Постанова № 2897294, 26.01.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2009 р.

Справа № 6/100/16-2А.

Заступник голови господарського суду, суддя Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь Агро”

до Державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

за участю представників сторін:

від позивача:

1) Іванушко Л.М. –дов. № 29/08 від 29.08.2008 р.,

2) Ткач В.В. –дов. № 3/11 від 05.11.2008 р.

від відповідача:

1) Мельничук М.В. –дов. № 13 від 01.04.2008 р.,

2) Івашко В.І. –дов. № 18 від 20.10.2008 р.

Суть спору:

Позивач, звертаючись до суду просить визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення ДПІ у Горохівському районі Волинської області № 0000212302/0 від 08.08.2008 р., винесене на підставі акту “Про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-Агро”щодо правильності визначення суми податку на додану вартість, задекларованої до відшкодування з бюджету за квітень 2008 року”№ 030/23-34244835 від 08.08.2008 р.

В обгрунтування зазначених вимог позивач посилається на грубе порушення відповідачем чинного законодавства, що регулює порядок проведення відповідної перевірки, прийняття рішень за її результатами, порядок подання декларацій суб’єктами господарювання до податкових органів.

Як зазначає позивач, з даними висновками ДПІ у Горохівському районі він не погоджується, виходячи з наступного:

- в порушення вимог Закону України № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні”при виході на перевірку працівником ДПІ не було надано Товариству копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки з зазначенням підстав її проведення, дати початку і закінчення; за десять днів до дня проведення перевірки не направлено письмового повідомлення про її проведення; порушено термін проведення перевірки;

- в порушення Наказу ДПА України “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”від 10.08.2005 р. № 327 (із змінами та доповненнями) Акт перевірки підписаний і зареєстрований посадовою особою з порушенням строків;

- в порушення вищезазначеного Наказу № 327 та Наказу Державної податкової адміністрації України “Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”від 17.03.2001 року № 110 ДПІ свідомо позбавила Товариства права на подачу та розгляд заперечення на Акт перевірки, оскільки і Акт і податкове повідомлення-рішення виписані одним числом –08.08.2008 р.

Водночас, вважає, що з його боку порушень щодо подачі загальної декларації по ПДВ, про які зазначається в акті перевірки не було. Згідно чинного законодавства перехід на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість та подавати до податкового органу податкову скорочену декларацію з ПДВ сільськогосподарського товаровиробництва є правом, а не обов’язком платника податку.

Відповідач в поданих на адресу суду письмових запереченнях № 5538/10-010 від 05.12.2008 р. позовні вимоги не визнає, проведену перевірку вважає правомірною, прийняті в результаті її проведення рішення законними. Зокрема, направлення на проведення виїзної позапланової документальної перевірки видане та оформлене згідно чинного законодавства; наказ начальника ДПІ на її проведення був пред’явлений, що підтверджується розпискою головного бухгалтера на відривному талоні направлення; ТОВ “Волинь Агро”дало згоду на проведення перевірки, що підтверджується записом інспектора, який робив перевірку в наданому головним бухгалтером журналі реєстрації перевірок; письмове попередження платника за 10 днів про проведення перевірки стосується виключно планової документальної перевірки, а в даному випадку проводилась позапланова перевірка; підписаний акт перевірки пізніше встановленого строку у зв’язку з ненадходженням відповідей на запити до інших органів Державної податкової служби щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів ТОВ “Волинь Агро”. Щодо подачі декларації по ПДВ, то вважає, що, оскільки основним видом реалізованого товару ТОВ “Волинь-Агро”є продукція рослинництва, то згідно чинного законодавства, яке регулює порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість суми ПДВ, сплачені за придбані сільськогосподарську техніку, пальне та запчастини до неї, міндобрива та отрутохімікати, насіння сільськогосподарських культур та інше повинні відображатись у спеціальній податковій декларації за скороченою формою. Той факт, що акт перевірки та податкове повідомлення-рішення виписані одним числом, вважає, не впливає на суть порушення.

В обґрунтування своїх доводів та заперечень сторонами в судовому засіданні подано копії судових постанов щодо судової практики у справі № АС 17/269-08 господарського суду Сумської області , у справі №7а/78-2090 господарського суду Тернопільської області , у справі №2-9-9830/08 від 03.09.08р. Вінницького окружного адміністративного суду у справі №21-5876008 Верховного суду України, копію ухвали від 02.12.08р. Харківського апеляційного адміністративного суду.

Зазначені документи долучені до матеріалів справи .

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи з 12. 06. по 11.07.08р. Державною податковою інспекцією у Горохівському районі Волинської області було здійснено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Агро» щодо правильності визначення суми податку на додану вартість ,задекларованої до відшкодування з бюджету за квітень 2008 року.

Перевірку було проведено з відома керівника ТзОВ «Волинь-Агро» Фаска Василя Петровича та головного бухгалтера Волошин Ольги Віталіївни.

В журналі реєстрації перевірок ТОВ «Волинь-Агро»було вчинено запис 12 червня 2008 р. за №004.

На підставі акту перевірки від 08.08.08 р. встановлено, що ТзОВ «Волинь-Агро» зареєстроване Горохівською районною державною адміністрацією 23.02.07р.Товариство взято на податковий облік 24.02.07р. в ДПІ в Горохівському районі за №977,зареєстровано платником ПДВ 05.04.07р.

Крім того, перевіркою встановлено, що товариство у перевіряємий період займалось вирощуванням зернових та технічних культур, здійснювало оптову та роздрібну торгівлю вирощеної продукції.

У 2007 році ТзОВ «Волинь-Агро» перебувало на загальній системі оподаткування та пільгами не користувалось.

З 2008 р. ТзОВ «Волинь-Агро» є платнииком фіксованого сільськогосподарського податку , користується пільгою по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Як зазначено в акті перевірки, товариство з 2008 року у зв’язку з переходом на спрощену систему оподаткування повинне було звітуватись по трьох деклараціях( незалежно чи виникло податкове зобов’язання чи ні.):№1( скорочена)- продаж сільськогосподарської продукції ( тваринництво), крім операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою за нульовою ставкою;

№2 ( скорочена)-продаж сільськогосподарської продукції ( рослинництва),

№3 ( повна)-інша продукція, операції з поставки переробним підприємствам молока та м»яса живою вагою за нульовою ставкою.

При цьому, як зазначено в акті перевірки ( стр.5 абз.2) суми податку на додану вартість, сплачені( нараховані) щодо придбаних товарно-матеріальних цінностей ( податковий кредит) мають відображатися в тій формі( повній або скороченій спеціальній) податкової декларації, в якій відображатимуться податкові зобов’язання щодо операцій продажу товарів( робіт, послуг), здійснених з використанням відповідних товарно-матеріальних цінностей. Лист Державної податкової а адміністрації України від 19.03.2001 року №524/7/16-1117 передбачає пропорційний порядок формування податкового кредиту і відображення його за видами декларацій.

Фактично ТзОВ «Волинь-Агро»до ДПІ у Горохівському районі подає одну податкову декларацію з податку на додану вартість- повну, в якій відображає продаж сільськогосподарської продукції (рослинництво) та продаж іншої (покупної) продукції, надання робіт, послуг. Відповідно і суми ПДВ, сплачені за придбані товарно-матеріальні цінності, що використовувались для отримання сільськогосподарської продукції

( рослинництва) відображені в одній( повній) податковій декларації.

Водночас, перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року встановлено, що згідно з поданою ТзОВ «Волтнь-Агро» податковою декларацією з ПДВ за квітень 2008 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів становить 3 511 890 грн.

Однак, як зазначено ДПІ, в порушення Порядку ведення податкового обліку ТзОВ «Волинь-Агро», а саме:

- в порушення п.7.7. та п.11.29 ст.11 Закону України від 03.04.2007 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями), четвертого абзацу п.1.2. ст.1, пп. 5.13.1 п.5.13 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 15.06.05 р. № 213 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.05 р. за № 702/1098 товариство завищило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у квітні 2008 р. на суму 3 511 890 грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Горохівському районі Волинської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2008 року №0000212302/0, яким зменшено бюджетне відшкодування на суму 3511 890,0 грн.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про помилковість висновків, викладених в акті перевірки, оскільки останні суперечать фактичним обставинам, а прийняте податкове повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства.

При цьому, суд виходив із такого.

Щодо правомірності та процедури проведення перевірки.

Згідно ч.1 ст.112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990 р. (зі змінами і доповненнями, надалі Закон № 509- XII) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступати до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими Законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Матеріалами справи встановлено, що направлення на проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТзОВ «Волинь-Агро»видане 12.06.2008 р. відповідно до наказу ДПІ у Горохівському районі від 10.06.2008 р. № 75 з зазначенням терміну перевірки з 12.06.2008 р. по 11.07.2008 р.

В журналі реєстрації перевірок ТзОВ «Волинь-Агро»вчинено запис 12.06.2008 р. за № 004. Таким чином, товариством було допущено податковий орган до зазначеної перевірки.

В зв’ язку з цим, посилання позивача на порушення ДПІ процедури проведення перевірки є недоведеними і не заслуговує на увагу суду.

Водночас, згідно п.п.4.6 п.4 Наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»від 10.08.2005 р. № 327 (далі Наказ № 327), акт проведеної перевірки складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб’єктів малого підприємництва – протягом 3-х робочих днів, а для суб’єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого Законом.

Між тим, ДПІ у Горохівському районі в порушення вимог Наказу № 327 Акт перевірки, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000212302/0 від 08.08.2008 р., яким зменшено бюджетне відшкодування на суму 3 511 890 грн. підписано посадовою особою 08.08.2008.р.

Згідно підпису на Акті перевірки, останній був отриманий товариством 11.08.2008 р. о 17.00 год.

14.08.2008 р. було подано заперечення на Акт перевірки, висновок ДПІ було надано товариству 19.08.2008 р.

Таким чином, ДПІ у Горохівському районі, в порушення вимог абз.1 п.4.4 Наказу № 327 та п.11 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Інструкцій про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби»від 17.03.2001 р. № 110 (зі змінами і доповненнями, надалі –Наказ № 110), податкове повідомлення-рішення було прийнято без врахування визначеного права та обмеження терміну на подачу та розгляд заперечень на Акт перевірки, що є недоліком у діяльності податкового органу та ущемленням законних прав та інтересів товариства, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст..92 Конституції України виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

Згідно вимог чинного законодавства, факти порушено законодавства повинні бути викладені в Акті з обов’язковим посиланням на докази.

Доказами є письмові докази ( первинні документи, звіти, розрахунки та інші документи, в яких засвідчені факти, що мають значення для правильного ухвалення рішення за результатами перевірки); оформлені в письмовій формі пояснення посадових осіб та інших працівників підприємства, що перевіряється, письмові висновки фахівців, залучених у ході перевірки; речові докази.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Податкові накладні, накладні, договори та рахунки-фактури є первинними обліковими документами.

В акті перевірки податковим органом підтверджено факт здійснення товариством господарських операцій . У розділі 3.1.2 Акту зазначено, що при перевірці податкового кредиту за квітень 2008 року порушень не встановлено.

Згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-111, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»п.п.4.2. п.4.2, а також п.4 .3 цієї статті.

Згідно з п. 7.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168), якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то і такий податковий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до ч. 1 ст. 8-1 вищезазначеного Закону будь-яка юридична або фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Проте п. 11.22 ст. 11 Закону № 168 тимчасово зупинено дію ст. 8-1 цього Закону до 01 січня 2009 року. Окрім цього пп. 11.29 ст. 11 Закону зупинено дію до 01 січня 2009 року пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

З аналізу цієї статті випливає, що зупинено сплату податку на додану вартість щодо конкретних операцій, а не взагалі.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів): " -

- податку на прибуток підприємств;

- плати (податку) за землю;

- комунального податку;

- збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

- збору за спеціальне водокористування.

Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування" сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірі визначених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 34 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»від 01.03.2000 р. № 79 на час зупинення дії статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»( 168/97-ВР) не застосовуються норми цього Положення щодо реєстрації платників податків на додану вартість як суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

Тобто, платники податків при переході на фіксований сільський податок звільняються від сплати податків і зборів, які чітко передбачені в ст.1 Закону «Про фіксований сільськогосподарський податок», в той же час перехід на спеціальний режим оподаткування не передбачає обов'язку платника податку переходити на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість та подавати до податкового органу податкову скорочену декларацію з ПДВ сільськогосподарського товариства.

Таким чином, право на перехід на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість платник податку може на свій розсуд і не реалізовувати, так як це є пільгою (правом) для платника податку, а не обов'язком, крім того, такий обов'язковий перехід платника податку на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість Законом не передбачається.

Відповідно до п.п. 4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Підпунктом 11.29 ст. 11 Закону № 168 не передбачено можливості прийняття платником рішення щодо вибору порядку обкладання ПДВ; але разом з тим дана норма не передбачає обов'язкового переходу платника податку на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Посилання податкового органу на «Порядок. акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 є необґрунтованими, оскільки останній введений в дію з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників та відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону № 168 та діє у разі, якщо платник податків самостійно прийняв рішення.

Слід врахувати, що згідно листа ДПА України, заступником голови Державної податкової адміністрації України С.В. Черкашкіним, затверджено 01.07.2008 р. «Довідник № 45 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів станом на 01.03.2008р.». В зазначеному Довіднику під кодом № 14010213 зазначена пільга, яка надається платнику податку згідно п.11.29 ст.11 Закону № 168/97-ВР і використання її є виключним правом позивача яке ніким не може бути нав'язане.

Відповідно до п.п.1.4.1 п.п1.4 п.1 Наказу Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України «Правила обліку податку на додану вартість для вдосконалення обчислення вартісної величини впливу пільг з цього податку на формування дохідної частини Державного бюджету України»від 23.07.2004 р. № 419/453 пільгами з податку на додану вартість є переваги, надані певним суб’єктам підприємницької діяльності, пов’язані з повним або частковим звільненням від установленим законом зобов’язань за сплатою цього податку до державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що подання скорочених податкових декларацій в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість»та інших нормативних актів передбачає використання платником податку відповідної пільги, а платник податку звільняється від сплати податків і зборів, визначених в абзаці 2 статті 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», що в свою чергу не передбачає обов’язку платника податку переходити на спеціальний режим оподаткування податку на додану вартість та відповідного подання до податкового органу податкової скороченої декларації з ПДВ сільськогосподарського виробництва.

У зв’язку з цим, висновки податкової інспекції в акті перевірки про те, що всі операції з поставки товарів (послуг) власного виробництва, на які поширюються норми п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»відображаються в спеціальній декларації № 2, що подається за скороченою формою і не передбачає розрахунків з бюджетом, є помилковими, оскільки позивач не скористався своїм правом на обрання спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, і обов’язок такого переходу не може залежати від волі податкового органу.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що позивач правомірно визначив суму бюджетного відшкодування відповідно до діючого на момент визначення законодавства, а тому податкове повідомлення - рішення від 08.08.2008р. № 0000212302/0 є нечинним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Позивачем до подачі позову сплачено судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. згідно квитанції №2177.88.1 від 25.08.2008 року, на повернення якого не наполягає.

Згідно із ч.1 , ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того, згідно із положеннями ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

На підставі зазначеного та керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок», ст.ст.69, 71, 72, 79, 86, 158-160 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Горохівському районі № 0000212302/0 від 08.08.2008 р.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду України.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заступник голови суду, суддя В.А. Пахолюк

Дата підписання повного тексту постанови

30.01.2009 р.