Постанова № 2897760, 27.01.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.09

Справа №Ас10/550-08.

За позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» м. Охтирка

про стягнення 71803,70 грн.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

Представники сторін:

від позивача Груздо Т.С.

від відповідача не з'явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 71803,70 грн., а саме 67131,80 грн. штрафних санкцій вартості чотирьох нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році, згідно ст. ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р. із змінами та доповненнями та 4671,90 грн. – пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій.

Представник відповідача проти позову заперечує, зазначає, що відповідно ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві з урахуванням у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи, але на протязі 2007р. звернень до нього для працевлаштування інвалідів не було.

Відповідач зазначив в судовому засіданні, що згідно з ч 1 статті 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації (ч.2 ст. 5 Закону «Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами, установами та організаціями»), вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників, відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону праці" умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці, і відповідач не може пропонувати роботу інваліду, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я.

Відповідач вважає, що у випадку, коли специфіка підприємства передбачає більшість посад, пов'язаних з важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів, то праця інвалідів має використовуватись з урахуванням такої специфіки, фактичне робоче місце має бути створено з урахуванням фізичних можливостей певного інваліда, індивідуальних програм реабілітації та залежно від відповідної нозології інваліда, тому безпосереднє створення робочого місця для інваліда, а саме: його пристосування для праці здійснюється в кожному окремому випадку спеціально для конкретної особи.

Таким чином, умовою для створення робочого місця для працевлаштування інваліда є пропозиція на працевлаштування інваліда відповідної нозології, оскільки без такої пропозиції неможливо встановити, працевлаштування інваліда, якої категорії може буде запропоновано, що унеможливлює створення відповідного робочого місця. Ст. 18-1 вищезазначеного Закону регламентується обов'язок державної служби зайнятості на пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК , наявних у інваліда кваліфікацій та знань, з урахуванням його побажань.

Тому, на думку відповідача, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Також представник відповідача пояснив, що ним регулярно надавалися до Охтирського міського центру зайнятості звіти за формою №3-ПН із зазначенням наявних вакансій для працевлаштування інвалідів.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі п.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, якщо працює від 15 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця, а якщо від 8 до 15 осіб – в розмірі половини середньорічної заробітної плати за нестворене 1 робоче місце.

Статтею 20 вищевказаного Закону встановлено обов’язок підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно форми № 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2007 рік, що наданий до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів» відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 264 чоловік, а розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2007 рік становить 16782,95 грн.

Відповідачем не було створено 4 робочих місць для працевлаштування інвалідів, таким чином не були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Дійсно, відповідачем вживалися заходи для створення робочих місць і працевлаштовано інвалідів. Однак з матеріалів справи вбачається, що при нормативі створення 4 робочих місць для цієї категорії найменш захищених верств населення, відповідач протягом 2007 р. у звіті за формою №3-ПН подавав заявки на одне робоче місце для працевлаштування інваліда. Його посилання на важкі умови праці на підприємстві не може буте враховано судом, оскільки Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не містить будь-яких виключень з врахуванням специфіки роботи підприємств.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах невиконаного нормативу у кількості 3 робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 50348,85 грн.

Крім того, відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, порушення строків сплати суми штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 % річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Пеня за несвоєчасну сплату штрафних санкцій за нестворені 3 робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 3503,93 грн., яка нарахована правомірно та підлягає стягненню.

В частині стягнення господарських санкцій за 1 нестворене робоче місце позовні вимоги задоволенню не підлягають, т.я. відповідачем вжито всіх належних заходів для працевлаштування інвалідів.

Відповідач доказів сплати боргу не подав, не подав і аргументованого заперечення в частині стягнення господарських санкцій за 3 нестворених робочих місць, тому вимоги позивача щодо стягнення 50348,85 грн. штрафних санкцій та 3503,93 грн. пені визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» (м. Охтирка, вул. Червоноармійська,11, і.к. 00956031) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40000, м.Суми, вул.Горького,2) 50348,85 грн. штрафних санкцій вартості 3 нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році, 3503,93 грн. – пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій.

3. В частині стягнення з державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» (м. Охтирка, вул. Червоноармійська,11, і.к. 00956031) 16782,95 грн. штрафних санкцій вартості 1 нествореного робочого місця для працевлаштування інвалідів в 2007 році, 1167,97 грн. – пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій – в позові відмовити.

4. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова..

5. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

6. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

7. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 30.01.2009 року.