Рішення № 2898017, 11.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.08 Справа № 10/158

За позовом Закритого акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ

до Приватного підприємства "Виробничо –транспортної фірми "Добробут",

м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 3 000 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача - Гончарова Н.В., довіреність № 679/03/03 від 22.07.08.;

від відповідача - Євстафєнко К.В., довіреність № 04/Дб-08 від 22.09.08., Костюкова Л.М., довіреність № 3948 від 20.09.08.

В судовому засіданні 04.12.2008 на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 11.12.2008р.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 3 000 грн. 00 коп.

Відповідач проти позову заперечує та не визнає з наступних підстав:

1. Відповідач категорично заперечує факт надання йому проекту договору № 120/28-Д від 01.02.2005р., вищевказаний проект не був отриманий відповідачем, і про цей проект відповідач дізнався з позовної заяви. 10.01.2005р. між сторонами був укладений і належним чином підписаний договір № 130/28-02Д про перевезення вантажів автомобільним транспортом та вантажу екскаватором, за яким і виконувались відповідачем перевезення вантажу

2. Сума 3 000 грн. 00 коп. була перерахована позивачу в рахунок фактично виконаних робіт за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005р., який був укладений сторонами та мав юридичну силу.

3. В бухгалтерському обліку відповідача числиться дебіторська заборгованість позивача перед відповідачем, яка станом на 26.09.2007р. склала 173 163 грн. 49 коп., що підтверджено актом звірення від 26.09.2007р. У вищевказану дебіторську заборгованість входить і недоплачена сума за виконані роботи за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005р. Тому відповідачем усі перераховані позивачем грошові кошти були зараховані в рахунок виконаних робіт за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005р.

4. Відповідач наполягає на тому, що замість вигаданої угоди, між сторонами був укладений та діяв договір № 130/28-02Д від 10.01.2005р.

Відповідачем заявлено клопотання про витребування у позивача журналів - ордерів № 6 і № 2 за 2005 -2007роки для з’ясування обставин виконання договору, оформленого належним чином. Клопотання відхиляється, оскільки дані докази не є належними у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

Позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача у справі грошові кошти у розмірі 3 000 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 1921 від 17.11.2005 із призначенням платежу “за автопослуги згідно договору № 120/28-Д від 01.02.2005”. Докази укладення сторонами договору № 120/28-Д від 01.02.2005р. відсутні. За доводами позивача у справі підставою для перерахування грошових коштів за вказаним платіжним дорученням стало помилкове судження позивача про факт укладення з відповідачем угоди № 120/28-Д від 01.02.2005 про надання авто послуг, проект якої був раніше надісланий позивачем відповідачеві та повернутий не був.

10.01.2005 між сторонами у даній справі було укладено договір № 130/28-02Д на перевезення вантажів автомобільним транспортом та навантаження екскаваторами, у відповідності з умовами якого відповідач зобов’язався надавати позивачеві послуги з автоперевезень, а відповідач зобов’язався оплачувати вказані послуги на умовах, визначених договором.

Також позивачем наданий акт звірення взаємних розрахунків сторін станом на 01.04.2008р., в якому позивачем зазначені відомості про відсутність дебіторської та кредиторської заборгованості за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005. Вказаний акт звірення підписаний повноважними представниками сторін у справі та засвідчений їх печатками. Відповідачем в акті як доказ оплати позивачем послуг за договором зазначені відповідні платіжні доручення, у тому числі й платіжне доручення № 1921 від 17.11.2005 на суму 3000 грн. 00 коп. Зі свого боку, позивачем в акті звірення не зазначено жодного платіжного документу, який було проведено розрахунки за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005.

Відповідачем у справі суду наданий акт звірення взаємних розрахунків сторін від 26.07.2007р, згідно якого заборгованість позивача перед відповідачем склала 173163 грн. 49 коп.

У вказаному акті звірення від 26.09.2007 відсутні відомості щодо особи, якою акт підписано з боку позивача у справі. а також відсутні відомості щодо укладеного сторонами договору, за яким проводилося звірення.

Оцінивши фактичні обставини справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаю задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.

У відповідності із ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи не підтверджено факт укладення між сторонами у даній справі договору № 120/28Д від 01.02.2005. Таким чином, суд доходить висновку про відсутність правовідносин сторін за договором № 120/28Д від 01.02.2005.

Виходячи з викладеного перерахування позивачем на адресу відповідача грошових коштів за платіжним дорученням № 1921 від 17.11.2005. у розмірі 3000 грн. 00 коп. за призначенням платежу “за послуги згідно угоди № 120/28-Д від 01.02.2005., у т.ч. ПДВ 500,00 грн.” було безпідставним.

Посилання відповідача на акт звірення взаємних розрахунків сторін, складений 26.09.2007 судом до уваги не приймається, оскільки вказаний акт з боку позивача у справі підписаний невідомою особою без зазначення її повноважень, посади та прізвища та, крім того, акт не містить відомостей стосовно договору, за яким здійснено звірення розрахунків, а тому не є належним доказом визнання позивачем у справі факту розрахунків за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005.

Акт звірення взаємних розрахунків сторін станом на 01.04.2008, складений та підписаний повноважними представниками сторін свідчить про невизнання позивачем у справі факту зарахування грошових коштів за платіжним дорученням № 1921 від 17.11.2005. у рахунок заборгованості за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005.

Крім того, постановою судової колегії Луганського апеляційного господарського суду від 08.04.2008. у справі № 8/588 було відмовлено у задоволенні позову приватного підприємства “Виробничо-транспортна фірма “Добробут” до закритого акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія” про стягнення 180130 грн. 22 коп. заборгованості за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005. У вказаній постанові суд апеляційної інстанції встановив відсутність факту виконання приватним підприємством “Виробничо-транспортна фірма “Добробут” зобов’язань за договором № 130/28-02Д від 10.01.2005. та, відповідно, відсутність у закритого акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія” обов’язку з оплати таких послуг. Вказане не підлягає повторному доведенню згідно ст. 35 ГПК України.

Таким чином, грошові кошти за платіжним дорученням № 1921 від 17.11.2005. у розмірі 3000 грн. 00 коп. були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача безпідставно.

Під час судового розгляду справи відповідач доказів повернення позивачеві помилково перерахованих грошових коштів не надав.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) буз достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Положення вказаної норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

За згодою учасників судового процесу відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства “Виробничо-транспортна фірма “Добробут”, м. Первомайськ Луганської області, вул. Бахмутського, 20а, к. 6, код 30252561, на користь закритого акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія”, м. Луганськ, вул. Совєтская, 18, код 32474386, грошові кошти у розмірі 3000 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 16.12.2008р.

Суддя Т.М.Мінська