Рішення № 28982163, 11.12.2012, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 2108/281/2012

Провадження №2/2108/606/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Циганій С.І.,

при секретарі Чухрай А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голопристанського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», третя особа, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчий напис нотаріуса про примусове повернення транспортного засобу, яким позивач користується на підставі договору лізингу виданий безпідставно, строк здійснення платежів, відсутність яких стала підставою для винесення оскаржуваного напису не настав, у зв'язку з чим виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача, адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача ТОВ «Порше Лізинг» Зайцев М.М. проти позову заперечував, заперечення проти позову виклав в письмово. Заперечення проти позову обґрунтовані обранням ОСОБА_1 неналежного способу захисту прав та існуванням прострочення лізингових платежів, що стало підставою для виконавчого напису.

Представник відповідача після оголошення перерви в судовому засіданні не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений, про що свідчить розписка. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Третя особа, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про час та місце судового розгляду повідомлялась за місцем реєстрації. Неодноразові запити суду про надання документи, на підставі яких було винесений оскаржуваний виконавчий напис залишені без реагування.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір про фінансовий лізинг № 00002370 від 28.04.2011 р. Додатками до цього договору є Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу та Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів(План відшкодування). При цьому у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів(Плані відшкодування) зобов'язання визначені в іноземній валюті - доларах США.

Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно п. 6.3 Додатку до договору фінансового лізингу - Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу сторони погоджуються, що лізингові платежі відображають справедливу вартість Об'єкта лізингу та забезпечують отримання очікуваної станом на дату виконання Контракту суми на основі діючого курсу обміну долара США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком, або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку з купівлі та продажу доларів США до української гривні, як буде обрано за рішенням Порше Лізинг Україна, станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті. З цією метою лізингові платежі підлягають оплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку.

З вищенаведеного вбачається, що кінцевим строком сплати чергового лізингового платежу є п'ятий день з дня виставлення рахунку.( п.п. 6.2, 6.12 Додатку до договору фінансового лізингу - Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу).

12.12.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на вчинено виконавчий напис за реєстровим № 2951 про повернення лізингоодержувачем - ОСОБА_1(Позивачем), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: 75600, АДРЕСА_2, на користь лізингодавця Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"(Відповідача), ідентифікаційний код 35571472, місцезнаходження: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 1, рахунок № 26004011991000, відкритий в Банк ПАТ "КІБ Креді Агріколь", МФО 300379, об'єкт фінансового лізингу - Автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_3, тип ТЗ - легковий сєдан-В, рік виробництва 2011, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 136 000,00 (сто тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок, що був переданий в користування на підставі договору про фінансовий лізинг № 00002370, укладеного 28.04.2011 року та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі.

При цьому у виконавчому написі не конкретизовано, які саме лізингові платежі (суми, період, коли сплив кінцевий строк їх сплати) були несплачені позивачем.

Вчиняючи оскаржуваний напис нотаріус повинна була визначити кінцеву дату сплати відповідного лізингового платежу.

При цьому виходячи зі змісту п. 8.3.2, 12.6.1 Додатку до договору фінансового лізингу - Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, обов'язковою умовою правомірності виконавчого напису є прострочка сплати чергового лізингового платежу більш як 30 днів.

В зв'язку з тим що оскаржуваний виконавчий напис вчинено 12.12.2011 р. суд оцінює правовідносини що існували між сторонами до зазначеної дати.

Представником відповідача до заперечень прикладені копії рахунків-фактур датовані 2011 роком №00042615 від 05.08.2011 р. на 6396,72 грн., 00045146 від 06.09.2011 р. на 6403,51 грн., 00048003 від 06.10.2011 р. на 6408,30 грн., 00050697 від 07.11.2011 р. на 6419,50 грн., 00053555 від 06.12.2011 р. на 6417,91 грн.

Також надано копії поштових повідомлень:

повідомлення від 20.09.2011 р. направлялось за адресою АДРЕСА_3 (лист вручено 27.09 ОСОБА_1),

повідомлення від 20.09.2011 р. направлялось за адресою АДРЕСА_2 (лист вручено 27.09 ОСОБА_1),

дата не зазначена направлялось за адресою АДРЕСА_3 (лист вручено 15.10.2011 р. ОСОБА_1),

дата не зазначена направлялось за адресою АДРЕСА_2(лист вручено 26.10.2011 р. ОСОБА_1),

повідомлення від 26.10 направлялось за адресою АДРЕСА_2 (лист вручено 04.11.11 ОСОБА_1),

повідомлення від 26.10 направлялось за адресою АДРЕСА_3(згідно поштової квитанції відправлення повернулось відправнику),

повідомлення від 25.11 направлялось за адресою АДРЕСА_3(згідно поштової квитанції відправлення повернулось відправнику),

повідомлення від 15.02 направлялось за адресою АДРЕСА_1 (лист вручено 21.02.12 дружині ОСОБА_4)

Згідно копій платіжних доручень від 20.09.2011 та від 04.01.2012 було сплачено 6500 грн. та 7000 грн. відповідно.

Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача щодо неналежного виконання зобов'язань, які випливають з договору фінансового лізингу і сплаті рахунку від 07.07.2011р. 20.09.2011р. та рахунку від 07.11.2011р. 04.01.2012р. Не можуть бути прийняті до уваги, як докази отримання позивачем рахунків копії поштових повідомлень отримані ОСОБА_1 27.09.2011, 15.10.2011, 26.10.2011 та 04.11.2011 р. У випадку вірності тверджень представника відповідача, - рахунок за жовтень 2011 року позивач ОСОБА_1 отримував тричі(15.10.2011, 26.10.2011 та 04.11.2011 р.)

З поштових повідомлень не вбачається, що на адресу позивача ОСОБА_1 направлялись саме рахунки.

Поштове повідомлення, що свідчить про своєчасне отримання ОСОБА_1 рахунку від 07.07.2011 р. відсутнє. В платіжному дорученні від 04.01.2012 р., наданому представником відповідача не вказано призначення платежу, а згідно копії квитанції наданої позивачем 04.01.2012 р. оплачено рахунок від 06.12.2011 р.

Враховуючи викладене, позивачем умови договору про фінансовий лізинг не порушено.

Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи, має бути нотаріально посвідчений (ст.ст. 799, 806 Цивільного кодексу України).

Оцінюючи безспірність вимог нотаріус має пересвідчитись і у належному посвідченні правочину, з якого випливають правовідносини.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. У відповідності до Переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р. №1172, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Зазначене свідчить, що вимога відповідача, за якою видано виконавчий напис нотаріуса не є безспірною і з огляду на недотримання нотаріальної форми договору лізингу.

Твердження позивача про неналежність обрання способу захисту порушеного права на володіння предметом лізингу суд оцінює з урахування наступного.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, виконавчий напис є виконавчим документом, оскарження якого можливе шляхом визнання його таким, що не підлягає виконанню (ч. 12 ст. 110 ЦПК України). Норми матеріального права не визначають яким чином має бути сформульована вимога на захист порушеного права у випадку необґрунтованого вчинення виконавчого напису нотаріусом. При цьому способом захисту цивільного права буде відновлення становища, яке існувало до порушення(п.4 ч.2 ст. 16 ЦК України).

Керуючись ст.ст.209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 12.12.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 2951 про повернення ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_3, тип ТЗ - легковий сєдан-в, рік виробництва 2011, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 136 000,00 (сто тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок, що був переданий в користування на підставі договору про фінансовий лізинг № 00002370, укладеного 28.04.2011 року.

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою до Голопристанського районного суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. І. Циганій