Постанова № 28977301, 23.01.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/7525/12

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Захід"

до Державної податкової інспекції у Андрушівському районі

про скасування податкових повідомлень-рішень №0000312301/0 від 26.02.2010 р. та №0000862301/2 від 01.06.2010 р., визнання дій неправомірними,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Андрушівському районі №0000312301/0 від 26 лютого 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток у розмірі 74844,00грн., з яких: 62370,00грн. за основним платежем та 12474,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000862301/2 від 01 червня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток у розмірі 23101,00грн., з яких: 6438,00грн. за основним платежем та 16663,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Крім того, просив визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції в Андрушівському районі по зменшенню суми залишку від"ємного значення ПДВ який, після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковим органом безпідставно зроблено висновок, про те, що ряд правочинів, укладених позивачем, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, тобто при укладені договору були порушені вимоги п.5 ст.203 ЦКУ, при цьому відповідачем не були враховані норми ст.215 ЦКУ, яка встановлює, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише на підставі відповідного рішення суду.

Також зазначив, що відповідачем помилково зроблено висновок про те, що відповідно до наданих до перевірки документів, придбані за кредитні кошти основні фонди в експлуатацію не зводилися та в господарській діяльності підприємства не використовувалися, при цьому податковим органом не враховано, що позивач не здійснював придбання основних фондів (не здійснював капітальних інвестицій) за рахунок кредитних коштів. Крім того, вказав, що в акті перевірки відповідачем не зазначено номера та дати договорів, по яким позивач здійснював капітальні інвестиції.

В судове засідання позивач свого представника не направив, на адресу суду надіслав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити у відсутність представника.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що позивач у перевіряємому періоді сплачував відсотки за користування кредитними коштами, з метою ведення статутної діяльності та поповнення обігових коштів, які включені до валових витрат, а саме: на придбання основних фондів та на перерахування авансових платежів. Зазначив, що зазначені попередні оплати були частково повернуті, а кошти використані для сплати нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та перерахування авансових внесків постачальникам.

Таким чином, вважає, що витрати понесені на сплату відсотків за користування кредитними коштами використаними на перерахування авансових внесків постачальникам не пов"язані з господарською діяльністю підприємства та не можуть бути віднесені до складу валових витрат.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

У період з 09.12.2008 року по 29.12.2008 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Захід" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.04.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 24.04.2007 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт №6/23/34747180 від 12.01.2009 року.

Перевіркою позивача встановлено порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 62370,00грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000312301/0 від 26.02.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток у розмірі 74844,00грн., з яких: 62370,00грн. за основним платежем та 12474,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, за результатами адміністративного узгодження, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000862301/2 від 01 червня 2010 року, яким позивачу збільшено податкові зобов"язання з податку на прибуток на 23101,00грн., в тому числі за основним платежем 6438,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 16663,00грн.

Що стосується вимоги позивача про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції в Андрушівському районі по змешененню суми залишку від"ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, суд зазначає, що ухвалою суду від 20.12.2010 року (т.1 а.с.171), яка набрала законної сили, по адміністративній справі №2а-6644/10/0670 закрито провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Захід" до Державної податкової інспекції у Андрушівському районі в частині визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області по зменшенню суми залишку від"ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0000312301/0 від 26.02.2010 року, суд зазначає наступне.

У ході перевірки позивача встановлено, що підприємством віднесено до складу валових витрат відсотки за користування кредитними коштами за 9 місяців 2009 року у сумі 1233544,00грн.

В акті перевірки позивача відображено, що підприємством отримано кредитні кошти, які було використано на придбання основних фондів та сплату авансових платежів постачальниками, а саме:

- договір про надання кредитної лінії №04К-КЛ/37 від 29.02.2008 року, укладений з ТОВ "Фортуна-банк". Пунктом 1.4 договору визначено напрямки використання кредиту: ведення статутної діяльності та поповнення обігових коштів. Сума отриманих кредитних коштів складає 9235000,00грн., з яких станом на 30.09.2008 року погашено 630000,00грн. З отриманої суми кредитних коштів у лютому перераховано 4625560,32грн. ТОВ "Андрушівкацукор" за майно (основні засоби), протягом лютого-квітня перераховано 1830096,00грн. ПП "Яроповичі" попередньої оплати на соняшник та овес урожаю 2008 року, протягом квітня-червня перераховано 2398000,00грн. ТОВ "Максімус-Восток" за цукор. Заборгованість по кредитним коштам складає станом на 01.10.2008 року - 8500000,00грн., станом на 30.09.2009 року - 8500000,00грн.

Таким чином, перевіркою встановлено, що отримані по зазначеним договорам кошти були використані підприємством на придбання майна (основних фондів) та на перерахування авансових платежів.

Станом на 01.10.2008 року у ТОВ "Агробізнес-Захід" по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" обліковується дебіторська заборгованість по наступних контрагентах:

- ТОВ "Максімус-Восток" по договору комісії від 04.06.2008 року №04-06/08-К - 1228736,00грн.;

- ПП "Яроповичі" у сумі 3199769,42грн., в тому числі по договору від 15.02.2008 року №15-02/08 - 254500,00грн.; по договору від 20.02.2008 року №20-02/08 - 2943596,00грн., по договору ДГ-1502/08 від 30.09.2008 року - 1673,42грн.

Судом встановлено, що у періоді з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року зазначені попередні оплати ТОВ "Агробізнес-Захід" частково були повернуті, а кошти підприємством використано для сплати нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та перерахування авансових внесків постачальникам. Товар по зазначених попередніх оплатах ТОВ "Агробізнес-Захід" не отримувало.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 зазначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 зазначеної статті, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.1.32. ст.1 цього закону «господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво як безпосередню, самостійну, систематичну, на власний ризик ліяльність по виробництву продукції з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб"єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Отже, під господарською діяльністю слід розуміти виготовлення та реалізацію продукції, спрямовану на отримання саме прибутку.

Таким чином, витрати понесені на сплату відсотків за користування кредитними коштами, використаними на перерахування авансових внесків постачальниками не пов"язані з господарською діяльністю підприємства та не можуть бути віднесені до складу валових витрат. Позивачем не надано будь-яких доказів про те, що виплату зазначених відсотків за користування кредитом здійснено у зв"язку з веденням господарської діяльності платника податків.

Отже, суд погоджується з висновками податкового органу про те, що позивачем в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", неправомірно віднесено до складу валових витрат нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 1233544,00 грн. А враховуючи, що від'ємне значення об'єкту оподаткування за перевіряємий період складало, згідно акту перевірки, 984063,00грн., податковим органом правомірно донараховано податок на прибуток в сумі 62370,00грн. ((1233544,00грн.-984063,00грн.)*25%)

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0000862301/2 від 01 червня 2010 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що при розгляді скарги позивача в порядку адміністративного узгодження податковим органом було встановлено, що у таблиці "Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум валових витрат" в пункті 3.1.2 акту перевірки допущено арифметичні помилки.

За даними акту перевірки скориговані валові витрати складають:

- І квартал 2009 року - 174429,00грн.;

- ІІ півріччя 2009 року - 220672,00грн.;

- 3 квартали 2009 року 281826,00грн.

Згідно додатку до акту "Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Захід" за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року" витрати підприємства, пов"язані з його господарською діяльністю визначено в наступному розмірі:

- І квартал 2009 року - 179673,00грн.;

- І півріччя 2009 року - 220312,00грн.;

- 3 квартали 2009 року - 280038,00грн.

Таким чином, податок на прибуток за даними перевірки згідно з додатком до акту "Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Захід" має складати 68808,00грн.

За результатами розгляду скарг позивача, податковим органом збільшено суму податку на прибуток в розмірі 6438,00грн. = (68808,00грн. - 62370,00грн. (визначені ППР №№0000312301/0) та відповідно збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток у сумі 16663,00грн. (48998*4*10%=19599,00грн. за І квартал 2009 року та 31793*3*10% = 9538,00грн. за ІІ квартал 2009 року; 19599,00грн. + 9538,00грн. = 29137,00грн.; 29137грн. - 12474,00грн. = 16663,00грн.).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність винесених податковим органом податкових повідомлень-рішень, в зв"язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 28 січня 2013 р.