Рішення № 2897957, 27.01.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2009

Справа №2-22/10059-2008

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод» (96002, м.Красноперекопьск, вул.Проектна, 1)

до Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» (96000, м.Красноперекопськ, вул.Северна,1)

про стягнення 119473,47 грн.

Суддя: Калініченко А.А.

Представники сторін:

Позивача : Миролюбов М.С. –представник, дов. № 68 від 29.12.2008 р.

Відповідача:

Дерев’янко О.М. – представник, дов.від 13.12.2008 р.

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Кримський содовий завод» - звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача - Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» 119473,47 грн., у тому числі 112994,13 грн. основного боргу, 4755,03 грн. пені, 3% річних у сумі 594,37 грн., 1129,94 грн. інфляційних втрат.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.01.2009 р. представник позивача уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 594,37 грн., 47455,03 грн. пені, 1129,94 грн. інфляційних втрат.

Відповідачем надано докази сплати основного боргу у сумі 112994,13 грн.

Оскільки матеріали справи у достатній мірі характеризують відносини сторін, суд вважає, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

Між позивачем – Відкритим акціонерним товариством «Кримський содовий завод» та відповідачем – Красноперекопським відкритим акціонерним товариством «Бром» 12.12.2007 р. був укладений договір № Ю/703684, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання здійснювати постачання товару – соди кальцинірованої технічної марки «Б» у мішках, обсяг якої визначався сторонами щомісячно шляхом підписання додаткових узгоджень які є невід’ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.1 договору та п. 2 додаткових угод, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування 100% вартості партії товару, згідно з рахунком на попередню оплату, який виставлено постачальником. Строк оплати рахунку – не пізніше 7 календарних днів.

Згідно з п. 2 додаткових угод пеня за кожну добу прострочення платежу покупцем встановлюється з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на користь постачальника.

Позивач, на виконання умов договору, на підставі підписаної сторонами додаткової угоди № 10 від 18.07.2008 р., додаткової угоди № 13 від 11.08.2008 р. поставив відповідачу товар у кількості 66 м. тон за ціною 1856 грн. за 1 м. тону.

Відповідач, у порушення умов договору, розрахунки за отриманий товар своєчасно не провів, у зв’язку із чим відповідач звернувся до господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами документи, суд вважає,що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку із наступним.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 622 ЦК України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається за матеріалів справи, позивач на виконання умов договору та додаткових угод до договору № 10 від 18.07.2008 р. та № 13 від 11.08.208 р. поставив відповідачу товар у кількості 66 м. тон за ціною 1856 грн.

Для здійснення оплати за поставлений товар виставив рахунки-фактури № 8007074 від 11.08.2008 р. на суму 124719,2 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідач, у порушення умов договору, здійснив часткову оплату отриманого товару, непогашеною залишилась сума 112994,13 грн.

Заборгованість у сумі 112994,13 грн. погашена відповідачем лише 20.01.2009 р.

Поряд з вимогами про стягнення основного боргу позивачем також заявлено, з урахуванням заяви про уточнення, вимоги про стягнення пені в розмірі 4755,03 грн., які підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 додаткових угод до договору № 10 від 18.07.2008 р. та № 13 від 11.08.208 р. пеня за кожну добу прострочення платежу покупцем встановлюється з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на користь постачальника.

Розмір пені в сумі 4755,03 грн., нарахованої позивачем відповідно до договору, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач у порядку, передбаченому статтею 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті наданого позивачем товару у строки, передбачені умовами договору № Ю/703684 та додаткових угод до нього № 10 від 18.07.2008 р. та № 13 від 11.08.208 р.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № Ю/703684 та додаткових угод до нього № 10 від 18.07.2008 р. та № 13 від 11.08.208 р., тому згідно зі статтею 549 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 4755,03 грн. пені.

Також позивачем заявлено вимоги, з урахуванням заяви про уточнення, про стягнення 1129,94 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 594,37 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Відповідач у порядку, передбаченому статтею 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № Ю/703684 та додаткових угод до нього № 10 від 18.07.2008 р. та № 13 від 11.08.208 р., тому згідно зі статтею 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 1129,94 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 594,37 грн.

У частині стягнення основного боргу у сумі 112994,13 грн. – провадження по справі припинити, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно зі статтею 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, 82 – 85, 121 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» (96000, м.Красноперекопськ, вул.Северна,1, п/р 260093113360065 ПІБ м. Красноперекопськ, МФО 324418 ЄДРПОУ 05444552) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод» (96002, м.Красноперекопьск, вул.Проектна, 1, п/р 260052715 КРД АППБ «АВАЛЬ» МФО 324021 ЄДРПОУ 05444546) 4755,03 грн. пені., 3% річних у сумі 594,37 грн., 1129,94 грн. інфляційних втрат, 1194,73 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У частині стягнення 112994,13 грн. – провадження по справі припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.