Рішення № 28979820, 29.01.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

29.01.2013

Справа № 0818/13763/2012 2/335/615/2013 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Ровенській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну „МТМ" Орджонікідзевського району до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2012 року позивач Концерн «Міські теплові мережі»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, в якому зазначив, що позивачем відповідачу надавались послуги з централізованого опалення, централізовано постачання гарячої води у квартиру АДРЕСА_1. Основною метою діяльності концерну «МТМ»є здійснення виробничо - технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально -економічних інтересів трудового колективу концерну. Концерн «МТМ»є власником виробленої теплової енергії. Відповідач протягом тривалого періоду часу, не виконує свої зобов'язання по оплаті наданих послуг, в зв'язку з чим за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 4564 грн. 48 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку суму заборгованості за надані послуги у розмірі 4564 грн. 48 коп., а також оплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що між сторонами відсутній договір про надання послуг, послуги, що надаються позивачем неякісні, а також посилався на те, що він у 2006 року звертався до КП „ВРЕЖО" з заявою про відмову від послуг теплопостачання, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.3 Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 року виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн „МТМ" в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну „МТМ".

Згідно зі статутом концерну „МТМ", основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо -технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально - економічних інтересів трудового колективу концерну. Концерн «МТМ»є власником виробленої теплової енергії.

Згідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»(надалі Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 630, централізоване постачання гарячої води - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання.

Відповідно до Правил, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою „Інформаційно -обчислювального центру" від 07.07.2011 року (а.с. 10).

Позивачем у повній відповідності з вимогами діючого законодавства України надавались відповідачу послуги по постачанню централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1, але відповідач виконує свої зобов'язання по оплаті наданих послуг не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2011 року утворилася заборгованість, яка складає 4564 грн. 48 коп., що підтверджується особовим рахунком НОМЕР_1 (а.с. 13-14).

Відповідно п. 29 Правил, споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку за письмовою заявою споживача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушення зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що позивач виконував свій обов'язок по наданню послуг, такі послуги позивачем надавались, відповідач ними користувався, а тому виходячи із положень ст. 162 ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відповідач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги, і суду не було надано відповідачем доказів у відповідності до вимог передбачених ст. 60 ЦПК України по спростуванню наданих послуг. Відмови від надання послуг, або нарікання на якість послуг від відповідача до позивача не надходило.

Згідно п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення..", „У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців, квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил, плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК УРСР, наймачі (власники) квартир зобов'язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Посилання відповідача на те що, ним у 2006 році було подано заяву до КП „ВРЕЖО" про відмову від послуг теплопостачання суд не приймає до уваги, оскільки згідно п. 1.3 Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг»у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 року виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн „МТМ" в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну „МТМ". Даних про те, що відповідач звертався до позивача з питанням неякісного надання послуг та відмови від теплопостачання, відповідачем не надано.

Крім того, доводи відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2011 року не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2011 року за заявою Концерну „Міські теплові мережі" було видано судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 у розмірі 4564 грн. 48 коп., витрат з інформаційно -технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у розмірі 30 грн., а також судового збору на користь держави у розмірі 25 грн. 50 коп.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2012 року задоволена заява ОСОБА_2 про скасування судового наказу по справі № 2н-3037/2011 від 01 вересня 2011 року (а.с. 15).

Згідно положень ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 18.12.2012 року, вимоги позивача заявлені у межах строку позовної давності.

З урахуванням викладено, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь концерну „Міські теплові мережі" судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну „МТМ" Орджонікідзевського району до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну „МТМ" Орджонікідзевського району заборгованість за надання послуг з теплопостачання за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2011 року у розмірі 4564 грн. 48 коп., судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп., всього стягнути -4779 грн. 08 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Ю.В.Геєць