Рішення № 28982298, 23.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-35/17141-2012 23.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"

до 1) Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія

"Інтерком"

про стягнення 2 649,60 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Олійник В.Ю. - предст. за довір.;

від відповідача-1: Андрощук Є.К. - предст. за довір.;

від відповідача-2: Солодовнікова Ю.В. - предст. за довір.

У судовому засіданні 23.01.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" про стягнення 2 649,60 грн. вартості недостачі вугілля.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2012 порушено провадження у справі №5011-35/17141-2012, розгляд справи призначено на 24.12.2012.

18.12.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли документи на вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/17141-2012 та відзив на позовну заяву.

21.12.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

21.12.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 23.01.2013.

21.01.2013 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідачів-1, 2 надійшли заперечення на відзиви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2012 по залізничній накладній №50943372, напіввагон №60847522, на адресу Козятинського районного паливного складу Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (надалі - позивач) Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" (надалі - відповідач-2) відвантажило 69 тон вугілля антрацит марки АМ.

Постачальником вказаного вугілля є Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпоставка АПБ" за договором поставки №1.26 від 15.02.2012.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору поставки та на підставі рахунку №СФ-000461 від 23.04.2012 позивач платіжним дорученням №19298 від 25.04.2012 перерахував на розрахунковий рахунок постачальника 210 735,82 грн. в якості оплати партії вугілля за договором поставки.

При слідуванні вагона №60847522 за призначенням він був затриманий на станції Знам'янка Одеської залізниці на підставі актів загальної форми №14694 від 26.04.2012 та №14701 від 27.04.2012 для комісійного переважування, під час якого встановлено недостачу вантажу, про що складно комерційний акт АА №022297/312 від 27.04.2012.

Згідно із Комерційним актом АА №022297/312 від 27.04.2012 при перевірці встановлено, що навантаження рівномірне, нижче бортів 100 мм. На поверхні вантажу мається виборка праворуч за ходом поїзда над 1-2-3 люками довжиною 4500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм. Просипання вантажу відсутнє. В вагоні двері заварені, люка щільно закриті. Об'єм кузова 73 м. куб. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном, в місці виборки доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Каток не застосовувався. Зважування вагона здійснене 27.04.2012 на 150-тонних вагонних вагах ст. Знам'янка (держповірка вагів 15.11.2011). При зважуванні виявилось брутто 89100 кг, тара з бруса 23 400 кг, нетто 65700 кг., що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 3300 кг. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститися міг

При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено, вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акту АА №022297/312 від 27.04.2012.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що нестача вантажу могла виникнути як з вини вантажовідправника, так і перевізника, у зв'язку із чим просить стягнути вартість недостачі вугілля у розмірі 2 649,60 грн.

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідачем-2 не дотримано заходів щодо збереженості вантажів при перевезенні.

Відповідач-2 у поданому відзиві проти позову також заперечував, посилаючись на те, що згідно з інформацією, що міститься у комерційному акті, недостача вантажу виникла під час перевезення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 6 Статуту передбачено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення;

Згідно із п. 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542 кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Як передбачено п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Як зазначено у накладній №50943372 відповідачем-2 було відвантажено вугілля - антрацит у напіввагоні №60847522, тара - 23400 кг., нетто - 69000 кг.

У накладній зазначено, що вантаж завантажено нижче рівня бортів у вологому стані, розміщено і закріплено згідно з п. 3,4,7,8 гл.1 прил.14 СМГС; гл. 2 п. 3-5. вантаж маркований шляхом нанесення вапняного розчину по поверхні вантажу полосою по периметру вагону із захватом бортів шириною 30-40 см і розпиленням по центру вагону.

З накладної вбачається, що навантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником і придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні повинна була визначатися відправником. З метою забезпечення збереженості вантажу відправником здійснено маркування вапном.

Як свідчать матеріали справи, на станції Знам'янка Одеської залізниці було встановлено недостачу вантажу у кількості 3 300 кг., про що складно комерційний акт АА №022297/312 від 27.04.2012.

Згідно із Комерційним актом АА №022297/312 від 27.04.2012 при перевірці встановлено, що навантаження рівномірне, нижче бортів 100 мм. На поверхні вантажу мається виборка праворуч за ходом поїзда над 1-2-3 люками довжиною 4500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм. Просипання вантажу відсутнє. В вагоні двері заварені, люка щільно закриті. Об'єм кузова 73 м. куб. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном, в місці виборки доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Каток не застосовувався. Зважування вагона здійснене 27.04.2012 на 150-тонних вагонних вагах ст. Знам'янка (держповірка вагів 15.11.2011). При зважуванні виявилось брутто 89100 кг, тара з бруса 23 400 кг, нетто 65700 кг., що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 3300 кг. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститися міг

Як передбачено ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Наведеними вище положеннями законодавства передбачено презумпцію вини перевізника, який несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від нього причин.

З відомостей, що містяться у комерційному акті вбачається, що відповідачем-2 було здійснено завантаження вантажу у технічно справний та придатний у комерційному відношенні вагон, вжито заходи щодо збереження вантажу шляхом маркування його вапном, вагон був підготовлений для перевезення вантажів дрібної фракції, про що свідчить відсутність слідів просипання вантажу.

Залізницею, всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не було надано достатніх доказів того, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення вартості втраченого товару у розмірі 2 649,60 грн. обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню за рахунок відповідача-1.

З огляду на задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенко, 6, ідентифікаційний код 04713033) на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, ідентифікаційний код 01880670) 2649,60 грн. (дві тисячі шістсот сорок дев'ять гривень 60 коп.) - вартості недостачі вугілля, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) - судового збору.

3. У позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 28.01.2013

Суддя М.Є. Літвінова