Рішення № 28972979, 18.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/18071-2012 18.01.13

За позовомКорпорації «Артеріум»ДоВідкритого акціонерного товариства «Андижон Дори-Дармон»Простягнення 162 658,30 доларів США, що еквівалентно 1 300 343,60 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Задорожна Л.Г. - дов. № б/н від 17.12.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Корпорація «Артеріум» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Андижон Дори-Дармон» про стягнення 162 658,30 доларів США заборгованості.

Ухвалою від 07.12.2012 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18.01.2013 року.

В судовому засіданні 18.01.2013 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте через канцелярію суду подав заяву, в якій позов визнав та просив суд розглядати справу без його участі.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.01.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2012 р. між Корпорацією «Артеріум» (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Андижон Дори-Дармон» (покупець) був укладений контракт № ЕХР-074/12, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити покупцю на умовах і в порядку, передбаченим даним контрактом, медикаменти, а продавець зобов'язався прийняти товар і оплатити його згідно з положеннями даного контракту.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2 контракту сторони передбачили, що поставка товару відбувається на основі специфікацій, які є невід'ємною частиною контракту.

Умовами пункту 1.3 контракту встановлено, що покупець зобов'язується оплатити товар відповідно до разових специфікацій до цього договору.

Згідно з п. 3.1 контракту, товар поставляється на умовах СІР-Ташкент.

Умовами п. 5.1 контракту сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США по реквізитам продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок продавця з відстрочкою платежу 150 (сто п'ятдесят) календарних дні з дати оформлення вантажно-митної декларації в м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов контракту продавець 27.06.2012 р. поставив покупцю згідно специфікації № 1 товар на загальну суму 162 685,30 доларів США, що підтверджується експортною вантажною декларацією № 100200000/2012/063212. Зазначений вантаж покупцем було отримано, про що свідчить копія вантажно-митної декларації № А 3879524. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим заборгованість за контрактом та специфікацією № 1 до контракту складає 162 685,30 доларів США, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків 20.12.2012 р.

У зв'язку тим, що відповідачем дана сума боргу не була погашена, то позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 162 685,30 доларів США у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за контрактом № ЕХР-074/12 від 18.06.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

В п. 15.3 контракту сторони погодили, що в процесі розгляду та вирішення спору, а також по всім питанням, не передбаченим даним контрактом, сторони будуть керуватися нормами міжнародного права, зокрема, Віденською конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів і нормами права місця укладення договору (м. Київ).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

В пункті 5.1 контракту сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США по реквізитам продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок продавця з відстрочкою платежу 150 (сто п'ятдесят) календарних дні з дати оформлення вантажно-митної декларації в м. Києві.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується експортною вантажною декларацією № 100200000/2012/063212, копія якої містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 162 685,30 доларів США.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 162 685,30 доларів США.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Андижон Дори-Дармон» (місцезнаходження: 710000, Республіка Узбекистан, м. Андижан, вул. Огахий-1, ІНПП 200218892) на користь Корпорації «Артеріум» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139, код ЄДРПОУ 33406813) 162 685 (сто шістдесят дві тисячі шістсот вісімдесят п'ять) доларів США 30 центів (що еквівалентно 1 300 343,60 грн.) боргу та 26 006 (двадцять шість тисяч шість) грн. 87 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.01.2013 р.

Суддя Спичак О.М.