Рішення № 28975916, 29.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2013 р. Справа № 2/130-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магнатек-Форт», м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Примат», м. Біла Церква

про стягнення 421 990,65 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників сторін:

від позивача: Файчак В.І., уповноважений, довіреність від 05.12.2012р. б/н;

від відповідача: Гаврик І.М., уповноважений, довіреність від 28.01.2013р. б/н.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Магнатек-Форт», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 30.11.2012р. №1509/1 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Примат», м. Біла Церква, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 421 990,65 грн., а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої зобов'язання за договором поставки від 18.11.2011р. №81-2011/по належним чином не виконав, в повному обсязі за поставлені позивачем нафтопродукти не розрахувався, у зв'язку з чим, станом на 29.11.2012р., основний борг відповідача за поставлені нафтопродукти складає 421 990,65 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.12.2012р.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав. Представник відповідача в судові засідання 12.12.2012р. та 11.01.2013р. не з'явився, вимоги ухвал суду від 03.12.2012р. та 12.12.2012р. не виконав, витребувані судом документи не подав. Ухвалами господарського суду Київської області від 12.12.2012р. та від 11.01.2013р. розгляд справи відкладався на 11.01.2013р. та на 29.01.2013р. відповідно.

В судовому засіданні 29.01.2013р. представником відповідача подано усне клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач не відмовляється від виконання своїх зобов'язань та пропонує позивачу вирішити спір мирним шляхом, однак, для належної сплати боргу слід провести звірку розрахунків. Також представник відповідача запропонував позивачу укласти у справі мирову угоду.

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для проведення переговорів та звірки розрахунків заперечив та наполягав на розгляді справи по суті. За твердженням позивача, переговори з відповідачем щодо належної оплати боргу тривають довгий час, але результатів не дають, борг залишається непогашеним, останній платіж від відповідача надійшов у жовтні 2012р. Також позивач відмовився від укладення мирової угоди з тих підстав, що мирова може бути укладена також на стадії виконавчого провадження.

Розглянувши подані відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи та про укладення у справі мирової угоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Позовна заява господарським судом одержана 03.12.2012р., відповідно строк вирішення справи становить 03.02.2013р.

Стаття 77 ГПК України надає право суду відкласти розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Як було зазначено в ухвалі від 11.01.2013р., копію якої відповідач отримав 14.01.2013р., про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, матеріалів справи достатньо для розгляду всіх обставин справи та вирішення спору по суті.

Відповідно до частини третьої ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позивач заперечує проти продовження строку розгляду справи та повторного відкладення її розгляду. Відповідачем не наведено обставин, які б дозволили суду розцінити даний випадок як винятковий.

Для укладення мирової угоди, яка за своїм правовим змістом є двостороннім правочином, потрібне вільне волевиявлення обох сторін, відповідно якщо позивач заперечує проти укладення мирової угоди, укладення мирової угоди у справі є неможливим.

За таких обставин, враховуючи те, що розгляд справи двічі відкладався за клопотаннями відповідача, суд відмовляє в задоволенні повторного усного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Магнатек-Форт» (далі по тексту - ТОВ «Магнатек-Форт») до товариства з обмеженою відповідальністю «Примат» (далі по тексту - ТОВ «Примат») про стягнення 421 990,65 грн., вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 18.11.2011р. між ТОВ «Магнатек-Форт» та ТОВ «Примат» договір поставки №81-2011/по (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Магнатек-Форт» (постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором передавати у власність (повне господарське відання) ТОВ «Примат» (покупець) нафтопродукти - далі товар, а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати його вартість постачальнику (п. 1.1. Договору). Згідно умов Договору:

- асортимент, кількість, якість, ціна одиниці товару, пункт відвантаження та пункт поставки товару, спосіб поставки товару погоджуються сторонами в додатках та/або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору, та вказується в товарно-транспортних накладних та актах приймання-передачі, а також за погодженням сторін в рахунках, виставлених постачальником у відповідності з заявками покупця (пункт 1.2. Договору);

- зобов'язання постачальника з передачі товару покупцю вважається виконаним в момент передачі товару представнику покупця, що підтверджується відміткою представника покупця на товарно-транспортних накладних про приймання товару та довіреністю покупця на отримання товару (пункт 3.5. Договору);

- приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем з врахуванням Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та в організаціях України, затвердженої спільним наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держкомстандарту та Держкомстату України №281/171/578/155 від 20.05.2008р., інших діючих нормативних актів, регулюючих дані правовідносини, а також у відповідності з умовами даного договору та додатків до нього (пункт 3.8. Договору);

- кількість поставленого товару при його приманні повинно визначатися в таких самих одиницях виміру, які вказані в супровідних документах (пункт 3.9. Договору);

- ціна постачаємого товару погоджується сторонами для кожної партії товару окремо. Сторони домовились, що під поняттям «партія товару» вони будуть розуміти кількість товару, в розрізі видів нафтопродуктів, вказану у відповідному додатку (пункт 5.1. Договору);

- товар передається покупцю на умовах 100% передоплати по оптовим цінам постачальника, діючим на дату виставлення рахунку, якщо інше не погоджено сторонами в додатку (пункт 5.2. Договору);

- звіряння взаєморозрахунків за поставлений товар проводиться сторонами не пізніше 10 числа кожного календарного місця наступного за відповідним періодом поставки з одночасним оформленням сторонами відповідного акту звіряння взаєморозрахунків (пункт 5.7. Договору);

- строк дії даного договору складає 1 рік з дати його підписання, а у частині взаєморозрахунків - до повного їх проведення. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 рік кожен, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону за 30 днів до закінчення кожного однорічного періоду дії даного договору про намір припинити його дію (пункт 6.2. Договору);

- у випадку порушення строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України з кожен день прострочення від вартості не відвантажених у строк нафтопродуктів, в період за який сплачується пеня. Оплата пені не звільняє постачальника від виконання взятих на себе зобов'язань за даним договором (пункт 7.7. Договору).

Судом встановлено, що позивачем та відповідачем, з урахуванням положень п.п. 1.2., 5.1., 5.2. Договору, підписано додатки до Договору від 04.07.2012р. №1/07/12-о, від 10.07.2012р. №2/07/12-о, від 13.07.2012р. №3/07/12-о та від 20.07.2012р. №4/07/12-о, в яких сторони за Договором погодили кількість, якість, ціну одиниці товару, пункт відвантаження та пункт поставки товару, спосіб поставки товару, а також те, що покупець здійснює оплату вартості партії, що постачається за вказаними додатками, з відстрочкою платежу у сім календарних днів з дати поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього у встановлений договором строк встановлену договором вартість.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором поставив відповідачу товар (нафтопродукти) на загальну суму 1 185 305,35 грн., що підтверджується актами приймання передачі

від 05.07.2012р. №2443 на суму 291 102,45 грн.,

від 10.07.2012р. №2583 на суму 295 488,90 грн.,

від 13.07.2012р. №2672 на суму 48 606,60 грн.,

від 13.07.2012р. №2673 на суму 245 749,90 грн.,

від 20.07.2012р. №2858 на суму 49 600,75 грн.,

від 20.07.2012р. №2859 на суму 254 756,75 грн., які підписані представниками позивача та відповідача (копії залучені до матеріалів справи), та відповідними ним товарно-транспортними накладними, які містять належні відмітки про доставку товару вантажоотримувачу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання вимог п. 5.7. Договору, позивачем та відповідачем підписано акти звіряння взаємних розрахунків станом на 30.06.2012р. та станом на 31.07.2012р. Як вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.06.2012р. за відповідачем наявна заборгованість перед позивачем за договором поставки від 18.11.2011р. №81-2011/по у розмірі 1252685,30 грн.

Як стверджує позивач, відповідач свої господарські зобов'язання за Договором належним чином не виконав та в повному обсязі за поставлений товар з позивачем не розрахувався, у зв'язку з чим, станом на 29.11.2012р., заборгованість відповідача за поставлений відповідачем товар складає 421 990,65 грн.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач за отриманий товар зокрема згідно товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів від 05.07.2012р. №000514, від 10.07.2012р. №004980, від 13.07.2012р. №000582, від 20.07.2012р. №005024 та актів приймання передачі від 05.07.2012р. №2443, від 10.07.2012р. №2583, від 13.07.2012р. №2672, від 13.07.2012р. №2673, від 20.07.2012р. №2858, від 20.07.2012р. №2859 та відповідних актів приймання-передачі, розрахувався частково, що підтверджується довідкою публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 12.12.2012р. №91142-28.1-147768.

За таких обставин, враховуючи вхідне сальдо станом на 01.07.2012р. та дані первинних документів щодо поставок товару відповідачу та щодо оплати товару відповідачем, виходячи з наступного розрахунку:

ДокументСума поставки, грн.Сума оплати, грн.Основний борг, грн. 1 252 685,30 (вхідне сальдо на 01.07.2012р. за актом звіряння розрахунків згідно пункту 5.7 Договору)Платіжне доручення від 02.07.2012 р. №1754 263 000,00989 685,30Платіжне доручення від 03.07.2012 р. №1755 97 000,00892 685,30Платіжне доручення від 03.07.2012 р. №1759 89 000,00803 685,30Платіжне доручення від 04.07.2012 р. №1762 55 000,00748 685,30Платіжне доручення від 05.07.2012 р. №1768 63 000,00685 685,30Товарно-транспортна накладна від 05.07.2012р. №000514 (акт приймання-передачі № 2443 від 05.07.2012)291 102,45 976 787,75Платіжне доручення від 06.07.2012 р. №1773 57 000,00919 787,75Платіжне доручення від 07.07.2012 р. №1774 59 000,00860 787,75Платіжне доручення від 09.07.2012 р. №1775 98 000,00762 787,75Платіжне доручення від 10.07.2012 р. №1779 53 000,00709 787,75Товарно-транспортна накладна від 10.07.2012р. №004980 (акт приймання-передачі № 2583 від 10.07.2012р.)295 488,90 1 005 276,65Платіжне доручення від 11.07.2012 р. №1782 57 000,00948 276,65Платіжне доручення від 12.07.2012 р. №1784 68 000,00880 276,65Платіжне доручення від 13.07.2012 р. №1785 49 000,00831 276,65Товарно-транспортна накладна від 13.07.2012р. №000582 (акти приймання-передачі від 13.07.2012р. № 2672 та № 2673)294 356,50 1 125 633,15Платіжне доручення від 16.07.2012 р. №1792 225 000,00900 633,15Платіжне доручення від 17.07.2012 р. №1797 54 000,00846 633,15Платіжне доручення від 18.07.2012 р. №1800 56 000,00790 633,15Платіжне доручення від 19.07.2012 р. №1801 80 000,00710 633,15Платіжне доручення від 20.07.2012 р. №1804 70 000,00640 633,15Товарно-транспортна накладна від 20.07.2012р. №005024 (акти приймання-передачі від 20.07.2012р. № 2858 та № 2859)304 357,50 944 990,65Платіжне доручення від 23.07.2012 р. №1811 161 000,00783 990,65Платіжне доручення від 24.07.2012 р. №1814 62 000,00721 990,65Платіжне доручення від 17.09.2012 р. №1980 50 000,00671 990,65Платіжне доручення від 21.09.2012 р. №2000 50 000,00621 990,65Платіжне доручення від 24.09.2012 р. №2008 50 000,00571 990,65Платіжне доручення від 28.07.2012 р. №2028 50 000,00521 990,65Платіжне доручення від 01.10.2012 р. №2030 50 000,00471 990,65Платіжне доручення від 09.10.2012 р. №2050 50 000,00421 990,65Всього: 421 990,65судом встановлено, що станом на день подання позову прострочений основний борг відповідача перед позивачем за отримані за Договором нафтопродукти складає 421990,65 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Частиною 2 ст. 614 ЦК України визначено, що обов'язок щодо доведення відсутності вини законом покладено на особу, яка порушила зобов'язання. Суд тричі ухвалами від 03.12.2012р. від 12.12.2012р. та від 11.01.2013р. витребовував у відповідача документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за спірними накладними за договором поставки від 18.11.2011р. №81-2011/по. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором суду не надав, доводи позивача щодо розміру заборгованості не спростував.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання за договором поставки від 18.11.2011р. №81-2011/по, що полягає у несплаті позивачу у повному обсязі коштів за отриманий товар у строк, передбачений додатками до договору (сім календарних днів з моменту поставки) в сумі 421 990,65 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Магнатек-Форт» повністю та відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, 16, частиною 1 ст. 509, частиною 1 ст. 530, ст. 526, ст. 610, частиною 2 ст. 614, ст.ст. 627, 629, частинами 1 та 2 ст. 692, частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 22, 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Магнатек-Форт» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Примат» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська буд. 117-А, код ЄДРПОУ 23240407)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Магнатек-Форт» (01034,

м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49-А, оф. 148, код ЄДРПОУ 37818180)

421 990,65 грн. (чотириста двадцять одну тисячу дев'ятсот дев'яносто гривень шістдесят п'ять копійок) заборгованості,

8 439,81 грн. (вісім тисяч чотириста тридцять дев'ять гривень вісімдесят одну копійку) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 31.01.2013р.