Рішення № 28982320, 23.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/18135-2012 23.01.13

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», м.Київ, ЄДРПОУ 00034186

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія Добробут», м.Київ ЄДРПОУ 31093336

про стягнення 32530,19 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Петренко В.О. - юрисконс.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія Добробут», м.Київ про стягнення суми в розмірі 32530,19 грн. як відшкодування шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату Андрюшину Павлу Олександровичу страхового відшкодування згідно із умовами договору 100-37 №2010/57/043 від 31.08.2010р. добровільного страхування транспортного засобу, внаслідок чого до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору не надав, у судове засідання 23.01.2013р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №0103020283525, №0103020283533.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно із 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Одночасно, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов?язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 23.01.2013р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Згідно із ч.1 ст.16 «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 31.08.2010р. між Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» (страховик) та Андрюшиним Павлом Олександровичем (страхувальник) було укладено договір 100-37 №2010/57/043 добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до якого застраховано наступний автомобіль:

марка/модель: Mitsubishi Lanser,

реєстраційний номер: ВН 0495 ВХ,

рік випуску: 2007.

За змістом договору 100-37 №2010/57/043 від 31.08.2010р. добровільного страхування транспортного засобу, вигодонабувачем визначено АКІБ «УкрСиббанк».

Строк дії вказаної угоди визначено з 31.08.2010р. до 30.08.2011р.

Як встановлено судом на підставі довідки №8766149 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, 02.02.2011р. о 17 год. 05 хвил. в м.Одеса на вул.Балківська, вул.Мельницька відбулось зіткнення транспортних засобів: 1. ВАЗ 2103, державний номер ВН 9901 АС, який належить Рембеза, за кермом якого перебував Данілюк Сергій Олександрович, 2. Mitsubishi Lanser, державний номер ВН 0495 ВХ, що належить Андрюшину Павлу Олександровичу, який був за кермом, 3. Легковий Daewoo Ланос, державний номер ВН 4995 СН, що належить та водієм якого був Загородній Олег Анатолійович, 4. ВАЗ 21061, державний номер 11452 КМ, що належить Пархомчук та за кермом якого перебував Чепура Руслан Петрович.

Згідно із розділом 4 вказаної довідки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Данілюком Сергієм Олександровичем правил проїзду перехресть.

Наявність вини вказаної особи у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 28.03.2011р. Київського районного суду м.Одеси по справі №3-1404.

Як свідчать матеріали справи, 01.07.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Асістанс» було проведено дослідження №ВН0495ВХ_дод-01.07/2, яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту, а також завданого матеріального збитку автомобіля Mitsubishi Lanser, державний номер ВН 0495 ВХ, складає 32665,91 грн.

Одночасно, за змістом замовлення-наряду №525 від 11.04.2011р. Фізичної особи-підприємця Андрюшина Павла Олександровича вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Lanser становить 59907,80 грн.

Відповідно до страхових актів №СТО-11-2557/1 від 19.08.2011р., №СТО-11-2557/2 від 04.10.2011р. позивача, Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» було погоджено виплату страхового відшкодування на загальну суму у розмірі 33040,19 грн.

03.02.2011р. страхувальник звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування після погодження з банком.

Листом №12-22/8982 від 16.05.2011р. вигодонабувач повідомив Відкритому акціонерному товариству Національній акціонерній страховій компанії «Оранта» реквізити для перерахування відповідного страхового відшкодування.

За таких обставин, згідно платіжних доручень №65243 від 12.09.2011р., №76242 від 25.10.2011р. позивач перерахував грошові кошти на загальну суму 33040,19 грн. за визначеними Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» реквізитами.

