Рішення № 2897529, 23.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.09 р. Справа № 28/71

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний

комбінат”, ЄДРПОУ 30642763, м.Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія

„Кристал”, ЄДРПОУ 30207119, м.Костянтинівка

Про стягнення 83939 грн. 27 коп.

Представники:

від позивача: Парфіненко О.Б. на підставі довіреності № 01-09/08 від 01.09.2008р. відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат”, м.Луганськ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м.Костянтинівка, про стягнення 83939 грн. 27 коп., у тому числі: заборгованість за поставку продукції в сумі 47301 грн. 80 коп., пеня за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 8760 грн. 71 коп., 3% річних за користування чужими коштами в сумі 1469 грн. 89 коп., інфляційні витрати в сумі 9746 грн. 51 коп., штраф за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 10460 грн. 36 коп., вартість ротаційної штанц-форми в розмірі 6200 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №06/12-20 від 20.12.2006р. додаток №1 від 20.12.2006р. до договору купівлі-продажу №06/12-20 від 20.12.2006р., видаткові накладні №ЛГ-0000007 від 04.01.2007р., №ЛГ-0000269 від 10.02.2007р., №ЛГ-0000463 від 07.03.2007р., №ЛГ-0000515 від 14.03.2007р., №ЛГ-0001469 від 30.06.2007р., №ЛГ-0001643 від 20.07.2007р., №ЛГ-0001727 від 30.07.2007р., №ЛГ-0001834 від 11.08.2007р., №ЛГ-0001920 від 22.08.2007р., №ЛГ-0001945 від 25.08.2007р., №ЛГ-0002012 від 03.09.2007р., №ЛГ-0002110 від 13.09.2007р., №ЛГ-0002158 від 19.09.2007р., №ЛГ-0002197 від 24.09.2007р., №ЛГ-0002311 від 04.10.2007р., №ЛГ-0002363 від 10.10.2007р., №ЛГ-0002478 від 20.10.2007р., №ЛГ-0002626 від 26.12.2006р., довіреності серії ЯНИ №033470 від 04.01.2007р., серії ЯНП №582434 від 09.02.2007р., серії ЯНП №582488 від 07.03.2007р., серії ЯНП №582498 від 14.03.2007р., серії ЯНШ №640558 від 29.06.2007р., серії НБГ №570716 від 18.07.2007р., серії НБГ №570746 від 30.07.2007р., серії НБГ №570786 від 10.08.2007р., серії НБГ №572357 від 21.08.2007р., серії НБГ №572379 від 03.09.2007р., серії НБГ №572401 від 13.09.2007р., серії НБГ №572422 від 24.09.2007р., серії НБГ №572439 від 03.10.2007р., серії НБГ №572491 від 19.10.2007р., серії НБГ №572460 від 10.10.2007р., серії ЯНИ № 033459 від 26.12.2006 р. на отримання матеріальних цінностей, лист-вимогу №1521 від 01.08.2008р., виписки з банків, рахунки-фактури.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 25.09.2008р. порушив провадження у справі № 28/71 та призначив її розгляд на 13.10.2008р.

На підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Від відповідача 09.12.2008 р. надійшов відзив, відповідно до якого відповідач визнав суму основного боргу в розмірі 47301 грн. 80 коп. Стосовно стягнення трьох відсотків річних, інфляційних витрат пені, штрафу та вартості ротаційної штанц-форми відповідач не має можливості надати пояснення, оскільки не отримував оригінал договору купівлі-продажу №06/12-20 від 20.12.2006р. Суд ухвалою від 15.12.2008 р. зобов’язав позивача направити на адресу відповідача копію зазначеного договору. Позивачем надані докази направлення відповідачу копії договору №06/12-20 від 20.12.2006р. Також, від відповідача 06.01.2009 р. до суду надійшло пояснення відповідно до якого відповідач зазначив, що нарахування та стягнення штрафних санкцій з особи відносно якої порушена справа про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів неправомірне, в зв’язку з чим в задоволенні вимог позивача щодо стягнення штрафних санкцій відповідач просить суд відмовити.

Сторонами 24.11.2008р. було заявлено клопотання про продовження розгляду справи на два місяці.

Ухвалою господарського суду Донецької області клопотання сторін було задоволено, строк розгляду справи продовжено до 25.01.2009р.

