Рішення № 28975796, 22.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.13 р. Справа № 2/5005/10816/2012

За позовом Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 205, 86 грн., з яких: 2 012, 29 грн. заборгованості за Договором постачання теплової енергії, 152, 34 грн. пені, 41, 23 грн. 3 % річних.

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Від Позивача: Синьогіна Я.В., довіреність № 8 від 04.01.2013 р.

Від Відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2 205, 86 грн., з яких: 2 012, 29 грн. заборгованості за Договором постачання теплової енергії, 152, 34 грн. пені, 41, 23 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2012 р. порушено провадження у справі № 2/5005/10816/2012, розгляд справи призначено на 22.01.2013 р.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справ, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 29.12.2012 р., представника в судове засідання не направив, причини неприбуття не повідомив, ухвалу суду від 14.12.2012 р. не виконав, відзив на позов не надав.

Оскільки Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відзив на позов до суду не надала, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.01.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши письмові докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009 р. між Міським комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір № 334/02-09 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, відповідно до п. 1.1 якого Позивач зобов'язується надавати Відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води, а Відповідач оплачувати отриману теплову енергію згідно затверджених тарифів в строки та на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 2.2.1 об'єкт теплоспоживання, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Обсяг відпущеної теплової енергії згідно з п. 6 Договору підтверджується двостороннім актом на відпуск-отримання теплової енергії, який складається за кожний місяць поставки теплової енергії окремо.

Відповідач з січня 2012 р. по лютий 2012 р. обов'язки по сплаті наданих послуг вчасно і в повному обсязі не виконував, у зв'язку з чим станом на 06.12.2012 р. утворилася заборгованість у розмірі 2 012, 29 грн., що підтверджується Актами прийому-передачі виконаних робіт.

В період з січня 2012 р. по лютий 2012 р. Відповідачу були виставлені рахунки:

- за січень 2012 р. на суму 997, 49 грн.;

- за лютий 2012 р. на суму 1 014, 80 грн.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 2 205, 86 грн., з яких: 2 012, 29 грн. заборгованості за Договором постачання теплової енергії, 152, 34 грн. пені, 41, 23 грн. 3 % річних.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором постачання теплової енергії у розмірі 2 012, 29 грн.

Доказів оплати заборгованості за теплову енергію в розмірі 2 012, 29 грн. Відповідач не надав, доводи Позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, від участі у розгляді справи ухилився, у зв'язку з чим є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного заборгованості за Договором постачання теплової енергії у розмірі 2 012, 29 грн.

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Як встановлено ст. ст. 548-549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено спеціальним законом, яким є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в преамбулі якого зазначено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.4 Договору, за кожен день прострочки платежу споживач виплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 5 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

У зв'язку з викладеним вимога про стягнення з Відповідача пені розмірі 152, 34 грн. підлягає задоволенню

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, прострочення виконання зобов'язання має місце, вимога про стягнення 3 % річних в розмірі 41, 23 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6 б; код ЄДРПОУ 36639101):

- 2 012, 29 грн. (дві тисячі дванадцять грн. 29 коп.) заборгованості за Договором постачання теплової енергії;

- 152, 34 грн. (сто п'ятдесят дві грн. 34 коп.) пені;

- 41, 23 грн. (сорок одна грн. 23 коп.) 3 % річних;

- 1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

28.01.2013 року

Суддя М.М. Боділовська