Рішення № 2897537, 13.01.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

13.01.2009

Справа №2-22/9505-2008

13 січня 2009 р. Справа №2-22/9505-2008

За позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «Кримтеплолічильник»

(м. Сімферополь, вул.Самокиша, 14/16)

до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Залізничного району м. Сімферополя» (м.Сімферополь, вул.Дзюбанова, 13)

про визнання актів прийнятими та стягнення 150154,37 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники сторін:

Позивача : Єрещенко В.О. – представник, дов. від 08.10.2008 р.

Відповідача: Літвінова В.В. – представник, дов. від 12.01.2009 р.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплолічильник» - звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Залізничного району м. Сімферополя» про визнання актів виконаних робіт такими, що прийняті відповідачем, а також про стягнення 144872,23 грн. заборгованості та 27248,98 грн. інфляційних втрат.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов не визнав позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтеплолічильник» (позивач) та Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об’єднання Залізничного району м. Сімферополя» (відповідач) 31.07.2006 р. укладено договір, відповідно до якого позивач прийняв на себе обов’язок з технічного обслуговування існуючих побудинкових вузлів обліку тепла та води у житлових будинках, які знаходяться у комунальній власності, а відповідач був зобов’язаний своєчасно проводити оплату виконаних робіт.

Згідно з п.6.1 договору він діє з 01.08.2006 р. по 01.08.2007 р.

Договір може бути розірваний достроково при невиконанні однією з сторін умов договору. Сторони попереджають один одного про розірвання договору у письмовій формі. Попередження про розірвання договору повинно бути розглянуто у 10-ти денний строк (п.6.2, 6.3 договору)

Згідно з п. 6.4 договор вважається продовженим на наступний термін, якщо сторони на заявили про його розірвання письмово.

Позивач, на виконання умов договору, виконав прийняті на себе зобов’язання, однак відповідач, у порушення умов договору, не провів оплату виконаних позивачем робіт.

24.06.2008 р. від позивача надійшов лист про розірвання договору від 31.07.2006 р., у зв’язку із чим 01.08.2008 р. позивач направив на адресу відповідача акти виконаних робіт за період з січня по липень 2008 р. для підписання та проведення оплати за виконані роботи, який відповідач залишив без відповіді.

Отже, за змістом договору та як вбачається з матеріалів справи, даний договір діяв до 24.06.2008 р., в судовому порядку недійсним не визнавався та безпосередньо застосовується до правовідносин сторін.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобов’язання припиняється, зокрема, виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Проте, відповідач порушує зазначену норму, не виконує належним чином умови вказаного договору, зокрема, по своєчасній сплаті за послуги з водопостачання та водовідведення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме – з акту звірення взаєморозрахунків, який підписано обома сторонами, станом на 01.08.2008 р. відповідач має заборгованість перед позивачем за виконані послуги у сумі 117623,25 грн.

Відповідач у порядку, передбаченому статтею 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 27248,98 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 3679,14 грн., заборгованість за якими також відображено у акті звірення взаєморозрахунків.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором від 31.07.2006 р., тому згідно зі статтею 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 27248,98 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 3679,14 грн.

У той же час, не підлягають задоволенню вимоги про визнання актів виконаних робіт такими, що прийняті відповідачем, оскільки такий спосіб захисту не передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України. Крім того, ця вимога позивача спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, але встановлення такого факту можливо у господарському процесі лише під час розгляду спору про право.

Витрати по сплаті держмита та витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача згідно з ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, 82-84 ГПК України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Залізничного району м. Сімферополя» (м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 13, п/р 26003440265020 КРФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 324021 ЄДРПОУ 05480542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплолічильник» (м. Сімферополь, вул.Самокиша, 14/16, п/р 26009411804001 КРВ «Приватбанк» м. Сімферополь МФО 384436 ЄДРПОУ 25144349) 117623,25 грн. заборгованості, 27248,98 грн. інфляційних втрат, 3% річних у сумі 3679,14 грн., 1485,51 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.