12.11.2008р. до господарського суду Донецької області надійшли уточнення позовних вимог №05-03/2008 від 12.11.2008р., відповідно до яких позивачем було зменшено позовні вимоги та заявлено про стягнення з відповідача 82975 грн. 33 коп., у тому числі: заборгованість за поставку продукції в сумі 47301 грн. 80 коп., пеня за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 8760 грн. 71 коп., 3% річних за користування чужими коштами в сумі 950 грн. 51 коп., інфляційні витрати в сумі 9301 грн. 95 коп., штраф за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 10460 грн. 36 коп., вартість ротаційної штанц-форми в розмірі 6200 грн. 00 коп. Крім того, 12.11.2008р. від позивача також надійшли пояснення №06-03/2008 від 12.11.2008р. згідно з якими позивач зазначає, що ротаційна штанц-форма була виготовлена виключно на замовлення відповідача, на підставі чого останній повинен оплатити 6200 грн. 00 коп. за її виготовлення. Докази направлення уточнень та пояснень наявні в матеріалах справи.

Суд приймає до уваги дані уточнення та пояснення і розглядає справу по суті.

29.12.2008 р. до господарського суду Донецької області надійшли уточнення позовної заяви про зменшення ціни позову, та заявлено про стягнення з відповідача заборгованість за поставку продукції в сумі 47301 грн. 80 коп., пеня за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 8575 грн. 82 коп., 3% річних за користування чужими коштами в сумі 917 грн. 88 коп., інфляційні витрати в сумі 9301 грн. 95 коп., штраф за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 10460 грн. 36 коп., вартість ротаційної штанц-форми в розмірі 6200 грн. 00 коп. Докази направлення уточнень наявні в матеріалах справи.

Суд приймає до уваги дані уточнення та розглядає справу по суті.

19.01.2009 р. до господарського суду Донецької області надійшли уточнення позовної заяви про зменшення ціни позову, та заявлено про стягнення з відповідача заборгованість за поставку продукції в сумі 47301 грн. 80 коп., пеня за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 4661 грн. 50 коп., 3% річних за користування чужими коштами в сумі 1290 грн. 55 коп., інфляційні витрати в сумі 10841 грн. 52 коп., штраф за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 5730 грн. 18 коп., вартість ротаційної штанц-форми в розмірі 6200 грн. 00 коп. Докази направлення уточнень наявні в матеріалах справи.

Суд приймає до уваги дані уточнення і розглядає справу по суті.

До господарського суду Донецької області 22.01.2009р. надійшло пояснення відповідача, відповідно до якого він просить суд розглянути справу без його участі.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Між, позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат”, м.Луганськ, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м.Костянтинівка, 20.12.2006р. було укладено договір купівлі-продажу №06\12-20 (далі договір). Позивач в листі від 14.11.2008 р. зазначив, що інших договорів між сторонами не укладалось.

Згідно умов цього договору продавець (позивач) взяв на себе зобов’язання передати у власність, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити гофропродукцію, асортимент, ціна за одиницю визначені в додатках до цього договору. Продукція на замовлення буде поставлятися партіями протягом місяця відповідно до письмової заявки відповідача. Загальна вартість договору складає 937440 грн. 00 коп. (п. 2.1.1 договору). Термін дії договору – з моменту його підписання до 31.12.2008р.

Відповідно до п.3.4. зазначеного договору разом з партією продукції позивач надає такі документи, як: рахунок, видаткову накладну (та товарно-транспортну накладну для транспортних організацій), податкову накладну, сертифікат якості. Додатком № 1 від 20.12.2006 р. до договору купівлі-продажу №06\12-20 від 20.12.2006 р. сторони узгодили асортимент та ціну продукції.

