Рішення № 28982274, 28.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-56/17365-2012 28.01.13Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомТовариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»доСтрахового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»простягнення 4 032,18 грн. Представники сторін: від позивачаСукорянський Є.О. - представник за довіреністю; від відповідачаПономарьов А.О. - представник за довіреністю.

С У Т Ь С П О Р У :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» 4 032,18 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-56/17365-2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1187 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем, тому відповідальним за завдані збитки є відповідач, в межах укладеного договору страхування.

Представник позивача в судове засідання 28.01.2013 р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, з`явився у судове засідання 28.01.2013 р. надав суду усні пяснення по справі. У відзиві на позов, проти позову заперечує, та вказує, що позивачем документально не підтверджено перерахування на користь страхувальника суми страхового відшкодування, крім того, позивачем не враховано суму франшизи встановлену полісом № АА/7845527.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

01.09.2011 р. між Аршава Русланом Володимировичем, як страхувальником та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», був укладений Договір страхування транспортних засобів № 06-R/09-118-10001, предметом якого є страхування автомобіля марки «Мерседес», державний реєстраційний номер АХ 4244 АМ.

18.02.2012 р. в м. Харкові трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки «Мерседес», державний реєстраційний номер АХ 4244 АМ, під керуванням Аршава Руслана Володимировича та автомобіля марки «Деу» державний реєстраційний номер АХ 1283 АК під керуванням Хижняк Вадима Вікторовича.

09.04.2012 р. постановою Московського районного суду міста Харкова Аршава Руслана Володимировича та Хижняк Вадима Вікторовича було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Відповідно до страхового акту № СТ/12/0092 від 17.05.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Мерседес», державний реєстраційний номер АХ 4244 АМ, в зв'язку з дорожньо-транспортною подією визнано страховим випадком відповідно до умов Договору страхування № 06-R/09-118-10001 від 01.09.2011 р. та визначено суму страхового відшкодування у розмірі 8 064,36 грн.

17.05.2012 р. позивач на підставі Страхового акту № СТ/12/0092 від 17.05.2012 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 8 064,36 грн., що підтверджується копією банківської виписки, наявної в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Хижняк Вадима Вікторовича встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «Деу» державний реєстраційний номер АХ 1283 АК відшкодовується Хижняк Вадимом Вікторовичем.

Однак, цивільно-правова відповідальність Хижняк Вадима Вікторовича застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» згідно із полісом № АА/7845527.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «Мерседес», державний реєстраційний номер АХ 4244 АМ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/7845527).

Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно з ст. 38.2.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до звіту від 29.02.2012 р. про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля № 189 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Мерседес», державний реєстраційний номер АХ 4244 АМ з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 8 550,29 грн.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено. Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Таким чином, розмір частки відшкодування шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників ДТП.

Відповідно до постанови Московського районного суду міста Харкова від 09.04.2012 р. № пр. 3/2027/1440/2012 справа № 2027/4573/2012 винними у вчиненні адміністративного правопорушення було визнано Аршава Руслана Володимировича та Хижняк Вадима Вікторовича.

Крім того, судом приймається до уваги також той факт, що судом встановлено вину обох учасників у вчинені правопорушень згідно однієї і тієї ж статті КУпАП (ст. 124 КУпАП) та обох водіїв притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Згідно п. 36.3. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Враховуючи вищевикладені норми, вина учасників ДТП визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування становить 50 відсотків.

За таких обставин, до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 4032,18 грн.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АА/7845527 встановлено франшизу у розмірі 1 000,00 грн.

Позивачем при зверненні до суду не враховано вимоги п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не зменшено страхове відшкодування на суму франшизи.

Отже, сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на суму франшизи у розмірі 1 000,00 грн.

За таких обставин, розмір страхового відшкодування становить 3 032,18 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

23.08.2012 р. позивач звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 4 032,18 грн.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково на загальну суму 3 032,18 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13; ідентифікаційний код 21130899) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (місцезнаходження: 01113, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код 32382598) суму страхового відшкодування у розмірі 3 032,18 (три тисячі тридцять дві) грн. 18 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1 210,34 (одна тисяча двісті десять) грн. 34 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 30.01.2013 р.

Суддя В.В. Джарти