За висновками суду, проведення позивачем виплати страхового відшкодування в розмірі, який перевищує вартість відновлювального ремонту, встановленого експертним дослідженням №ВН0495ВХ_дод-01.07/2 від 01.07.2011р., є правомірним, враховуючи наступне:

Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 вказаного кодексу встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно із ст.29 Закону України «Про страхування» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пояснень позивача, наданих у судовому засіданні 23.01.2013р., при розрахунку суми страхового відшкодування страховиком враховано знос транспортного засобу на день страхового випадку у розмірі 38%, що передбачено, безпосередньо, п.13.13.2 договору 00-37 №2010/57/043 від 31.08.2010р. добровільного страхування транспортного засобу.

За таких обставин, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, перейшло право вимоги, яке Андрюшин Павло Олександрович має до винної особи, а в даному випадку до особи, що в силу вимог ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» мала відшкодовувати заподіяну Данілюком Сергієм Олександровичем шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2008р. у справі №11/406-07, постановах Вищого господарського суду України від 05.07.2010р. у справі №41/676, від 02.02.2010р. у справі №25/54, від 11.11.2010р. у справі №28/32-10-976, від 05.10.2010р. у справі №10/78, від 13.04.2011р. у справі №20/309.

При цьому, законом встановлено, що підставою для здійснення страхових виплат є заява страхувальника і страховий акт (аварійний сертифікат). Тобто, у разі здійснення страхового відшкодування страховиком на підставі зазначених документів у нього виникає право відшкодування у порядку регресу понесених витрат.

Наразі, доказом фактичного здійснення витрат, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є замовлення-наряд №525 від 11.04.2011р. При цьому, дослідження транспортного засобу, складене певною експертною установою, є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що має бути витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжні доручення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. у справі №42/92.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи зміст страхових актів №СТО-11-2557/1 від 19.08.2011р. та №СТО-11-2557/2 від 04.10.2011р. Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», суд дійшов висновку про наявність підстав для виплати страхового відшкодування за договором 100-37 №2010/57/043 від 31.08.2010р. добровільного страхування транспортного засобу у розмірі 33040,19 грн.

За таких обставин, з огляду на приписи вказаних вище норм закону, враховуючи, що Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» здійснило виплату страхового відшкодування згідно із вимогами договору 100-37 №2010/57/043 від 31.08.2010р., за висновками суду, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, та як наслідок до страховика такої особи.

24.11.2011р. позивач звернувся до відповідача з заявою №09-06-06/32440 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 33040,19 грн., яка отримана відповідачем 28.11.2011р., про що свідчить наявна в матеріалах копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103232122033 з відповідною відміткою.

При цьому, як зазначає позивач, відповідач встановлений законом обов'язок по компенсації, виплаченого позивачем відшкодування не здійснив, внаслідок чого Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» заявлено вимоги про стягнення 32530,19 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно із п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2103, державний номер ВН 9901 АС, яким було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 02.02.2011р., що потягнуло заподіяння шкоди застрахованому у позивача автомобілю Mitsubishi Lanser, номерний знак ВН 0495 ВХ, прийнятий на страхування Приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія Добробут» (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/8428623).

Також, при зверненні позивача до суду з розглядуваним позовом, Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» враховано, що згідно із полісом №ВЕ/8428623 не підлягають відшкодуванню збитки (франшиза) у розмірі 510 грн., внаслідок чого заявлено вимоги про стягнення 32530,19 грн. (сума фактичного здійснення витрат - 33040,19 грн. за вирахуванням франшизи у розмірі 510 грн.).

Таким чином, враховуючи, що позов повністю доведений Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» та обґрунтований матеріалами справи, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем суми збитків, заподіяних Данілюком Сергієм Олександровичем у розмірі 32530,19 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія Добробут», м.Київ про стягнення суми в розмірі 32530,19 грн. як відшкодування шкоди, задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія Добробут» (04070, м.Київ, Подільський район, вул.Сагайдачного/Ігорівська, буд.10/5, літ.«А», ЄДРПОУ 31093336) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м.Київ, Голосіївський район, вул.Жилянська, буд.75, ЄДРПОУ 00034186) відшкодування шкоди у розмірі 32530,19 грн., а також судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 28.01.2013р.

Суддя М.О. Любченко