Рішення № 28982344, 23.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/17613-2012 23.01.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2 713, 00 грн., за участю представників позивача - Усенка А.М., довіреність від 08.01.2013 року, відповідача - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2 713, 00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 травня 2012 року на вул. Лугова в м. Києві на території АЗС відбулась дорожньо - транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль „Toyota", д.н. АА 80-65 АА (страхувальник позивача), та автомобіль «Toyota», д.н. АА 26-42 КТ, яким керувала Муляр Валерія Петрівна.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 3 223, 00 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Муляр Валерії Петрівни було застраховано відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.12.2012 року.

24.12.2012 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просив суд відмовити у позові у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 23.01.2013 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділення ДАІ Подільського РУ ГУ МВС України № 9007250 та постанови Подільського районного суду міста Києва від 15.06.2012 року у справі № 2607/6931/2012, 16.05.2012 року о 08:30 год. Муляр Валерія Петрівна, керуючи автомобілем «Toyota», д.н. АА 26-42 КТ, на вул. Лугова в м. Києві на території АЗС під час руху заднім ходом не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернулась за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем „Toyota", д.н. АА 80-65 АА.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 15.06.2012 року у справі № 2607/6931/2012 Муляр Валерію Петрівну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль „Toyota", д.н. АА 80-65 АА.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 43/033825/ПР/2.1.5.1 від 29.12.2011 року.

Відповідно до звіту № 1110 з визначення вартості відновлювального ремонту, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля „Toyota", д.н. АА 80-65 АА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 3 599, 57 грн.

Як вбачається з страхового акту № 43/23513/2.1.5.5. від 05.06.2012 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 3 223, 00 грн.

Зазначені кошти в розмірі 3 223, 00 грн. позивачем були перераховані, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 13 від 06.06.2012 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - «Toyota», д.н. АА 26-42 КТ, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю „Toyota", д.н. АА 80-65 АА, керувала Муляр Валерія Петрівна.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Toyota», д.н. АА 26-42 КТ, Муляр Валерії Петрівни встановлена у судовому порядку.

Тому, Муляр Валерія Петрівна є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю „Toyota", д.н. АА 80-65 АА, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та Муляр Валерією Петрівною було укладено договір (поліс) № АВ/0342816 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Toyota», д.н. АА 26-42 КТ, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено франшизу у розмірі 510, 00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю „Toyota", д.н. АА 80-65 АА, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 2 713, 00 грн. (3 223, 00 - 510, 00 грн.) обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37; код 19411125) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А; код 20842474) 2 713 (дві тисячі сімсот тринадцять) грн. 00 коп. боргу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 28.01.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна