Ухвала суду № 28977983, 10.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р.

справа № 2а-0870/1955/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Чередниченко В.Є.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 29 вересня 2011 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Літо" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекціі в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтуванні позову вказано, що податкове повідомлення-рішення не відповідає діючому законодавству та прийняте на підставі незаконних та необґрунтованих висновків, позивач - з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - просить визнати його протиправним та скасувати й зобов’язати ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя протягом п'яти робочих днів після отримання судового рішення по даній справі, що набрало законної сили, подати відповідному органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Літо".

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 000017230210/4832 від 29.03.2011 року, винесене державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у відношенні ТОВ "Літо".

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у позові.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами перевірки було складено акт № 97/23-252/13607028 від 28.03.2011 року, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №000017230210/4832, ТОВ "Літо" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у розмірі 780 039 гривень, оскільки неможливо дослідити взаємовідносини між СПД та підтвердити сплату ПДВ по ланцюгам постачання товарів до виробника або імпортера, у зв’язку із чим неможливо підтвердити суму ПДВ до відшкодування, заявлену ТОВ "Літо".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на те, що відсутність документального підтвердження сплати ПДВ попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявленого до бюджетного відшкодування від’ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов’язань зі сплати ними сум податку.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Колегія суддів вважає, що законами України не встановлена відповідальність платника податків за невиконання його контрагентами вимог податкового законодавства та ця обставина не може бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ, у разі якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість», покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцями та третіми особами, ані за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку чи третьою особою у другому ланцюгу постачання. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. Наявність у позивача виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Отже, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку чи третьою особою у другому ланцюгу постачання. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Колегія суддів відзначає, що доводи про те, що взаємовідносини між позивачем та контрагентом стосовно відсутності у останнього трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень і т.і. є необґрунтованим, оскільки Закон № 2181 не надає права податковому органу оцінювати правомірність формування підприємством податкового кредиту з огляду на вищевказані умови.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відтак підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби –залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року –залишити без змін

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: В.Є. Чередниченко