Ухвала суду № 28974224, 17.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2012 р.справа № 2а-0870/7272/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Дурасової Ю.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Песенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжяна постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року у справі №2а-0870/7272/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофрапак» до про Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гофрапак»(далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі по тексту -відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000682302 від 28.03.2011 року. (т.1, а.с.3-5)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/7272/11. (а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що винесене з порушенням податкового законодавства і підлягає скасуванню, оскільки на перевірку були надані всі первинні документи, в тому числі договори і товарно-транспорті накладні. Надання товарно-транспортних накладних підтверджується актом перевірки, в якому зазначено про те, що вони були надані в ході перевірки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року у справі №2а-0870/7272/11 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофрапак»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2011 р. № 0000682302 задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 28.03.2011 № 0000682302. (суддя - Сіпака А.В.) (а.с.108-110)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що у судовому засіданні представником позивача надано належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт та акти надання послуг, виписки банку. При цьому, актом перевірки підтверджується факт надання товарно-транспортних накладних позивачем під час проведення перевірки.

Відповідач -Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2011 р. по справі №2а-0870/7272/11 та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофрапак». (а.с.111-113)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки підприємством не надано договорів на перевезення та товарно-транспортних накладних, які підтверджують здійснення перевезень ФОП ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та підтверджують обґрунтованість віднесення до складу валових витрат підприємства послуг автоперевезення.

02.10.2012р. на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від позивача по справі за вх..№197076 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Представник позивача просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити за її необґрунтованості та безпідставності, а рішення суду першої інстанції як вмотивоване та законне -залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрапак" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р..

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 14.03.2011 № 573/23-35147531( надалі -Акт).

З наданої суду ксерокопії Акту вбачається, що в ході перевірки встановлено порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі Акту перевірки від 14.03.2011 № 573/23-35147531 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2011 №0000682302, яким визначено суму податкового зобов»язання за платежем: податок на прибуток у розмірі - 100742 грн. 50 коп., з них: 80594 грн. - за основним платежем, 20148 грн. 50 коп. - штрафні санкції.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"; Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату послуг, товарів, робіт до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих послуг та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов»язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особі, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем по справі та ФОП ОСОБА_2 02.06.2010р. було укладено договір № 3 на надання транспортних послуг. На виконання умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_2 оформлювалися акти виконаних робіт.

Також ТОВ "Гофрапак" у 2009 та 2010 роках здійснювало перевезення вантажів згідно укладених договорів та оформлених рахунків по перевезенню вантажів з ФОП ОСОБА_3. Транспортні послуги ОСОБА_1 надавались по оформленим рахункам.

Факт отримання товару підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким закон пов»язує виникнення права платника податку на включення вартості придбаного товару до складу валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно реальності господарських операцій, здійснених позивачем по справі та його контрагентами ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 за перевіряємий податковим органом період.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів керується положеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 за № 128/2568, згідно яких комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Нормами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Також, згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля.

Частиною 4 ст. 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Частина 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в тому числі, передбачає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На підставі правового аналізу зазначених законодавчих норм, колегія суддів приходить до висновку, що товарно-транспортна накладна не належить до документів бухгалтерського або податкового обліку, проте є обов»язковим документом на супроводження вантажу.

Суд першої інстанції встановив належність та достовірність наданих позивачем по справі товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт та актів надання послуг, виписок банку.

Крім того, текст Акту перевірки підтверджує факт надання товарно-транспортних накладних позивачем в ході проведення перевірки.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів вважає недоведеними відповідачем обставин, які б унеможливлювали встановлення фактів, що підтверджують зв'язок витрат, понесених від отриманих послуг перевезення ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 з господарською діяльністю TOB "Гофрапак", та відсутність первинних бухгалтерських документів, які підтверджують направленість цих витрат на отримання доходу, та неможливість дослідити реальність цих перевезень у терміни, визначені в актах виконаних робіт.

Колегія суддів вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки податкового органу, ґрунтуються виключно на припущеннях.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 30 вересня 2011р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011р. у справі №2а-0870\7272\11 -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу -з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено -14 грудня 2012р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.М. Нагорна