Постанова № 28981267, 10.01.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/3207/12

категорія 10.1

10 січня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Антощук Є.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4010,30 грн.,-

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області звернулося до суду з позовом. Просило стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка виникла в період з січня 2011 року по грудень 2011 року, в сумі 4010,30 грн. В обґрунтування позову посилалося на те, що вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку як платника єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в установлені строки та в повному обсязі сплачувати єдині соціальні внески нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа, що настає за базовим звітним періодом згідно з ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Крім того, управлінням Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області приватному підприємцю ОСОБА_1 була сформована і направлена вимога № Ф-144 У від 07 лютого 2012 року про сплату недоїмки у сумі 4010,30 грн.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.

Відповідно до листа Олевського відділення Лугинської МДПІ Житомирської області Державної податкової служби № 3669/17 від 20.08.2012 року, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року перебувала на загальній системі оподаткування з фіксованою сплатою прибуткового податку за патент.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до п. п. 1, 4 ст. 2 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частина 5 вказаної статті Закону передбачає, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).

Згідно із ч. 11 ст. 8 Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" було установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Таким чином, мінімальний страховий внесок для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, з січня по березень 2011 року становив по 326,53 грн., з квітня по вересень 2011 року - по 333, 12 грн., з жовтня по листопад 2011 року - по 341, 80 грн., з грудня 2011 року - 348, 39грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону).

Судом встановлено, що єдиний внесок у 2011 році у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску нею сплачено не було. Внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань у неї утворилась заборгованість перед відповідачем зі сплати єдиного внеску за січень - грудень 2011 рік у розмірі 4010, 30 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до п. 6.3 р. 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду № 21-5 від 27.09.2010 року, (далі - Інструкція), органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску; в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску, або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до Пенсійного фонду та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску. У випадку "б" та/або "в" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Вимога формується на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Таким чином, що станом на 07 лютого 2012 року позивач мала недоїмку зі сплати єдиного внеску за 2011 рік у сумі 4010,30 грн.

07 лютого 2012 року управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області винесено вимогу про сплату боргу № Ф-144У, в якій зазначено, що сума боргу (недоїмка) приватного підприємця ОСОБА_1 становить 4010, 30 грн.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на вимоги Закону України "Про систему оподаткування", оскільки зазначений Закон втратив чинність з 01.01.2011 року.

Крім того, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року та визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, встановлено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Посилання позивача на те, що вона як пенсіонер не повинна сплачувати єдиний внесок є необґрунтованими, тому що приписами частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у редакції з 06.08.2011 року, передбачено, що від сплати за себе єдиного внеску звільняються особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Позивач у 2011 році перебувала на загальній системі оподаткування, що підтверджується довідкою Олевського відділення Лугинської МДПІ від 20.08.12 року №3669/17 тому зазначена норма Закону на неї не поширюється.

Крім того, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 року у справі № 0670/4129/12, яка набрала законної сили, підтверджено правомірність винесеної УПФУ в Олевському районі вимоги № Ф-144У від 07.02.2012 року про сплату недоїмки у сумі 4010,30 грн.

Відповідно до ст.72 КАСУ України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільний, господарський справі, що набрало законної сили , не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Беручи до уваги наведене та те, що відповідач доказів про погашення вказаної заборгованості не надав, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області 4010,30 грн. заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за період з січня 2011 року по грудень 2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос