Рішення № 28973004, 24.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/18734-2012 24.01.13

За позовом Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3"

до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3"

про стягнення 24 399,37 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Кобцева М.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірнє підприємство "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 23 539,16 грн. та 860,21 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору субпідряду №48-01 від 29.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.01.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.01.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2011р. між Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" та Відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат №3» укладено договір субпідряду №48-01, умовами якого передбачено, що відповідач доручає позивачу відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов договору виконання робіт по монтажу і пусконаладки внутрішніх мереж ОДС при будівництві житлової секції №1 житлових будинків з об'єктами обслуговування населення та паркінгами на вул. О. Трутенка, 3 Голосіївського району м. Києва та здати експлуатуючій організації.

Відповідно до п. 3.1. договору договірна ціна робіт визначається на основі кошторису та є невід'ємною частиною договору і складає 62 636,40 грн., а саме: вартість будівельно-монтажних робіт складає - 28 401,60 грн.; вартість пусконалагоджувальних робіт - 6 396,00 грн.; вартість обладнання - 27 838,80 грн.

Згідно п. 10.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем виконаних робіт на підставі документів по обліку в капітальному будівництві. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті і визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням фактично виконаних обсягів робіт до 18 числа наступного за звітним місяця.

Акти виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3 позивач зобов'язаний надавати відповідачу на розгляд не пізніше 17 числа звітного місяця. Відповідач перевіряє надані позивачем акти виконаних робіт ф. КБ-2в та підписує (або повертає з письмовими зауваженнями).

Відповідно до п. 15.1. договору строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої зобов'язання відповідно до договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані передбачені договором підрядні роботи в обумовлений договором строк на загальну суму 54 687,60 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №3063 за грудень 2011 р. та додатком до акту за грудень (копії в матеріалах справи).

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 31 148,44, в результаті чого заборгував позивачеві 23 539,16 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт згідно договору субпідряду №48-01 від 29.11.2011 р. в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 23 539,16 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 860,21 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору субпідряду №48-01 від 29.11.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи на загальну суму 54 687,60 грн., які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в результаті чого заборгував позивачеві 23 539,16 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п.10.1. договору та з огляду на те, що акт приймання виконаних робіт підписаний у грудні 2011 р., обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи настав з 01.01.2012 р., та повинен бути виконаний до 18.01.2012 р.

Однак відповідач вказаний обов'язок не виконав та починаючи з 19.01.2012 р. прострочив оплату виконаних робіт.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору субпідряду №48-01 від 29.11.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 23 539,16 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 860,21 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних проведений невірно, так як неправильно визначено суму прострочення грошового зобов'язання.

За розрахунком суду, обґрунтованою являється сума 3% річних в розмірі 765,13 грн. за період з 19.01.2012 р. по 19.12.2012 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" (03061, м. Київ, пр-т Відрадний, буд. 103, код ЄДРПОУ - 04012773) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 23-А, код ЄДРПОУ - 05432796) 23 539 (двадцять три тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 16 коп. - заборгованості, 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн. 13 коп. - 3% річних та 1 603 (одну тисячу шістсот три) грн. 23 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 28.01.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.