ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.01.09 р. Справа № 28/80
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод
„Фрегат”, ЄДРПОУ 33257513, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, ЄДРПОУ 30600440,
м. Донецьк
про стягнення 92750 грн. 51 коп.
Представники:
від позивача: Кододова М.М. на підставі довіреності б/н від 18.08.2008р.
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат”, м Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, м. Донецьк, 92750 грн. 51коп., в тому числі: заборгованість в розмірі 89376 грн. 81 коп., пеня в розмірі 3128 грн. 18 коп., 3 % річних в сумі 245 грн. 52 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 102/05 від 18.07.2005 р., видаткові накладні № 516 від 13.05.2008 р., № 517 від 14.05.2008 р., № 544 від 15.05.2008р., № 545 від 15.05.2008 р., № 546 від 17.05.2008 р., № 547 від 17.05.2008р., № 529 від 19.05.2008 р., № 530 від 19.05.2008 р., № 569 від 19.05.2008 р., № 570 від 20.05.2008 р., №589 від 21.05.2008 р., претензію, яка була направлена відповідачу 20.08.2008 р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 07.10.2008р. порушив провадження у справі № 28/80 та призначив її розгляд на 22.10.2008р.
Від відповідача 21.10.2008 р. надійшло клопотання про перенесення слухання справи на іншу дату.
Від позивача 22.10.2008 р. також надійшло клопотання про відкладання розгляду справи на інший день.
Ці клопотання були судом задоволенні.
До господарського суду 11.11.2008 р. надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу 89376 грн. 81 коп., пеню в розмірі 4531 грн. 41 коп., 3 % річних в сумі 571 грн. 68 коп., індекс інфляції в сумі 1519 грн. 41 коп. Тобто, позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних. Також, позивач заявив додаткові позовні вимоги (індекс інфляції), зв’язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення та поданими доказами. Суд приймає до уваги цю заяву та розглядає справу по суті. Суду надане документальне підтвердження направлення зазначеної заяви відповідачу.
19.11.2008 р. до суду надійшов відзив від відповідача від 18.11.2008р., відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог в зв’язку з тим, що закінчився строк дії договору поставки №102/05 від 18.07.2005 р. Крім того, відповідач зазначив, що згідно з накладними, вказаними в позовній заяві, товар не отримував.
Відповідач надав суду клопотання б/н від 27.11.2008р. про призначення судово-будівельної експертизи.
До господарського суду 28.11.2008 р. надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу 89376 грн. 81 коп., пеню в розмірі 5228 грн. 58 коп., 3 % річних в сумі 659 грн. 64 коп., індекс інфляції в сумі 1519 грн. 41 коп. Позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції. Суд приймає до уваги цю заяву та розглядає справу по суті. Суду надане документальне підтвердження направлення зазначеної заяви відповідачу.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.12.2008р. заступником голови господарського суду Донецької області у відповідності до ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду цієї справи було продовжено до 07.01.2009р.
До господарського суду 18.12.2008 р. надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу 89376 грн. 81 коп., пеню в розмірі 6158 грн. 15 коп., 3 % річних в сумі 776 грн. 90 коп., індекс інфляції в сумі 2860 грн. 05 коп. Позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції. Суд приймає до уваги цю заяву та розглядає справу по суті. Суду надане документальне підтвердження направлення зазначеної заяви відповідачу.
Відповідно до пояснень відповідача, які надійшли до господарського суду Донецької області 17.12.2008 р., відповідач підтвердив факт отримання товару, зазначеного позивачем в позовній заяві на суму 89376 грн. 81 коп., але вважає що поставки були здійснені не на підставі договору поставки № 102/05 від 18.07.2005 р.
26.12.2008 р. до суду надійшло клопотання від 25.12.2008 р. від відповідача про перенесення слухання справи, призначеної на 30.12.2008 р. на іншу дату. Клопотання відповідача судом було задоволено.
29.12.2008 р. від позивача до господарського суду Донецькій області надійшла заява про зміну підстав позовної заяви та зменшення позовних вимог до 94232 грн. 83 коп., відповідно до якої позивач зазначив, що поставки здійснювались відповідно до ст.ст. 11, 509, 530, 638 Цивільного кодексу України, тобто, на підставі фактичних правовідносин по поставці товару та його частковій оплаті, що підтверджується первинними документами (накладними, рахунками, тощо). Тобто, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу позивач змінив підставу позовних вимог. Крім того, позивач зменшив суму позову та просить стягнути з відповідача 94232 грн. 83 коп., в тому числі суму боргу в розмірі 89376 грн. 81 коп., 3 % річних в сумі 923 грн. 44 коп., індекс інфляції в сумі 3932 грн. 58 коп. за період з 27.08.2008 р. по 30.12.2008р. Суд приймає до уваги цю заяву та розглядає справу по суті. Суду надане документальне підтвердження направлення зазначеної заяви відповідачу.
Відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, але 06.01.2009 р. в судове засідання не з’явився, письмових документів щодо поважності причин не з’явлення не надав. Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також виходячи з того, що строки розгляду цієї справи закінчуються та приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи письмових пояснень відповідача та усні пояснення відповідача в попередніх судових засіданнях, справа розглядалась 06.01.2009 р. відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті сторони були ознайомлені з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до заяви позивача про зміну підстави позовної заяви та зменшення розміру позовних вимог, позивач зазначив, що поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних № 516 від 13.05.2008 р. на суму 6040 грн. 00 коп., № 517 від 14.05.2008 р. на суму 3817 грн. 50 коп., № 544 від 15.05.2008р. на суму 6795 грн. 00 коп., № 545 від 15.05.2008 р. на суму 3152 грн. 00 коп., № 546 від 17.05.2008 р. на суму 297 грн. 00 коп., № 547 від 17.05.2008р. на суму 54500 грн. 00 коп., № 529 від 19.05.2008 р. на суму 1464 грн. 00 коп., № 530 від 19.05.2008 р. на суму 1576 грн. 00 коп., № 569 від 19.05.2008 р. на суму 7030 грн. 00 коп., № 570 від 20.05.2008 р. на суму 3815 грн. 00 коп., № 589 від 21.05.2008 р. на суму 1030 грн. 00 коп. Всього на суму 89516 грн. 50 коп.
Відповідач відповідно до пояснень, що надійшли до господарського суду Донецької області 17.12.2008 р., підтвердив факт отримання товару по вищезазначеним накладним.
Позивач підтвердив, що оплата за поставлені товари була здійснена тільки на суму 139 грн. 69 коп. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 89376 грн. 81 коп.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Таким чином, суд вважає, що зобов’язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов’язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем на адресу відповідача 20.08.2008р. була направлена претензія з вимогою сплатити заборгованість. Копія квитанції № 0116 від 20.08.2008р. про відправлення претензії, опис вкладання та повідомлення про вручення поштового відправлення 26.08.2008р. наявні в матеріалах справи.
Таким чином, позивач має право вимагати від відповідача сплатити грошові кошти в розмірі 89376 грн. 81 коп. в семиденний термін з моменту пред’явлення претензії, тобто, з 03.09.2008 р.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідачем, всупереч вимогам вказаних статей, не надано до господарського суду доказів сплати грошових коштів в сумі 89376 грн. 81 коп. за поставлений йому позивачем товар, твердження позивача не спростовані, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 89376 грн. 81 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Також, позивач просить суд з урахуванням заяви про зміну підстави позовної заяви та зменшення позовних вимог стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 923 грн. 44 коп., інфляційні витрати в сумі 3932грн. 58 коп.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, а також приймаючи до уваги той факт, що мало місце прострочення виконання основного зобов’язання, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, м. Донецьк, про стягнення інфляційних витрат в розмірі 3932 грн. 58 коп. за вересень – листопад 2008 р. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 27.08.2008 р. по 30.12.2008 р., суд вважає, що позивач невірно встановив момент з якого він має право розраховувати 3% річних, а саме нарахування повинно було здійснюватись з 03.09.2008 р. (дата виникнення права вимоги). Суд перерахував 3 % річних за період з 03.09.2008 р. по 30.12.2008 р., та вважає що задоволенню підлягає 871 грн. 79 коп.
Суд розглянув клопотання від 27.11.2008р. відповідача про призначення судово-будівельної експертизи, та вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню в зв’язку з безпідставністю.
В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.
Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог без номеру та дати, що надійшла 18.12.2008р. було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 99171 грн. 91 коп., у тому числі: заборгованість в розмірі 89376 грн. 81 коп., пеня в сумі 6158 грн. 15 коп., 3 % річних в сумі 776 грн. 90 коп., індекс інфляції в сумі 2860 грн. 05 коп., тобто, вимоги майнового характеру.
Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 991 грн. 72 коп.
Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням №1034 від 03.10.2008р. було сплачено державне мито в розмірі 1412 грн. 00 коп.
За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 420 грн. 28 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 77, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю„Донецький бетонний завод „Фрегат”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, м.Донецьк задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS” (83037, Донецька область, м.Донецьк, вул. Кирова, 90, ЄДРПОУ 30600440, п/р №26005301752738 в БО „Солнечное” ФГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмежено відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат” (83060, м.Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, 1, ЄДРПОУ 33257513, р/р №26000051702573 в Донецькому РУ ЗАТ КБ „Приватбанк”, м.Донецьк, МФО 335496) заборгованість в сумі 89376 грн. 81 коп., 3% річних в сумі 871 грн. 79 коп., інфляційні витрати в сумі 3932 грн. 58 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 941 грн. 81 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 94 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат” (83060, м.Донецьк, вул.. Шахтарів Донбасу, 1, ЄДРПОУ 33257513, р/р №26000051702573 в Донецькому РУ ЗАТ КБ „Приватбанк”, м.Донецьк, МФО 335496) з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 420 грн. 28 коп.
Видати довідку.
В судовому засіданні 06.01.2009р. оголошено повний текст рішення.
Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 2897659, Господарський суд Донецької області було прийнято 06.01.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 28/80. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: