Рішення № 28972911, 24.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/15850-2012 24.01.13

За позовом Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Земля»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення фонду державного майна України по місту Києву

Про стягнення 108 511,71 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Постол К.А. представник за довіреністю № б/н від 22.10.12.;

Погоріла Л.П. представник за довіреністю № б/н від 22.10.12.

від відповідача: Горлач В.М. представник за довіреністю № б/н від 04.01.13.

від третьої особи: Гнатюк О.В. представник за довіреністю № 53 від 01.10.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Земля» (далі - відповідач) про стягнення 206 230, 27 грн., а саме: 189 147,68 грн. - основного боргу, 17 082,59 грн. - пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті грошових коштів, внаслідок чого у відповідача перед Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова виникла заборгованість, що зумовило нарахування останнім відповідачу пені та звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.12. порушено провадження у справі № 5011-30/15850-2012, на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення фонду державного майна України по місту Києву; розгляд справи призначено на 27.11.12.

27.11.12. представником третьої особи через відділ діловодства суду подано письмові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.12., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, невиконання ним вимог ухвали суду та з огляду на подане відповідачем клопотання, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено на 18.12.12.

18.12.12. представником відповідача через відділ діловодства суду подані клопотання про витребування від позивача доказів та клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання про витребування доказів судом задоволені.

В судовому засіданні 18.12.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.12.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.12. розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 22.01.13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.13. за клопотанням відповідача на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору у справі № 5011-30/15850-2012 на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 22.01.13. представником позивача на підставі ст. 22 ГПК України подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова просить суд стягнути з відповідача на свою користь 151 556,85 грн. Вказану заяву прийнято господарським судом, внаслідок чого має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

В судовому засіданні 22.01.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 24.01.13.

В судовому засіданні 24.01.13. представником позивача на підставі ст. 22 ГПК України подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова просить суд стягнути з відповідача на свою користь 108 511,71 грн., а саме: 96 728,19 грн. - заборгованості зі сплати орендної плати за Договором № 3066 від 27.04.06., 11 783,52 грн. - пені.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

В судовому засіданні 24.01.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення, поданої 24.01.13.

Представник третьої особи в судовому засіданні 24.01.13. підтримав позовні вимоги позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.01.13. проти позову усно заперечив, проте, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/15850-2012.

В судовому засіданні 24.01.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.06. між третьою особою (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) було укладено Договір оренди № 3066 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно) площею 181,0 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. І.Франка, 46, перший поверх в будівлі навчального корпусу, що знаходиться на балансі позивача (далі - Балансоутримувач), про що між сторонами згідно з п. 7.1 Договору складено та підписано акт приймання-передачі від 24.04.06.

Строк дії Договору погоджено п. 10.1 і встановлено з 27.04.06. по 27.03.07.

При цьому, згідно з п. 10.5 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткового договору № 1 від 02.09.07. до Договору) орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць розрахунку - січень 2007 року: 14 026,69 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекси інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договору в редакції Додаткового договору № 1 від 02.09.07. до Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору, перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету; 50% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий розрахунок Балансоутримувача.

Пункти 5.2 Договору встановлено обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Оскільки грошові кошти відповідачем позивачу за Договором за період з жовтня 2011 р. по вересень 2012 р. не сплачено та вважаючи, що зазначеними діями відповідач порушує права позивача, останній вирішив звернутись з даним позовом до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Суд відзначає, що відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, жодних доказів на обґрунтування своє правової позиції у справі не надав.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач свого обов'язку по сплаті орендної плати в терміни, визначені п. 3.3 Договору, в повному обсязі не виконав.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Матеріали справи містять складені позивачем акти-розрахунки орендної плати за спірний період.

Так, судом встановлено, що з жовтня 2011 року по вересень 2012 року відповідач мав сплатити позивачу 222 828,19 грн. орендної плати за Договором, проте, сплатив лише 126 100,00 грн. відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень.

Таким чином, відповідач повному обсязі свого обов'язку по сплаті орендної плати в терміни, визначені Договором, не виконав, доказів повної оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Земля» в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної плати не виконало, в зв'язку з чим заборгованість останнього по сплаті орендної плати становить 96 728,19 грн., яку Орендарем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 96 728,19 грн. заборгованості з орендної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач просить суд на підставі п. 3.5 Договору стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Земля» 11 783,52 грн. - пені.

Відповідно до п. 3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.3 Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Таким чином, судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що при здійсненні розрахунку позивачем не враховано здійснених відповідачем часткових проплат, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 576,15 грн. - пені. В іншій частині в розмірі 6 207,37 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

При цьому, відповідачем не оспорено розрахунок пені.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Земля» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 8; ідентифікаційний код 32344725) на користь Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (01030, м. Київ, вул. Пирогова, б. 9; ідентифікаційний код 02125295) 96 728 (дев'яносто шість тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 19 коп. - заборгованості за сплати орендної плати, 5 576 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 15 коп. - пені, 2 046 (дві тисячі сорок шість) грн. 08 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.01.13.

Суддя Т.М. Ващенко