під підпис (а.с.29-33), витягами з книги реєстрації про вручення рахунків за грудень 2011 року - квітень 2012 року (а.с.34-38).

Позивач направив відповідачу вимоги про сплату заборгованості № 03-5/1402 від 25.06.2012 р. та № 03-5/1615 від 26.07.2012 р., які, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані ним 30.07.2012 року (а.с.39-40) та акт звірки взаєморозрахунків від 09.07.2012 р. з супровідним листом № 3-5/1483 від 09.07.2012 р. (а.с.41-42).

02.08.2012 року від відповідача надійшов Графік погашення заборгованості за послуги з централізованого опалення (супровідний лист № 194 від 02.08.2012 р. - додається разом з графіком), згідно якого відповідач визнав заборгованість у розмірі 50 489 грн. 49 коп. та взяв на себе зобов'язання погасити заборгованість протягом серпня-жовтня 2012 року (а.с. 43-44).

Однак, станом на 25.01.2013 року відповідачем вказані зобов'язання не виконано, заборгованість не погашена.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В судове засідання, яке відбулося 28 січня 2013 року, представник відповідача надав платіжне доручення № 34 від 16 січня 2013 року, яким підтверджується сплата заборгованості у розмірі 1000 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 1000 грн. 00 коп. основної заборгованості на підставі п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 41 269 грн. 49 коп. основного боргу є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3-х % річних та пені, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п. 12 Договору за несвоєчасне внесення плати за отримані послуги з споживача стягується пеня на користь виконавця у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення терміну сплати.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.96 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 710 грн. 27 коп.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір суми 3% річних становить 142 грн. 44 коп.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3-х % річних у розмірі 142 грн. 44 коп. та пені у розмірі 710 грн. 27 коп., підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та доведеними.

Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не подано.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Враховуючи, що даний спір доведено до вирішення в судовому порядку з вини відповідача, сума заборгованості була сплачена ним після після порушення провадження у справі, судові витрати - 1 609 грн. 50 коп. на оплату витрат судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, ст. 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82- 85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1000 грн. 00 коп.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Український силікат" (73036, м. Херсон, пров. Янтарний, 2, код ЄДРПОУ 32725542, р/р 2600711534 в ХОД ПАТ Райффайзен Банк Аваль, МФО - 352093) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) - 41 269 грн. 49 коп. основного боргу, 142 грн. 44 коп. з урахуванням 3% річних, 710 грн. 27 коп. пені та 1 609 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 31.01.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська