Рішення № 28975848, 22.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/14335-2012 22.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСК»

до Дочірнього підприємства «Сеть-Маркет»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ткаченко Т.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: Лисенко А.М. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 22 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

12 жовтня 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСК» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 01.10.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства «Сеть-Маркет» (відповідач) заборгованості за договором № 232 від 01 січня 2010 року в сумі 34 684,07 грн. з них основного боргу - 33 574,98 грн. (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят чотири гривні 98 копійок), втрат від інфляції - 805,92 грн. (вісімсот п'ять гривень 92 копійки) та 3% річних - 303,17 грн. (триста три гривні 17 копійок).

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 21.01.2013р. через канцелярію подав до суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог б/н від 18.01.2013р. в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСК» просить суд стягнути з Дочірнього підприємства «Сеть-Маркет» заборгованості за договором № 232 від 01 січня 2010 року в сумі 34 328,85 грн. з них основного боргу - 33 245,70 грн., 3% річних - 285,99 грн. та втрат від інфляції - 797,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 232 від 01 січня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити позивачу в позовних вимогах до ДП «Сеть-Маркет» частково, в сумі - 2 482,66 грн., а також пропорційно і в стягненні 3% річних, інфляційних витрат та суми судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 13.11.2012 року.

В судовому засіданні 13 листопада 2012 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 04 грудня 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Розпорядженням від 04.12.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/14335-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСК» до Дочірнього підприємства «Сеть-Маркет» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року справа № 5011-10/14335-2012 прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 15.01.2013 року о 12:40.

Розпорядженням від 15.01.2013р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/14335-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСК» до Дочірнього підприємства «Сеть-Маркет» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року судом постановлено розглядати справу № 5011-10/14335-2012 в судовому засіданні, призначеному на 15.01.2013р. о 12:40.

В судовому засіданні 154 січня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 22 січня 2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2010 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір № 232 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця, поставити товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти товар і оплатити його цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 33 574,98 грн., однак, Покупець за товар не розрахувався. При цьому, на суму 328,29 грн. між сторонами було проведено взаємозалік зустрічних вимог, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 33 245,70 грн., тобто - 33 574,98 грн. - 329,28 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що сума розбіжностей між позивачем та відповідачем складає 2 482,66 грн. з яких 329,28 грн. - проведений між сторонами взаємозалік, 1 909,60 грн. - проведених відповідачем як прибуток, шляхом зарахування зустрічних вимог, 40,80 грн. - сума розбіжностей по обліку накладних та 202,98 грн. - становить розмір накладної, що відсутня у справі. Відповідач звернув увагу суду також на ту обставину, що сума накладних за позовом складає 33 547,98 грн., а не 33 574,98 грн., як про це зазначено позивачем в позовній заяві.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданого клопотання про зменшення позовних вимог б/н від 18.01.2013р., підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 01 січня 2010 року між сторонами укладено договір № 232 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця, поставити товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти товар і оплатити його цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з серпня 2010 року по лютий 2011 року позивач передав товар на загальну суму 33 547,98 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: КС000015407, КС000015411, КС000015416, КС000015408, КС000015418, КС000015801, КС000015805, КС0000 15808, КС000015811, КС0000 15819, КС000016128, КС0000 16129, КС000016133, КС0000 16134, КС000016135, КС000016143, КС000016157, КС000016567, КС000016569, КС000016571, КС000016934, КС000016936, КС000016939, КС000017237, КС000017241, КС000017242, КС000017246, КС000017315, КС000017602, КС000017609, КС000017610, КС000017611, КС000017612, КС000018515, КС000018516, КС000018519, КС000018522, КС000019407, КС000019411, КС000019422, КС000019424, КС000019427, КС000019748, КС000019755, КС000019924, КС000019999, КС000020000, КС000020209, КС000020309, КС000020310, КС000020311, КС000020312, КС000020352, КС000020609, КС000020917, КС000020919, КС000020925, КС000021048, КС000000393, КС000000588, КС000000600, КС000000601, КС000000605, КС000000850, КС000000883, КС000000888, КС000001209, КС000001275 та КС000001675 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на відповідних накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Розділом 7 Договору встановлено, що Покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в Специфікації та підтвердженими у накладних товар. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (ціна без ПДВ та з ПДВ). Загальна сума Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару. Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника після його реалізації кожні 30 (тридцять) днів.

За ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З матеріалів слідує, що 26.10.2010р. між сторонами було укладено Угоду про залік зустрічних однорідних вимог за Договором на суму 329,28 грн. Зі змісту Угоди випливає, що сторони мають кредиторську заборгованість одна перед одною за відповідним правочином на вказану суму (копія угоди в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини укладення між сторонами угоди про взаємозалік про зарахування заборгованості за Договором, з урахуванням того, що доказів оплати товару по Договору згідно видаткових накладних №№: №№: КС000015407, КС000015411, КС000015416, КС000015408, КС000015418, КС000015801, КС000015805, КС0000 15808, КС000015811, КС0000 15819, КС000016128, КС0000 16129, КС000016133, КС0000 16134, КС000016135, КС000016143, КС000016157, КС000016567, КС000016569, КС000016571, КС000016934, КС000016936, КС000016939, КС000017237, КС000017241, КС000017242, КС000017246, КС000017315, КС000017602, КС000017609, КС000017610, КС000017611, КС000017612, КС000018515, КС000018516, КС000018519, КС000018522, КС000019407, КС000019411, КС000019422, КС000019424, КС000019427, КС000019748, КС000019755, КС000019924, КС000019999, КС000020000, КС000020209, КС000020309, КС000020310, КС000020311, КС000020312, КС000020352, КС000020609, КС000020917, КС000020919, КС000020925, КС000021048, КС000000393, КС000000588, КС000000600, КС000000601, КС000000605, КС000000850, КС000000883, КС000000888, КС000001209, КС000001275 та КС000001675, станом на січень 2013 року, до суду не представлено, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає 33 218,70 грн. заборгованості за Договором з розрахунку: 33 547,98 грн. (загальні вартість товару) - 329,28 грн. (сума заліку заборгованостей).

При цьому, суд зазначає, що актів прийому-передачі наданих послуг на суму 1 909,60 грн., підписаного обома сторонами, що є підставою для розрахунків, а також доказів надсилання відповідачем позивачу заяви про зарахування зустрічних вимог, як то вимагають положення п. 3.2. договору про надання послуг № ВЗ 232 від 01.01.2010р., до суду не представлено. А тому, викладені відповідачем у відзиві твердження щодо зарахування зустрічних вимог на суму 1 909,60 грн., зважаючи на встановлену договором про надання послуг № ВЗ 232 від 01.01.2010р. процедуру такого зарахування, яка погоджена сторонами таких відносин на їх власний розсуд, є недоведеними (копія договору про надання послуг № ВЗ 232 від 01.01.2010р. міститься в справі).

Що стосується заперечень відповідача в частині накладних на суму 40,80 грн. та 202,98 грн., то суд звертає увагу на те, що накладні: № КС000015406 від 31.08.2010р. та № КС000010381 від 08.06.2010р. до матеріалів позовної заяви б/н від 01.10.2012р. позивачем не долучалися, а відтак, вказані накладні не були предметом стягнення заборгованості за Договором та по суті судом не досліджувалися.

Окрім того, видаткова накладна № КС000016569 від 21.09.2010р. не була врахована та зазначена позивачем при вирахуванні суми поставки за Договором, а тому, судом не розглядалася (копія накладної в справі).

В силу, п. 2. ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, зважаючи на те, що клопотань про вихід за межі позовних вимог від заінтересованих сторін до суду не надходило, господарський суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення коштів за видатковою накладною № КС000016569 від 21.09.2010р..

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за прострочення Покупцем виконання грошового зобов'язання, обґрунтованими, в межах заявленого періоду нарахування, є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь Продавця 797,16 грн. 3% річних та 285,99 грн. втрат від інфляції.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають частковому задоволенню про стягнення 34 301,85 грн. з них основного боргу - 33 218,70 грн., 3% річних - 285,99 грн. та втрат від інфляції - 797,16 грн.

Щодо господарських витрат у справі.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить - 34 328,85 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 608,21 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Сеть-Маркет» (ідентифікаційний код: 32210013, адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 57, р/р 26003 15114 в АКБ «Аваль», МФО 300335, ІПН № 322100126563, свідоцтво ПДВ № 3828705), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСК» (ідентифікаційний код: 13555834, адреса: 22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Фрунзе, буд. 45, п/р 26002225097505 у ПАТ «УКРСИББАНК», МФО 351005, свідоцтво ПДВ № 100093873, ІПН № 135558306031), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 33 218,70 грн. (тридцять три тисячі двісті вісімнадцять гривень 70 копійок), 3% річних - 285,99 грн. (двісті вісімдесят п'ять гривень 99 копійок), втрат від інфляції - 797,16 грн. (сімсот дев'яносто сім гривень 16 копійок) та судові витрати - 1 608,21 грн. (одна тисяча шістсот вісім гривень 21 копійка). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.01.2013р.

Суддя О.В. Котков