Судом встановлено, що фактично між сторонами було укладено договір поставки.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов’язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до видаткових накладних №ЛГ-0000007 від 04.01.2007р., №ЛГ-0000269 від 10.02.2007р., №ЛГ-0000463 від 07.03.2007р., №ЛГ-0000515 від 14.03.2007р., №ЛГ-0001469 від 30.06.2007р., №ЛГ-0001643 від 20.07.2007р., №ЛГ-0001727 від 30.07.2007р., №ЛГ-0001834 від 11.08.2007р., №ЛГ-0001920 від 22.08.2007р., №ЛГ-0001945 від 25.08.2007р., №ЛГ-0002012 від 03.09.2007р., №ЛГ-0002110 від 13.09.2007р., №ЛГ-0002158 від 19.09.2007р., №ЛГ-0002197 від 24.09.2007р., №ЛГ-0002311 від 04.10.2007р., №ЛГ-0002363 від 10.10.2007р., №ЛГ-0002478 від 20.10.2007р., №ЛГ-0002626 від 26.12.2006р., позивачем було поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 483536 грн. 09 коп.

Факт отримання відповідачем поставленого позивачем товару підтверджується підписами на вказаних вище видаткових накладних представників відповідача, які діяли на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей, які наявні в матеріалах справи.

Тобто, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат”, м.Луганськ, поставив на адресу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м.Костянтинівка, товар на загальну суму 483536 грн. 09 коп.

Судом встановлено, що згідно з виписками банку відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти всього в розмірі 436234 грн. 29 коп. В частині платіжних документів в призначенні платежу відповідач посилається на зазначений договір.

Суду наданий акт звірки, підписаний сторонами станом на 01.10.2008 р., відповідно до якого відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 47301 грн. 80 коп.

Згідно з п.2.2 договору №06\12-20 від 20.12.2006 р. оплата вартості партії продукції здійснюється з відстроченням платежу протягом 15 календарних днів з моменту поставки партії товару.

З урахуванням наданих суду документів, судом встановлено, що заборгованість, на яку посилається позивач в позовній заяві, виникла в рамках договору купівлі-продажу №06/12-20 від 20.12.2006р. згідно з видатковими накладними №ЛГ-0002363 від 10.10.2007 р ., № ЛГ-0002478 від 20.10.2007 р.

Заборгованість за видатковою накладною №ЛГ-0002363 від 10.10.2007р. була часткова сплачена на суму 30944 грн. 20 коп. (платіжні доручення наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.2. зазначеного договору відповідач зобов’язаний оплатити вартість товару, який отриманий за видатковою накладною №ЛГ-0002363 від 10.10.2007р. в строк до 25.10.2007 р., за видатковою накладною № ЛГ-0002478 від 20.10.2007р. – в строк до 04.11.2007 р.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу №06/12-20 від 20.12.2006р. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву суму основного боргу в розмірі 47301 грн. 80 коп. визнає.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача грошових коштів в сумі 47301 грн. 80 коп. на виконання договору купівлі-продажу №06/12-20 від 20.12.2006р., суд робить висновок, що дана сума не перерахована до теперішнього часу, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 47301 грн. 80 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги, з урахуванням уточнення позовної заяви про зменшення ціни позову №02-06/2009 від 14.01.2009 р. про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 4661 грн. 50 коп.

Відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкцій в зв’язку з тим, що відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м.Костянтинівка ухвалою господарського суду Донецької області від 15.05.2006 р. порушена справа про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (копія ухвали наявна в матеріалах справи).

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 12 вказаного закону встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов’язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв’язку з чим у нього виникають права та обов’язки. Виконання яких забезпечується на загальних засадах. Тобто, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. За зобов’язаннями поточних кредиторів, згідно з загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Крім того, за приписом частини другої статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не розглядаються і вважаються погашеними саме вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі. Вимоги поточних кредиторів на підставі зазначеної норми не можуть вважатися погашеними.

Оскільки позивач є поточним кредитором (зобов’язання відповідача перед позивачем виникли після порушення справи про банкрутство), позивач не позбавлений права стягувати заборгованість та неустойку (штраф, пеню) з відповідача в позовному порядку.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України одним із правових наслідків порушення зобов’язань є сплата неустойки.

Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.5.3. договору купівлі-продажу №06\12-20 від 20.12.2006 р. у разі несвоєчасної оплати за продукцію, що поставляється відповідно до цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від не оплаченої суми за кожен день прострочення.

Як встановлено судом, за видатковими накладними №ЛГ-0002363 від 10.10.2007 р., № ЛГ-0002478 від 20.10.2007 р. відповідач зобов’язаний був сплатити суму боргу не пізніше 25.10.2007 р. та 04.11.2007 р. відповідно.

Враховуючи наявність заборгованості, а також перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, викладений в уточненнях позовних вимог про зменшення ціни позову №02-06/2009 від 14.01.2009 р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат”, м.Луганськ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м.Костянтинівка пені за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 4661 грн. 50 коп. підлягають задоволенню за видатковою накладною №ЛГ-0002363 від 10.10.2007 р. за період з 26.10.2007 р. по 26.04.2008 р. та за видатковою накладною № ЛГ-0002478 від 20.10.2007 р. за період з 05.11.2007 по 05.05.2008р.

Одночасно, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за користування чужими коштами в сумі 1290грн.55коп. та інфляційних витрат в сумі 10841грн.52коп.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметично розрахунок позивача 3 % річних за користування чужими коштами, суд встановив, що належна до стягнення з відповідача сума 3 % річних за користування чужими коштами складає 1283 грн. 88 коп. за період з 26.10.2007 р. по 17.09.2008 р.

Перевіривши арифметично розрахунок інфляційних витрат, суд встановив, що належна до стягнення з відповідача сума інфляційних витрат складає 10075 грн. 84 коп. за період з листопада 2007 р. по червень 2008 р. Розрахунок здійснений судом у відповідності з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного суду України від 03.04.97 р. № 62-97р.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат”, м.Луганськ заявлено вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м.Костянтинівка штрафу за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 5730 грн. 18 коп.

Відповідно до п.5.4. договору купівлі-продажу №06/12-20 від 20.12.2006р. у разі, якщо відповідач прострочив оплату більш ніж на 20 календарних днів з моменту відвантаження, він сплачує на користь позивача штраф в розмірі 10% вартості не оплаченої партії продукції за кожний випадок, при цьому нарахування пені не припиняється і позивач має право зупинити відвантаження наступних заявлених партій продукції до повного погашення заборгованості, без сплати штрафних санкцій за несвоєчасне відвантаження.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат”, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, в частині штрафу в розмірі 5730грн.18 коп. підлягають задоволенню.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат”, м.Луганськ заявлено вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м.Костянтинівка вартості ротаційної штанц-форми в розмірі 6200 грн.00 коп.

Зі змісту п.2.2. договору вартість штанц-форми відноситься на рахунок позивача, при умові, якщо відповідач в місяць замовляє гофротарної продукції на суму не менш 78120 грн. 00 коп. та відвантаження тривають протягом 12 місяців від дати підписання цього договору. Одночасно, згідно з п.5.6. договору купівлі-продажу №06/12-20 від 20.12.2006р. у разі, якщо відповідач не замовить більшу кількість продукції, ніж обумовлено в п.2.2. на протязі 12 місяців від дати підписання цього договору, він сплачує відповідно до окремо виставленого позивачем рахунку, вартість ротаційної штанц-форми в розмірі 6200 грн. 00 коп.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи додано лист-вимогу № 1521 від 01.08.2008 р., відповідно до якого позивачем на адресу відповідача було виставлено рахунок-фактура № ЛГ-0001789 від 09.07.2008 р. для сплати вартості ротаційної штанц-форми в сумі 6200 грн. 00коп., враховуючи те, що відповідачем не було дотримано умов передбачених п.2.2. договору купівлі-продажу №06/12-20 від 20.12.2006р.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат”, м.Луганськ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м.Костянтинівка вартості ротаційної штанц-форми в розмірі 6200 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 75, 77, 82, 84 та ст.85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат”, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал”, м.Костянтинівка задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал” (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, буд.3, ЄДРПОУ 30207119, п/р №260090929731 в ФФ АБ „Експрес-Банк” м.Костянтинівка, МФО335838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат” (91047, м.Луганськ, вул.Ровєньковська, 82а, ЄДРПОУ 30642763, п/р №2600814570 в ЛОТ ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007) заборгованість за поставку продукції в сумі 47301 грн. 80 коп., пеню за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 4661 грн. 50 коп., 3% річних за користування чужими коштами в сумі 1283 грн. 88 коп., інфляційні витрати в сумі 10075 грн. 84 коп., штраф за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 5730грн.18коп., вартість ротаційної штанц-форми в розмірі 6200 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 752грн.51коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105грн.79коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 23.01.2009р. оголошено повний текст рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя