Постанова № 28981348, 28.01.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/306/13-a

категорія 10.1

28 січня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Новоград-Волинському Житомирської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення 54935,38 грн.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Новоград-Волинському Житомирської області в якому просить визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в узгодженні та прийнятті до відшкодування сум витрат на загальну суму 54935,38 грн. за період червень 2012 року по жовтень 2012 року включно; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо узгодження вищезазначеної загальної суми витрат з щомісячної державної адресної допомоги як такої, що підлягає відшкодуванню в сумі 54935,38 грн. та стягнути з відповідача 54935,38 грн. безпідставно не відшкодованих витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги за період червень 2012 року по жовтень 2012 року включно.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, на адресу суду направив письмове клопотання, згідно якого просить розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів викладених у письмовому запереченні, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки чинним законодавством не передбачений порядок, відповідно до якого даний спір міг би вирішуватися між управлінням Пенсійного фонду України та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на місцях. Це питання додатково врегульовано спільним листом Пенсійного фонду України та Виконавчої дирекції соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, підписаним 19 та 23 жовтня 2007 року, відповідно до якого узгодження розбіжностей щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, віднесено до компетенції центральних органів відповідних Фондів, куди щомісячно повинні надсилатись таблиці розбіжностей.

Оскільки позивач просить розглянути справу за відсутності його представника, потреби заслуховувати свідків чи експертів відсутні, справа розглядається у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем не прийнято до заліку за червень-жовтень 2012 року витрати відповідно до списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Акт щомісячної звірки витрат за вказаний період підписаний з розбіжностями на суму 54935,38 грн. Зазначена сума є неприйнятою до заліку державною адресною допомогою, виплаченою у червні-жовтні 2012 року, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265.

Судом також встановлено, що неприйняті до заліку витрати не були включені відповідачем до Акта щомісячної звірки витрат за червень-жовтень 2012 року у зв’язку з тим, що відшкодування державної адресної допомоги не передбачено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Виплата пенсій відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Так, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Частиною 3 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-ХІV адресна допомога, визначена постановою КМУ від 26.03.2008 року №265, не включається.

Отже, суд дійшов висновку, що дія постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов’язки саме органів Пенсійного фонду України.

Суд не бере до уваги доводи представника позивача, що оскаржувана державна адресна допомога підлягає виплаті в силу ст. 21, ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та повинна відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах, оскільки з наведених правових норм чітко вбачається додатковий характер зазначених виплат.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджено спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року №5-4/4, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за №376/7697.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом –суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним і державна адресна допомога до пенсії до нього не включена.

При цьому суд зазначає, що державна адресна допомога не включається і до основного розміру пенсії, оскільки безпосередньо постановою КМУ від 26.03.2008 року №265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Таким чином, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру з урахуванням приписів постанови КМУ від 26.03.2008 року №265. Правові підстави і порядок відшкодування відповідачем позивачу витрат з виплати державної адресної допомоги відсутні.

Така ж правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20.06.2011 року в справі №21-118а11.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд,-

постановив:

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Новоград-Волинському Житомирської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення 54935,38 грн. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос