Рішення № 28975886, 28.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2013 р.Справа № 5017/3487/2012

За позовом Приватне акціонерне товариство "МАКІЇВКОКС";

до відповідача Одеська залізниця

про стягнення 2588грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Макіївкокс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської залізниці про стягнення з відповідача 2588грн. вартості нестачі прийнятого до перевезення відповідачем вантажу -коксу доменного, обгрунтовуючи вимоги комерційним актом БК №026985/82 від 08.07.12.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2012р. ПрАТ «Макіївкокс» відправило кокс доменний по залізничній накладній

№48481949 в 5-ти вагонах зі станції Макіївка Донецької залізниці на адресу

вантажоодержувача - ТОВ «Никморсервис Николаев» (станція призначення - Миколаїв-

вантажний (експ.) Одеської залізниці).

08.07.2012р. на станції призначення, на підставі акту загальної форми №797 від 06.07.12р., у зв'язку з виявленням в вагоні №67920074 ознак недостачі вантажу під час перевезення було проведене комісійне переваження в цьому вагоні. В ході перевірки в спірному вагоні була виявлена недостача вантажу в розмірі 1500кг, у зв'язку з чим був складений комерційний акт БК №026985/82 від 08.07.12р.

В розділі «Д» складеного комерційного акту зазначено, що переваження вантажу в вагоні здійснювалось на підставі акту загальної форми у зв'язку з виявленням у вагоні ознак недостачі вантажу - над 6,7 люками праворуч поглиблення довжиною 2500мм, шириною 2800мм, глибиною 300мм, захисне маркування в місцях поглиблення відсутнє.

Згідно з комерційним актом №026985/82 від 08.07.12р. вагон №67920074 технічно справний.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із ст.307 ГК України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно залізничної накладної №48481949 маса вантажу у спірному вагоні №67920074, прийнятого до перевезення залізницею, становила 39350кг.

За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць.

Також, ст.129 Статуту залізниць України передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02р. №567/6855.

Відповідно до п.2 зазначених Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначених у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (п.3 Правил складання актів).

Згідно п.4 Правил складання актів, комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом. Пунктом 8 цих Правил передбачено, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Якщо комерційний акт складається на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів, а на зворотному боці накладної робиться відмітка про складений комерційний акт. Така ж вимога до заповнення перевізних документів під час перевезення міститься у Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644.

В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені за перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначається маса брутто, тари вагона та нетто вантажу (п.6 Правил складання актів).

За вимогами пункту 9 Правил складання актів, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставин, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу, а також чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Як вбачається з накладної №48481949 навантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником, вантаж маркований білим вапном.

Отже, позивачем ( вантажовідправником ) було вжито заходи до збереження вантажу під час його перевезення. Будь-яких зауважень з боку залізниці при прийнятті вантажу до перевезення заявлено не було.

Згідно п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж без будь-яких застережень. А вантажовідправник прийняв заходи до збереження вантажу, тому що промаркував вантаж білим вапном.

Згідно ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу ( ст. 115 Статуту залізниць України ).

Згідно рахунку вантажовідправника Приватного акціонерного товариства „Макіївкокс" та відповідача вартість 1 тони коксу доменного становить 1950грн.

З урахуванням норми недостачі, згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., недостача вантажу в спірному вагоні склала 1 106кг на загальну суму 2 588,04 грн. з ПДВ, яка підтверджена розрахунком відповідача.

За фактом недостачі вантажу в спірному вагоні позивач пред'явив на адресу відповідача претензію №07-5242 від 21.08.12р. з додаванням оригіналів документів: комерційного акту БК №026985/82 від 08.07.12р. та залізничної накладної №48481949. Повідомленням №17 від 11.09.12р. відповідач визнав претензію на загальну суму 2588,04 грн..

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заперечення відповідача викладені у відзиві судом до уваги не приймаються, так як спростовуюся матеріалами справи.

За ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 2588грн. -вартості нестачі вантажу, оскільки вимоги грунтуються на доказах, що знаходяться в матеріалах справи, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства..

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49,75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Одеської залізниці (65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс" (86106, Донецька область, м.Макіївка, вул. Горького, буд.1, код ЄДРПОУ 32598706) - 2588грн. - вартості нестачі та 1609,50грн. - судовий збір.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Літвінов С.В.