Рішення № 2897947, 03.02.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" лютого 2009 р.

Справа № 8/1001

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Корнеєв О.В. - дов. від 25.11.08р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" (м. Миколаїв)

до Селянського (фермерського) господарства "Аліна" (смт. Червоноармійськ)

про стягнення 10808,86 грн. та розірвання договору фінансового лізингу № 164 від 31.10.2007 р.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про розірвання договору фінансового лізингу №164 від 31.10.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, а також стягнення з відповідача 10808,86 грн. боргу по договору фінансового лізингу, з яких 10387,83 грн. - сума основного боргу, 340,47 грн. - пеня, 35,13 грн. - інфляційні та 45,43 грн. - 3% річних.

23.01.09р. до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд розірвати договір фінансового лізингу №164 від 31.10.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, і стягнути з відповідача 10808,86 грн. боргу по договору фінансового лізингу, з яких 10387,83 грн. - сума основного боргу, 340,47 грн. - пеня, 35,13 грн. - інфляційні та 45,43 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір фінансового лізингу №164 від 31.10.07р., розрахунки суми боргу, банківські виписки, акт прийому-передачі, акти звірки, заяву про уточнення позовних вимог, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2007р. між сторонами був укладений договір фінансового лізингу №164 від 31.10.2007р. (а.с.19-26), відповідно до умов якого позивач (лізингодавець) зобов'язаний набути у власність та передати у користування відповідачу (лізингоодержувачу) на визначений в договорі строк за умови сплати авансового лізингового платежу майно, а саме: Трактор Беларус-920 загальною вартістю 108300,00 грн., а відповідач зобов'язаний прийняти вищезазначене майно і сплатити за нього авансовий платіж та наступні за ним лізингові платежі.

Відповідно до п.2.3 договору, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати передбачені цим договором лізингові платежі.

Згідно з п.2.2 даного договору, розмір, склад та графік сплати лізингових платежів визначається у відповідності з додатком №1 до договору. Лізингові платежі сплачуються в безготівковій формі шляхом переказу на рахунок лізингодавця.

На виконання умов даного договору позивач передав відповідачеві майно, а саме: трактор Беларус-920 загальною вартістю 108300,00 грн., про що свідчить акт №164-1 прийому-передачі у фінансовий лізинг від 11.01.08р. (а.с.29).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів виконував не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 10387,83 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (с.2 ст. 651 ЦК України).

Позивач при укладенні договору розраховував на отримання лізингових платежів, що є винагородою лізингодавця, але внаслідок невиконання (неналежного виконання) відповідачем своїх обов'язків по сплаті був їх позбавлений.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині розірвання договору фінансового лізингу №164 від 31.10.07р. та стягнення 10387,83 грн. заборгованості по лізингових платежах обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п.10.5 договору просить суд стягнути з відповідача 340,47 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 3% річних в сумі 45,43 грн. і інфляційних в розмірі 35,13 грн.

Згідно з п.10.5 договору, за порушення лізингоодержувачем зобов'язань зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених цим договором, останній сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд приходить до висновку, що інфляційні, 3% річних та пеня нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625, 651, 806 ЦК України, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір фінансового лізингу №164від 31.10.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" (м. Миколаїв) та Селянським (фермерським) господарством "Аліна" (смт. Червоноармійськ Житомирської області).

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Аліна", 12000, Житомирська область, смт. Червоноармійськ, вул. Садова, 4, код ЄДРПОУ 30102978

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1, код ЄДРПОУ 34234628

- 10387,83 грн. - основного боргу;

- 340,47 грн. - пені;

- 35,13 грн. - інфляційгих;

- 45,43 грн. - 3% річних;

- 193,09 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя

Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу