Ухвала суду № 28975746, 29.01.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

29 січня 2013 р. Справа № 902/151/13-г

Провадження № 12/902/8/13

за позовом: Приватного підприємства "АДІС" (м. Вінниця, вул. Чехова, 29, кім. 308, код ЄДРПОУ 31576283)

до: Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

про стягнення 228 511,63 грн

Суддя: Кожухар М.С.

Представники сторін не викликались.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "АДІС" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача 189 295,22 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов"язань за договором поставки товару № 7 від 05.01.2011р., 14 469,37 грн. пені, 13 249,27 грн. інфляційних, 11 497, 77 грн. - три відсотки річних.

Ухвалою суду від 29.01.2013р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 19.02.2013р.

До позовної заяви додано заяву б/н від 25.01.2013р. про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно, що належить СПД ОСОБА_1.

Дана заява мотивована наступним.

28.03.2012 р. Господарським судом Вінницької області винесено рішення про стягнення боргу з ФОП ОСОБА_1 на користь ПП «Адіс». Під час слухання справи ОСОБА_1 з метою уникнення від виконання рішення суду уклала договір дарування АЗС.

Всі ці дії підтверджують, що відповідач не має наміру виконувати рішення суду; незабезпечення позову унеможливить виконання рішення суду.

Розглянувши дану заяву, суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 66 ГПК України, господарський суд зокрема за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У пункті 1 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову " (далі - Постанова № 16) зазначено:

" Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК , обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу".

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п.3 Постанови № 16).

Отже, припущення позивача на те, що відповідачка, на його думку, не має наміру виконувати рішення суду, не є підставою для забезпечення позову.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується зокрема накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому арешт може бути накладений на індивідуально визначене майно, а забезпечення майнового позову обмежується розміром суми позову та можливих судових витрат (п.п. 7.1, 7.2, 7.3, 8 Постанови № 16)..

Разом з тим, позивач просить накласти арешт на усе належне відповідачеві майно без зазначення його переліку та індивідуальних ознак та без підтвердження факту наявності у відповідача будь-якого майна.

Крім того, на підтвердження доводів, викладених у заяві, позивач надав незасвідчену ксерокопію договору дарування від 17.06.2011р. та рішення господарського суду Вінницької області від 28.03.2012р. у справі № 2/95/2011/5003. З тексту вищезгаданого рішення вбачається, що провадження у справі порушено 08.08.2011р., тоді як договір дарування відповідачем підписано майже за два місяці до порушення провадження у справі. Отже, навіть такі матеріали не підтверджують припущення позивача про те, що відповідачка мала та/або має намір ухилитись від виконання рішення суду.

Судові витрати з розгляду даної заяви відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 49, 66, 67, 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні заяви Приватного підприємства "АДІС" б/н від 25.01.2013р. про забезпечення позову, відмовити.

2. Ухвалу надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ПП "АДІС" (м. Вінниця, вул. Чехова, 29, кім. 308)

3 - відповідачу - СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)