Рішення № 28972855, 29.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/200/13 29.01.13

За позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Київхліб»

«Хлібокомбінат № 11»

До Фізичної особи - підприємця Петрук Олени Михайлівни

Про стягнення 3 920,13 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Перепелиця К.М. - по дов. № б/н від 03.01.2013

Від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат № 11» до Фізичної особи - підприємця Петрук Олени Михайлівни про стягнення 3 920,13 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору купівлі-продажу хлібобулочних виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів № 9781 від 10.01.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2013 було порушено провадження у справі № 910/200/13 та призначено її до розгляду на 29.01.2013.

Позивач в судовому засіданні 29.01.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 29.01.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.01.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 03.01.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Гмирі, 5, кв. 16, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.01.2013 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.01.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

10.01.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Хлібокомбінат № 11» (продавець), Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат № 11» (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Петрук Оленою Михайлівною (покупець) було укладено договір купівлі-продажу хлібобулочних виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів № 9781 (далі - договір).

Згідно з п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язався продати на умовах даного договору хліб, хлібобулочні, кондитерські, сухарно-бараночні та макаронні вироби по постачальника (далі - товар), у відповідності з поданнями покупцем замовленнями, а покупець зобов'язаний прийняти товар у власність та своєчасно сплатити його вартість постачальнику.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не було у повному обсязі сплачено вартість отриманого товару, в зв'язку з чим відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 3 920,13 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1.2. договору поставка товару здійснюється окремими партіями зі складу постачальника згідно умов даного договору.

Згідно ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Асортимент та кількість товару визначається у замовленні покупця та підтверджується у товарно-транспортній накладній згідно розділу 4 договору (п. 2.1.1. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору сума договору становить суму всіх товарно-транспортних накладних по даному договору.

Згідно з п. 3.4. договору розрахунки за товар проводяться у відповідності до умов оплати, визначених в специфікації (п. 4.3. договору) в національній валюті України шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника вказаному в договорі.

Умовами п. 4.3. договору передбачено, що оплата товару проводиться попередньо.

Датою оплати по даному договору вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.6. договору).

Матеріали справи свідчать, що за договором № 9781 від 10.01.2011 постачальник поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 5 073,54 грн., що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними:

№ 144057 від 19.08.2011 на суму 491,52 грн.,

№ 144765 від 20.08.2011 на суму 285,66 грн.,

№146103 від 22.08.2011 на суму 345,72 грн.,

№ 146814 від 23.08.2011 на суму 353,40 грн.,

№ 147642 від 24.08.2011 на суму 313,86 грн.,

№ 148214 від 25.08.2011 на суму 314,16 грн.,

№ 149063 від 26.08.2011 на суму 215,58 грн.,

№ 149701 від 27.08.2011 на суму 314,16 грн.,

№ 150455 від 28.08.2011 на суму 313,86 грн.,

№ 151190 від 29.08.2011 на суму 320,22 грн.,

№ 151899 від 30.08.2011 на суму 211,68 грн.,

№ 152549 від 31.08.2011 на суму 313,86 грн.,

№ 153411 від 01.09.2011 на суму 340,68 грн.,

№ 154076 від 02.09.2011 на суму 219,24 грн.,

№ 154843 від 03.09.2011 на суму 345,72 грн.,

№ 156169 від 05.09.2011 на суму 374.22 грн.

Статтею 692 цього Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення вартості товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно акту звірки розрахунків сторін від 01.01.2013, складає 3 920,13 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 920,13 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат № 11» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Петрук Олени Михайлівни (м. Київ, вул. Гмирі, 5, кв. 16, ідент. номер 2612912426) на користь Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат № 11» (м. Київ, вул. Бориспільська, 24, код ЄДРПОУ 00376353) 3 920 (три тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 13 коп. основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 30.01.2013.

СуддяВ.В.Сівакова